02 квітня 2025 року Справа № 320/56799/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника з 01 січня 2024 р. на підставі довідки Конституційного Суду України № 001-019-18/2970 від 23.07.2024 р., виходячи з 90% повного розміру (всіх складових) заробітної плати (суддівської винагороди), без обмеження ЄСВ 2024, з індексацією з 01.03.2024, без обмеження розміру перерахунку індексації та без обмеження максимального розміру пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368 вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053) здійснити з 01 січня 2024 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника на підставі довідки Конституційного Суду України № 001-019-18/2970 від 23.07.2024 р., виходячи з 90% повного розміру (всіх складових) заробітної плати (суддівської винагороди), без обмеження ЄСВ 2024, з індексацією з 01.03.2024, без обмеження розміру перерахунку індексації та без обмеження максимального розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію в разі втрати годувальника у розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди ОСОБА_2 ), на підставі та умовах відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
Вказує, що представник 31 жовтня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2024 на підставі довідки Конституційного Суду України № 001-019-18/2970 від 23.07.2024 виходячи з 90% суддівської винагороди без обмеження ЄСВ 2024, та без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації за 2023 та 2024 роки.
Однак, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 06.11.2024 № 43290-45808/С-02/8-2600/24 відмовив у перерахунку пенсії через відсутність на те правових підстав, оскільки Законом України "Про державну службу" не передбачено проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Такі дії позивач вважає протиправними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
20.02.2025 до відділу діловодства суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що Законом України "Про державну службу" не передбачено такий вид пенсії, як пенсія в разі втрати годувальника, таким чином пенсії призначені відповідно до Закону України № 3723 перераховуються лише у випадку підвищення прожиткового мінімуму, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму. Також відповідач зазначив, що підвищення заробітної плати державних службовців не є підставою для здійснення перерахунку пенсії, відповідно виплата пенсії позивача здійснюється в межах норм чинного законодавства, а відтак просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію в разі втрати годувальника у розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди ОСОБА_2 ).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у справі № 752/5153/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 06 листопада 2016 року призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та провести її обчислення згідно з довідкою Конституційного Суду України про суддівську винагороду від 25 листопада 2016 року №6/1-23-140 у розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди в повному розмірі, зазначеному в довідці від 25 листопада 2016 року №6/1-23-140) без обмеження максимального розміру пенсії.
23.07.2024 ОСОБА_1 за № 001-019-18/2970 Конституційний Суд України видав нову довідку про розмір винагороди судді Конституційного суду України ОСОБА_2 , для здійснення перерахунку пенсії.
31 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2024 на підставі довідки виходячи з 90% суддівської винагороди без обмеження ЄСВ 2024, та без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації за 2024 роки.
В свою чергу, ГУ ПФУ в м. Києві листом від 06.11.2024 № 43290-45808/С-02/8-2600/24 відмовив позивачу здійсненні перерахунку пенсії, через відсутність на те правових підстав, оскільки Законом України "Про державну службу" не передбачено проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника із розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 11.02.2020 року у справі №200/3958/19-а, від 23.12.2020 року у справі №240/8156/19, робив правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відтак, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, дає підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію в разі втрати годувальника - померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 90% заробітної плати на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2022 у справі № 752/5153/17.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також частиною 1 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Враховуючи те, що рішенням суду від 03.06.2022 у справі №752/5153/17, яке набрало законної сили, за позивачем визнано право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, в розмірі 90% суми заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_2 , то суд при розгляді цієї справи констатує право позивача на перерахунок відповідної пенсії, за спірною довідкою.
Також суд зазначає, що в межах розгляду даної адміністративної справи суд не досліджує питання правомірності призначення пенсії позивачу у зв'язку з втратою годувальника на підставі та умовах Закону №3723-ХІІ, враховуючи що рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 положення закону №3723-ХІІ в частині, що стосується звуження прав суддів, визнані такими що не відповідають Конституції України.
Зокрема, суд вказує, що предметом розгляду даної справи є здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Конституційного Суду України від 23.07.2024 № 001-019-18/2970.
Враховуючи, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» та беручи до уваги положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846).
Пунктом 1.1. Розділу 1 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Пунктом 2.7. Розділу II № 22-1 передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до пункту 2.10 Розділу II Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством передбачено обов'язок пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії в разі зміни розміру пенсії, підставою для проведення якого є відповідна довідка про суддівську винагороду.
Відповідно до пункту 4.7.Розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Судом встановлено, що Конституційний Суд України 23.07.2024 за № 001-019-18/2970 видав позивачу нову довідку про розмір винагороди судді ОСОБА_2 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання по втраті годувальника.
Згідно з вказаною довідкою станом на 16.07.2024 року суддівська винагорода судді Конституційного Суду України, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання по втраті годувальника, складає 344 860,25 грн., в тому числі посадовий оклад 197 063,00 грн. та доплата за вислугу років 137 944,10 грн.
Таким чином, зазначена довідка, за умови її подання до пенсійного органу у визначеному законом порядку, дає підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії уразі втрати годувальника.
Суд зазначає, що оскільки позивач має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 90% щомісячного довічного грошового утриманні судді, померлого годувальника ОСОБА_2 і таке право визнане за нею судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд доходить висновку, що зміна розміру раніше призначеного ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання внаслідок зміни розміру складових суддівської винагороди судді, дає законні підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії по втраті годувальника, виходячи з розміру 90% від суми щомісячного довічного грошового утримання, обчисленого на підставі відповідної довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у даному випадку довідки Конституційного Суду України від 23.07.2024 № 001-019-18/2970.
Разом з тим, щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії по втраті годувальника без обмеження максимальним розміром суд зазначає, що умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, розмір такої пенсії та період, на який призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника визначено розділом V Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу, положення про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність містяться в частині 3 статті 27 цього Закону.
При цьому, суд зазначає, що частина третя статті 27 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Разом з тим, право позивача на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 90% від суми заробітної плати померлого годувальника встановлене судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим, обмеження максимального розміру до такого виду пенсії не застосовуються, оскільки норма статті 37 Закону №1058 не містить жодних приписів про обмеження розміру пенсії у разі втрати годувальника максимальним розміром.
За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 90% щомісячного довічного грошового утримання, без обмеження максимальним розміром.
Щодо дати проведення перерахунку пенсії позивача за довідкою виданою Конституційним Судом України 23.07.2024 за № 001-019-18/2970 суд зауважує на ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яка передбачає, що зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
У зв'язку з чим, враховуючи, що зміна розміру пенсії позивача за довідкою виданою Конституційним Судом України № 001-019-18/2970 від 23.07.2024 відбулась 16 липні 2024 року, то пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.08.2024 року, а не як просить позивач з 01.01.2024.
Відтак, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати з 01.08.2024 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по втраті годувальника у розмірі 90% довічного грошового утримання судді, розрахованого на підставі довідки Конституційного Суду України від 23.07.2024 № 001-019-18/2970, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Щодо позовної вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки з урахуванням індексації з 01.03.2024 без обмеження розміру індексації, та без обмеження ЄСВ 2024, то суд підстави для задоволення такої не вбачає, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення у майбутньому.
Суд зауважує, що права позивача в частині виплати їй пенсії з урахуванням індексації з 01.03.2024 та без обмеження ЄСВ 2024, не порушені, оскільки перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки не проведено, суми виплати пенсії не визначені , а відтак, спір між сторонами щодо вказаних правовідносин відсутній.
Відтак, суд не може під час ухвалення рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а тому суд відмовляє в задоволені вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки без обмеження ЄСВ 2024 та виплати індексації з 01.03.2024 без обмеження розміру індексації.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити судові витрати із сплати судового збору у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника на підставі довідки Конституційного Суду України № 001-019-18/2970 від 23.07.2024, виходячи з 90% заробітної плати (суддівської винагороди), без обмеження максимальним розміром пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368 вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053) здійснити з 01.08.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку з втратою годувальника на підставі довідки Конституційного Суду України № 001-019-18/2970 від 23.07.2024 виходячи з 90% заробітної плати (суддівської винагороди), без обмеження максимального розміру пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.