03 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/493/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд в загальному позовному провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нерозгляду поданого ОСОБА_1 рапорту про звільнення від 10 грудня 2024 року;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Київській області від 24.01.2025 №56 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.02.2025 №49 о/с (по особовому складу) відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" про звільнення ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення від 10 грудня 2024 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.04.2025 від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, обґрунтоване тим, що станом на теперішній час поліцейські продовжують нести службу у посиленому режимі, усіма своїми силами боронять суверенітет, цілісність державного кордону та незалежність України. Найважливішим основами та пріоритетами є те, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Це означає, що поліцейський добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які ставляться перед працівниками поліції при проходженні служби, які він, зі свого боку повинен дотримуватись. Нажаль, знайшлися такі працівники, які зрадили Присязі, Українському народові, основоположним принципам професії, своїми вчинками дискредитували звання працівника Національної поліції та принизили в очах громадськості авторитет працівника органів внутрішніх справ, та в кінці кінців, втратили довіру до них з боку простих людей, яких вони, по-суті, мають захищати.
Враховуючи наведені чинники, в період дій воєнного стану, керівництвом ГУНП в Київській області виявлено ряд таких працівників, в тому числі і ОСОБА_1 , які знехтували виконанням своїх службових обов'язків та порушили вимоги Присяги поліцейського щодо служінню Українському народові. З даного приводу ініційовано та проведено службові розслідування за виявленими фактами, та за результатами, таких працівників звільнено зі служби в поліції, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У зв'язку з вище викладеним, з метою недопущення поновлення на службі працівників, які зганьбили честь та доблесть поліцейського, втратили довіру серед населення та своїх колег відповідач просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений порядок вирішення заяви (клопотання) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд вказаного клопотання представника відповідача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якої суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини друга статті 12 КАС України).
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Позивач займав посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький), тобто не є службовою особою, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Суд зазначає, що у даному випадку предметом спору є оскарження дисциплінарного стягнення (звільнення), а також визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду рапорту про звільнення. Такі питання можуть бути ефективно вирішені в межах спрощеного провадження.
Згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов'язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України).
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20 та ухвалі Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 140/5478/22.
Частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України визначено категорії справ, що розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Спір, що виник між сторонами по даній справі не стосується переліку, що зазначений у вказаних нормах КАС України.
Відповідач у своєму клопотанні посилається на воєнний стан, необхідність захисту державного суверенітету та порушення присяги позивачем. Проте, наведені обставини не є критеріями, що визначають складність справи чи необхідність застосування загального позовного провадження відповідно до КАС України.
Позивач оскаржує накази про дисциплінарне стягнення та звільнення, а також вимагає розгляду поданого ним рапорту. Такий спір не потребує широкого кола учасників, допиту свідків чи проведення складних експертиз, що характерно для загального позовного провадження
Враховуючи наведені обставини, клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Справу слід розглядати у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 257 КАС України, що забезпечить швидке та ефективне вирішення спору без необхідності ускладнення процесуальних процедур.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про розгляд в загальному позовному провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.Г. Секірська