про відмову у розгляді справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів
02 квітня 2025 року Київ № 320/15308/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши питання про витребування доказів та клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки, штрафу) №Ф-425803-54 зі сплати єдиного внеску на суму 187 233, 11 грн (155 999, 08 грн - сума недоїмки, 31 234,03 грн - штраф), винесену ГУ ДПС у Київській області 04.06.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З метою встановлення обставин справи суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів у справі.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
За приписами ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З огляду на викладене, з метою повного та всебічного розгляду даної справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для витребування від Головного управління Державної податкової служби у Київській області інтегровану картку платника податків ФОП ОСОБА_1 ; детальний розрахунок податкового боргу на суму 187 233, 11 грн, згідно оскаржуваної вимоги форми «Ф»№425803-54 від 04.06.2021; письмові пояснення щодо підстав виникнення податкового боргу на суму 187 233, 11 грн, згідно оскаржуваної вимоги форми «Ф» №425803-54 від 04.06.2021 з чітким зазначенням підстав та часу виникнення зобов'язань, крім того вказати чи враховано відповідачем під час винесення оскаржуваної вимоги форми «Ф» №425803-54 від 04.06.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №810/3647/16.
Суд вважає, що вирішення спору та встановлення фактичних обставин справи потребує дослідження витребуваних доказів.
Щодо клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частинами першою-третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. (частина перша статті 260 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Спір виник у даній справі виник щодо визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) форми «Ф» №425803-54 від 04.06.2021, який є спором незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотання представника відповідача мотивоване необхідністю дотримання основних засад адміністративного судочинства.
Надаючи оцінку таким аргументам представника Головного управління Державно податкової служби у Київській області, суд зауважує, що представник у поданому клопотанні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників.
При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавлені можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, для швидкого вирішення справи, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, яка є незначної складності та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін, у зв'язку із чим клопотання належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 80, 181, 223, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні клопотання представника Головного управління Державно податкової служби у Київській області про розгляд справи у загальному позовному провадженні із викликом сторін - відмовити.
2. Витребувати докази по справі від Головного управління Державної податкової служби у Київській області:
- інтегровану картку платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- детальний розрахунок податкового боргу на суму 187 233, 11 грн, згідно оскаржуваної вимоги форми «Ф»№425803-54 від 04.06.2021;
- письмові пояснення щодо підстав виникнення податкового боргу на суму 187 233, 11 грн, згідно оскаржуваної вимоги форми «Ф» №425803-54 від 04.06.2021 з чітким зазначенням підстав та часу виникнення зобов'язань, крім того вказати чи враховано відповідачем під час винесення оскаржуваної вимоги форми «Ф» №425803-54 від 04.06.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №810/3647/16.
3. Витребувані документи надати до суду в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Зобов'язати учасників справи надіслати позивачеві, у відповідності до положень п. 9 ст. 79 КАС України, належним чином завірені копії вищевказаних витребуваних судом документів.
5. Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
6. Попередити Головне управління Державної податкової служби у Київській області, що у випадку неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем та постановлення ухвали про накладення штрафу (статті 147 та 149 КАС України).
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова