про залишення позову без розгляду
03 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8362/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Казанчук Г.П., при секретарі судового засідання Бакшеєвої М.В.
за участю представника відповідача - Маленко Н.О.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького державного університету внутрішніх справ про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Переходова Миколу Віталійовича, звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Донецького державного університету внутрішніх справ щодо не проведення з ОСОБА_1 своєчасного повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з Донецького державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 225328,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 01.04.2022 року було звільнено зі служби на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України ''Про Національну поліцію'', проте при звільненні не були виплачені усі належні суми грошового забезпечення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року у справі 340/6954/23 зобов'язано Донецький державний університет внутрішніх справ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористану відпустку у 2022 році. На виконання рішення суду виплачене грошове забезпечення в розмірі 67878,46 грн. Оскільки виплата грошового забезпечення відбулась із порушенням строків виплати, представник позивача звернувся до суду з цим позовом про стягнення середнього заробітку 225328,72 грн.
Ухвалою від 13.01.2025 суддя залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Суддя ухвалою від 04.02.2025 відкрила спрощене позовне провадження у справі за цим позовом, а сторонам встановила процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
18.02.2025 року до суду надійшов відзив Донецького державного університету внутрішніх справ (надалі - відповідач) у якому вказано помилковість посилання представника позивач на те, що розрахунок середнього заробітку має проводиться на підставі абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, оскільки нарахування грошового забезпечення поліцейському проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Крім того, вказано про те, що адреса місця проживання ОСОБА_1 вказана місто Маріуполь, Донецька область, який наразі є тимчасово окупованою територією, згідно матеріалів службового розслідування, позивач перебуває на тимчасово-окупованій території так званої «ЛНР», яка визнана чинним законодавством України як терористична організація, що цілком свідчить про неможливість листування з ним; відсутня можливості встановлення авторства позову (делегування повноважень представнику), підтвердження особи (в тому числі фізичного підтвердження) та
взагалі її дієздатності. Вказує, що позивач приймає участь у бойових діях на боці країни-агресора та/або у складі незаконних збройних формуваннях так званої «ЛНР»; можливість смерті або загибелі позивача. У зв'язку із вказаним зазначив про неможливість зв'язку з позивачем, що викликає сумнів укладення та підписання договору про надання правничої допомоги.
Ухвалою суду від 18.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено подальший розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05.03.2025 року. Витребувані додаткові докази.
28.02.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Переходова М.В. про неможливість прибути в судове засідання у зв'язку із зайнятістю адвоката в іншій справі та про те, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи без його участі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти розгляду вказаної справи за відсутності представника позивача або позивача. Вказала про те, що відсутня інформація про неможливість прибути позивача в судове засідання, а до клопотання представника позивача не надано доказів участі в іншій справі. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначила про те, що позивач не виходив на підконтрольну Україні територію при евакуації Донецького державного університету внутрішніх справ до м. Кривий Ріг, жодного разу ні на відео зв'язок, ні на телефонний зв'язок не виходив. Вказане може свідчити про неможливість укладення договору про правову допомогу, та відповідно відсутність у представника позивача адміністративної процесуальної дієздатності.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року оголошено перерву до 19.03.2025 року, визнано обов'язкову особисту участь у справі позивача та витребувані додаткові докази.
Ухвалою судді від 10.03.2025 року визнано необґрунтованою заяву представника позивача - адвоката Переходова М.В. про відвід судді Казанчук Г.П., а справу передано на вирішення відводу іншим суддею.
Ухвалою судді Науменко В.В. від 11.03.2025 року відмовлено у заяві представника позивача - адвоката Переходова М.В. про відвід судді Казанчук Г.П.
18.03.2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
23.03.2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 24.03.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.
Усною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні до 31.03.2025 року.
31.03.2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та заперечення представника позивача на вказане клопотання.
В судовому засіданні 31.03.2025 року представник відповідача підтримала заявлене клопотання про залишення позову без розгляду, вказавши, що абз. 2 резолютивної частини ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 р. визнано обов'язкову особисту участь у справі позивача, про те, останні повторно не з'явився в судове засідання, а тому на підставі ч.5 ст.205 КАС України просила суд залишити позов без розгляду.
У письмових запереченнях представник позивача зазначив про те, що 11.03.2025 року, на виконання ухвали суду від 05.03.2025 року, позивач особисто, через власний кабінет ЄСІТС, подав через "Електронний суд" заяву, в якій підтвердив факт укладання ним договору про надання правничої допомоги з адвокатом Переходовим М.В. Таким чином, вважає, що мета, через яку явку позивача було визнано обов'язковою, була досягнута. У зв'язку із вказаним, просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача.
Надаючи правову оцінку вказаному клопотанні та запереченням на нього, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Отже, лише у разі відсутності заяви позивача про розгляд справи за його відсутністю, та у разі повторної неявки суд залишає позов без розгляду, проте, 11.03.2025 року до суду через Електронний Суд надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутністю. А відтак, за наявності вказаної заяви неможливо залишення позовної заяви без розгляду згідно ч.5 ст.205 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Поданий позов підписаний адвокатом Переходовим М.В.
Повноваження адвоката підтверджуються ордером Серія ВН №1275458, який складений на підставі договору про надання правової допомоги №30-12/22 від 29.12.2022.
Договір про надання правничої допомоги №30-12/22 від 29.12.2022 укладений в місті Одеса (а.с.137-139 т.1).
Пунктом 2.5 цього Договору визначено, що своїм власним підписом у цьому договорі клієнт надає згоду на передоручення адвокатом помічнику адвоката повноважень, зазначених у п.2.4.
У пункті 4.1 цього Договору зазначено, що цей договір починає діяти з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2024 року.
Адвокатом Переходовим М.В. та Полєвим С.С. у місті Одеса укладено додаткову угоду №1 від 02.08.2023 року до Договору про надання правничої допомоги №30-12/22 від 29.12.2022, якою продовжено дію договору про надання правнчої допомоги №30-12/22 від 29.12.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Переходовим М.В., на строк до 31.12.2027 року (а.с.18 т.2).
Адвокатом Переходовим М.В. та Полєвим С.С. у місті Одеса укладено додаткову угоду №2 від 31.12.2024 року до Договору про надання правничої допомоги №30-12/22 від 29.12.2022, якою продовжено дію договору про надання правнчої допомоги №30-12/22 від 29.12.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Переходовим М.В., на строк до 31.12.2027 року (а.с.140 т.1).
Отже, з огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 повинен був фізично перебувати у місті Одеса мінімум три рази - 29.12.2022 року, 02.08.2023 року та 31.12.2024 року, тобто, лінію розмежування мав перетинати мінімум 6 разів (з тимчасово окупованої території та на тимчасово окуповану територію).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2022 р. за № 1319/38655 затверджене Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» яким прийнято відповідно до пункту 10 частини першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», пункту 3 частини п'ятої статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль», Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 367, Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, з метою визначення механізму формування та ведення бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території».
У пункті 3 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» зазначено, що метою ведення Бази даних є:
1) обробка (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення) інформації про:
осіб, які перетнули державний кордон України, їх паспортні документи (інші документи, передбачені законодавством);
осіб, які в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території, їх паспортні документи (інші документи, передбачені законодавством);
біометричні дані іноземців та осіб без громадянства, отримані під час під час проходження ними прикордонного контролю;
Згідно інформації Державної прикордонної служби України №19/5607-25-Вих від 25.02.2025 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_2 , в період з 01.03.2022 по 31.12.2024 в Базі даних не виявлено (а.с.146 т.1).
Згідно даних ОК-5 ОСОБА_1 на території України з травня 2022 року не отримує (а.с. 116-118 т.1).
Згідно матеріалів даної справи місце реєстрації позивача є АДРЕСА_1 , однак на теперішній час м. Маріуполь є тимчасово окупованою та непідконтрольною українській владі територією. Разом з тим, представник позивача у своїх заявах не заперечує факт не знаходження позивача на території України, яка контролюється Збройними Силами України.
У висновку службового розслідування від 25.08.2022 року вказано, що 24.02.2022 року, у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та активних бойових дій на території м. Маріуполь, постійний особовий і перемінний склад університету тимчасово переміщений до м. Кривий Ріг, а в подальшому до м. Кропивницький. При цьому, завідувач відділення організації служби МЦППП майор поліції ОСОБА_1 за власним бажанням добровільно залишився в м. Маріуполь. За запитом кадрової служби, ОСОБА_1 відмовився від повернення на службу та подав рапорти пор звільнення зі служби в поліцій та з займаної посади не особисто, а за допомогою інтернет-ресурсу, мотивуючи тим, що разом зі своєю сім'єю виїхав до тимчасово окупованої території ''ЛНР''. ОСОБА_1 повинен був отримати в день звільнення отримати направлення щодо постановки на військовий облік за місцем фактичного мешкання протягом 7 днів (а.с.123-125 т.1).
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2025 року №2880 ОСОБА_1 взятий на військовий облік 21.02.2019 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на день надання відповіді ОСОБА_1 вважається знятим з військового обліку в іншу місцевість до надходження повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_3 та таким, який зобов'язаний стати на військовий облік, що свідчить проте, що з моменту введення правового режиму воєнного стану військовозобов'язаний ОСОБА_1 на військовий облік в межах України не став та наразі не перебуває на військовому обліку (а.с.205 т.1).
Згідно статті 1 Закону України ''Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб'' внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Міністерство соціальної політики України у відповіді від 13.03.2025 року повідомило проте, що згідно з відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 10.03.2025 року, відсутня інформація щодо ОСОБА_1 (а.с.208 т.1).
У відповіді АТ ''Перший український міжнародний банк'' №КНО-07.8.5/2102 БТ від 11.03.2025 року вказано про те, що 27.05.2023 року відбувся випуск карти на ім'я ОСОБА_1 через віртуальне відділення ''ПУМБ Online''. Станом на 29.11.2024 року ОСОБА_1 пройшов переідентифікацію через відеовірефікацію в Пумб Online. Згідно таблиці, ОСОБА_1 до початку війни проходив верифікацію у відділеннях банку, а після початку війни, отримував банківські послуги через віртуальне відділення ''ПУМБ Online'' (а.с.209-210 т.1).
Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), АТ«Укрпошта» проінформовано щодо Переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ «Укрпошта» не пересилає пошту, наведені у Додатку № 1.
Наразі, тимчасово не працюють ВПЗ у тих населених пунктах, де відбуваються бойові дії та обстріли, ВПЗ, які зруйновані внаслідок цього, та ВПЗ, що розташовані на території, що тимчасово окупована ворогом. Отже, поштове сполучення із тимчасово окупованою територією відсутнє.
Крім того, згідно матеріалів службового розслідування, зв'язок із ОСОБА_1 був за допомогою месенджерів за номером телефону НОМЕР_1 , а згідно заяви ОСОБА_1 з Електронного Суду вказаний номер 380991091434.
Згідно довідки секретаря судового засідання, при намаганні зв'язатись із позивачем про повідомлення щодо розгляду справу, вказаний номер у заяві ОСОБА_3 вимкнений .
Безумовним є той факт, що перебування на тимчасово окупованій території України не може бути підставою для відмови у доступі до правосуддя. Такий доступ можливо здійснити як безпосередньо через систему Електронний суд або через адвоката, на підставі укладеного договору.
Повномасштабна війна, фізична відокремленість людей, зокрема на тимчасово окупованих територіях, внесли свої нюанси до порядку взаємодії між громадянином і адвокатом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. При цьому він може вчинятися усно у випадках надання консультацій записом про це в журналі або якщо клієнт потребує невідкладно надання правової допомоги - з подальшим укладенням договору в письмовій формі у найближчий можливий строк.
Однак нова реальність потребує можливості укладати дані угоди за територіальної відсутності клієнта поруч з адвокатом.
Тобто договір про надання правової допомоги може укладатись в електронній формі. За законом, укладені таким чином договори, фактично прирівнюються до письмової форми (стаття 639 Цивільного кодексу України).
Зокрема, Радою адвокатів України зроблено висновок про наявність права адвокатів укладати договори про надання правової допомоги за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем або в інший спосіб з дотриманням вимог, встановлених Конституцією України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Водночас, про укладення договору саме таким шляхом, повинна міститися інформація у самому договорі.
Договір та додаткові угоди не містять інформації про укладення їх за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем або в інший спосіб.
Представник позивача в судове засідання не з'являвся, хоча незважаючи на територіальну віддаленість, не скористався правом на участь в судовому засіданні через відеоконференцію, з огляду на внесення ясності яким чином був укладений договір та додаткова угода.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 2 статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
У частині 4 статті 59 КАС України вказано, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 60 КАС України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій (ч.1 ст.43 КАС України).
У постанові КЦС ВС від 19.02.2024 № 758/10170/20 (61-6952св23) Верховний Суд зазначив, що обов'язок перевірити повноваження представника сторони, а також законність документа, наданого на підставі таких повноважень, належить виключно до компетенції суду, який розглядає справу, в якій така довіреність надана, а не шляхом подачі окремого позову.
Пунктами 1-2 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, зібрані докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не перетинав лінію розмежування та не виходив на територію України, яка контролюється Збройними Силами України, тобто не мав об'єктивної можливості укладати ні договір про надання правової допомоги, ні додаткових угод.
Отримані судом докази, які описані вище, об'єктивно свідчать про те, що ОСОБА_1 після початку повномасштабного вторгнення не покидав тимчасово окуповану територію, а відтак і не міг, об'єктивно, укласти договір про надання правової допомоги від 29.12.2022 року та додаткових угод до нього від 02.08.2023 року та від 31.12.2024 року. А відтак, не зважаючи на наявність ордеру, адвокат Переходов М.В. не має адміністративної процесуальної дієздатності у даній справі, отже позовна заява підписана особою, яка не має повноважень на її підпис.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням певних процедур щодо порядку звернення до суду.
Суд зауважує, що заява Полєвого С.С. від 11.03.2025 року жодним чином не може легітимізувати Договір від 29.12.2022 року, у зв'язку з чим позовну заяву від 24.12.2024 року слід залишити без розгляду. Отже, клопотання представника відповідача підлягає частковому задоволенню.
При цьому, суд зауважує, що залишення позову без розгляду не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду, але із дотриманням вимог законодавства.
Керуючись статтями 9, 12, 44, 77, 80, 205, 256, 262 КАС України, суд -
Клопотання представника відповідача задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецького державного університету внутрішніх справ (вул. Велика Перспективна, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; код ЄДРПОУ 08571423) залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК