02 квітня 2025 року №640/13545/20
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Перепелиця А.М., суддів Колеснікової І.С., Головенка О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Плешканівської сільської ради до Кабінету Міністрів України, Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Черкаська обласна рада, Гельмязівська сільська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Плешканівська сільська рада з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Черкаська обласна рада, Гельмязівська сільська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» від 06.05.2020 №541-р в частині включення до складу Гельмязівської територіальної громади Плешканівської, Підставківської, Коврайської, Безпальчівської територіальних громад та визнання таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №253 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Черкаської області» в частині Плешканівської об'єднаної територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №253 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Черкаської області», а саме: пунктом 2 додатку до цього розпорядження, передбачена Плешканівська сільська рада, до складу якої включено Плешканівську, Підставківську, Коврайську, Безпальчівську територіальні громади. До того ж, указаним розпорядженням Плешканівську сільську раду було внесено у Перспективний план як спроможну громаду, яка включає Плешканівську, Підставківську, Коврайську, Безпальчівську територіальні громади. Позивач звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №836-р «Про визнання спроможними об'єднаних територіальних громад», яке є чинним станом на дату звернення до суду з цим позовом, Плешканівська сільська рада визнана спроможною об'єднаною територіальною громадою. Натомість, оскаржуваним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 №541-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» було визнано таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №253 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Черкаської області», а також включено Плешканівську, Підставківську, Коврайську, Безпальчівську територіальні громади до складу Гельмязівської територіальної громади. Позивач наполягає, що оскаржуваним рішенням Кабінету Міністрів України було порушено принцип добровільності, прозорості та відкритості об'єднання територіальних громад, адже жодних консультацій з представниками Плешканівської об'єднаної територіальної громади не проводилось. До того ж, зауважив, що Плешканівська об'єднана територіальна громада не надавала своєї згоди на об'єднання з Гельмязівською територіальною громадою, що не було враховано під час прийняття оскаржуваного рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, позов задоволено частково.
Постановою Верховного Суду від 17.11.2022, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2021 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приймаючи вказане рішення, Верховним Судом зазначено про передчасність висновків судів попередніх інстанцій з огляду на те, що судами не було визначено суті спірних правовідносин, не розглянуто справу в площині визначення ефективного способу захисту порушеного права (у разі наявності таких порушень), не вирішено питання про необхідність залучення співвідповідачів до участі у справі. Крім того, Верховний Суд вказав про відсутність у матеріалах цієї справи доказів того, що посадові особи Черкаської облдержадміністрації проводили консультації з уповноваженими представниками позивача при розробці проекту перспективного плану.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/13545/20 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Шувалову Т.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2022 прийнято справу №640/13545/20 до провадження, вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.
У подальшому, на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Матеріали адміністративної справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 прийнято адміністративну справу №640/13545/20 до провадження, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 клопотання представника Кабінету Міністрів України про витребування доказів задоволено та витребувано у Черкаської обласної ради (адреса: 18000, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 185, код ЄДРПОУ 24411541) інформацію та докази щодо проведення консультацій під час розробки перспективного плану формування територій громад Черкаської області.
Протокольною ухвалою суду від 13.09.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті колегією у складі трьох суддів.
Протокол автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.09.2023 для розгляду адміністративної справи №640/13545/20 визначено колегію суддів у складі: Перепелиця А.М. - головуючий суддя, судді Головенко О.Д., Колеснікова І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 залучено до участі у розгляді справи у якості другого відповідача - Черкаську обласну державну адміністрацію. Витребувано у Черкаської обласної державної адміністрації інформацію та докази щодо проведення консультацій під час розробки перспективного плану формування територій громад Черкаської області.
Заперечуючи проти позовних вимог, представником Черкаської обласної державної адміністрації (відповідач-2) подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останнім зазначено, що під час підготовки перспективного плану формування територій громад Черкаської області проводились засідання міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Черкаської області (розпорядження ОДА від 29.03.2019 № 184 зі змінами), участь у яких взяли, зокрема, представники діючої на той час Плешканівської ОТГ. Крім того, зауважено, що протягом періоду формування перспективного плану відбувались консультації з Мінрегіоном за участі представників Черкаської обласної державної адміністрації, народних депутатів України, за результатами яких зауваження до поданого проекту в частині формування ОТГ були відсутні.
Разом з тим, відповідачем-2 на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2023 подано до суду інформацію та докази щодо проведення консультацій під час розробки перспективного плану формування територій громад Черкаської області.
Позивачем у поданій до суду відповіді на відзиві вказано, що з наданого відповідачем-2 до суду відзиву та доданих до нього копій документів не вбачається жодних підтверджень залучення представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості Плешканівської сільської ради.
Представником відповідача-2 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, наголосивши на тому, що у суворій відповідності до Методики, під час підготовки перспективного плану формування територій громад Черкаської області проводились засідання міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Черкаської області, участь у яких взяли, зокрема, і представники діючої на той час Плешканівської ОТГ, засідання відбулись 05.12.2019 та 23.01.2020. Крім того, зауважено, що відповідно до протоколу засідання міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Черкаської області від 05.12.2019 №2 в якості представника Плешканівської сільської об'єднаної територіальної громади був Різник Л.Л. Під час даного засідання оголошувався лист Міністерством розвитку громад та територій України, в якому зазначено про визначення Плешканівської ОТГ не спроможною за показником критерію оцінки рівня спроможності ОТГ за кількістю дітей шкільного віку.
У судовому засіданні 03.04.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи документи, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 999 затверджено перспективний плану формування територій громад Черкаської області.
Відповідно до зазначеного плану до Плешканівської територіальної громади входили Плешканівська, Коврайська, Підставківська та Беспальчівська територіальні громади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 253-р «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Черкаської області» внесено зміни до перспективного плану формування територій громад Черкаської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 999 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2617; 2017 р., № 61, ст. 1880; 2018 р., № 3, ст. 134, № 42, ст. 1516), виклавши його в редакції, що додається.
Так, пункт 2 перспективного плану формування територій громад Черкаської області містить перелік спроможних територіальних громад Черкаської області, до якого, зокрема, відноситься Плешканівська територіальна громада, що включає Плешканівську, Коврайську, Підставківську та Беспальчівську територіальні громади.
У подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 541-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» у пункті 1 відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» затверджено перспективний план формування територій громад Черкаської області.
Новий перспективний план передбачає утворення Гельмязівської територіальної громади з включенням до неї Гельмязівської, Безпальчівської (Драбівський район), Богданівської, Броварківської, Калениківської, Коврайської, Коврайської Другої, Підставківської, Плешканівської територіальних громад.
До того ж, пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 541-р визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №253 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Черкаської області» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1224).
Не погоджуючись з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 541-р щодо включення Плешканівської сільської ради до Гельмязівської територіальної громади, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, установленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи.
Приписами частини другої статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад врегульовані Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 05.02.2015 №157-VII (далі - Закон №157-VIII).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №157-VIII суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №157-VIII об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Статтею 11 Закону №157-VIII передбачено, що перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.
Порядок розроблення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області та умови формування проєктних спроможних територіальних громад визначено Методикою формування спроможних територіальних громад, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 (далі - Методика).
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №34, яка набрала чинності 31.01.2020, до Методики внесено зміни та доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям у двотижневий строк внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення затверджених перспективних планів формування територій громад у відповідність із цією постановою.
Відповідно до пункту 4 Методики (в редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» об'єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.
Згідно з пунктом 5 Методики формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності: 1) визначення потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад та зон їх доступності; 2) визначення переліку територіальних громад, що входять до складу спроможних територіальних громад; 3) проведення оцінки рівня спроможності.
Відповідно до пункту 12 Методики з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
Поряд з цим, положеннями пункту 13 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб'єктами господарювання та їх громадськими об'єднаннями.
За результатами консультацій оформляється протокол.
Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.
Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.
За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
Згідно з пунктом 14 Методики якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
Пунктом 16 Методики передбачено, що проект акта Кабінету Міністрів України про затвердження перспективного плану (внесення змін до перспективного плану) вноситься Кабінетові Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією в установленому порядку разом з паспортами спроможних територіальних громад.
Аналіз наведених положень Закону №157-VIII у взаємозв'язку із положеннями Методики дає підстави для висновку суду, що принципи добровільності, прозорості та відкритості об'єднання громадян забезпечуються, зокрема, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.
Таким чином, затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об'єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області.
Завданням перспективного плану формування територій громад у межах відповідної області є визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, що надаються такими органами, а також необхідної для цього ресурсної бази.
Водночас, аналіз змісту положень Закону №157-VIII дає підстави стверджувати, що територіальні громади, вирішуючи питання про об'єднання з метою створення спроможної територіальної громади, не зв'язані положеннями відповідного перспективного плану та не зобов'язані об'єднуватися відповідно до адміністративно-територіальної конфігурації, що ним передбачена.
При цьому, об'єднання громад можливе лише після прийняття суміжними радами відповідних рішень про згоду на таке об'єднання.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.04.2020 у справі №818/294/18, від 28.04.2020 у справі №240/4761/18.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Черкаською облдержадміністрацією Методики під час розроблення перспективного плану, зокрема, через неврахування в конфігурації перспективного плану вже існуючих об'єднаних територіальних громад, розроблення перспективного плану без проведення консультацій із заінтересованими суб'єктами (представниками органів місцевого самоврядування).
Як на підставу заперечень проти позову, відповідач-1 посилається на те, що визнання протиправними і скасування розпоряджень про затвердження перспективного плану та визначення адміністративних центрів і затвердження територіальних громад відповідної області є неналежним способом захисту порушених прав, адже Кабінет Міністрів України не є суб'єктом проведення консультацій з питань об'єднання із представниками відповідних територіальних громад.
Так, у постанові від 17.11.2022 у цій справі Верховний Суд частково погодився із таким доводом Кабінету Міністрів України, зазначивши, що відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, тому виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області, а Кабінет Міністрів України, відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 157-VIII, лише затверджує Перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації.
На думку Верховного Суду, саме дії (рішення) відповідної облдержадміністрації можуть змінити територіально-адміністративний устрій області.
Пунктом 4 Методики формування спроможних територіальних громад (у редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34) визначено, що повноваження на розроблення проекту перспективного плану із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць передбачені за облдержадміністраціями.
Відповідно до вимог Закону №157-VIII та Методики (у цій же редакції) основною умовою визначення у перспективному плані конфігурації спроможної територіальної громади є її відповідність визначеним критеріям спроможності.
Відтак, без з'ясування наявності (відсутності) правового спору між сільською радою та обласною державною адміністрацією з приводу (не)відповідності затвердженої оскаржуваним розпорядженням конфігурації затвердженим критеріям спроможності або ж визнання спроможною конфігурацію, яка є бажаною для позивача, висновки суду про порушення (Кабінетом Міністрів України) прав позивача у цій справі є передчасними.
Як було зазначено судом вище, принципи добровільності, прозорості та відкритості об'єднання громадян забезпечуються, зокрема, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.
Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 залучено до участі у розгляді справи у якості другого відповідача - Черкаську обласну державну адміністрацію. Витребувано у Черкаської обласної державної адміністрації інформацію та докази щодо проведення консультацій під час розробки перспективного плану формування територій громад Черкаської області.
Судом встановлено, що під час підготовки перспективного плану формування територій громад Черкаської області, на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 29.03.2019 №184 міжвідомчою регіональною робочою групою проводились засідання з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Черкаської області, оформлені протоколами від 05.12.2019 та від 23.01.2020.
Як свідчить протокол засідання міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Черкаської області від 23.01.2020 №3, у засідання взяв участь Плешканівський сільський голова Івахова Н.В.
При цьому, приписами статті 42 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Наведене свідчить про те, що в межах спірних правовідносин консультації під час розроблення проекту перспективного плану було проведено із залученням представників Плешканівської об'єднаної територіальної громади, що спростовує доводи позивача в цій частині.
Разом з тим, суд звертає увагу, що скеровуючи цю справу на новий судовий розгляд Верховний Суд не дав відповіді на питання, яким саме чином мають бути захищені права територіальних громад, які заперечують проти об'єднання відповідно до конфігурації, передбаченої перспективним планом, поклавши його визначення на суд першої інстанції.
Визначаючись щодо способу захисту прав, порушених у зв'язку із недотриманням вимог Методики під час розроблення перспективного плану, суд виходить із того, що затвердження перспективного плану хоч і стало у зв'язку із наведеними вище законодавчими змінами першоосновою для об'єднання територіальних громад, однак не є юридичним фактом об'єднання громад.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №640/14194/20 та від 22.08.2024 у справі №640/13346/20.
Суд зазначає, що визначення в перспективному плані певної конфігурації спроможної територіальної громади є об'єктивною оцінкою потенційних можливостей такої громади з належного надання публічних послуг за умови добровільного об'єднання громад (добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади).
Водночас повноваження щодо підготовки перспективного плану, в межах якого проводиться оцінка рівня спроможності, покладаються саме на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, які, відповідно до Методики здійснюють оцінку, зокрема, зауваженням та пропозиціям представників органів місцевого самоврядування, щодо певної конфігурації територіальних громад.
Кабінет Міністрів України не є суб'єктом проведення відповідних консультацій; процедурою розробки та прийняття перспективного плану не передбачена участь Кабінету Міністрів України у проведенні зазначених консультацій.
З урахуванням викладеного, якщо порушення своїх прав у процедурі затвердження перспективного плану позивач пов'язує саме з порушеннями, що допущені на етапі його розробки, зокрема, внаслідок не проведення консультацій, неврахування існуючої конфігурації територіальних громад чи оцінки її спроможності, належним способом захисту таких прав є визнання протиправними дій/рішень розробника перспективного плану відповідної обласної державної адміністрації і зобов'язання її розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України перспективний план, який буде відповідати Методиці як за змістом, так і в частині процедури його прийняття.
Водночас, звертаючись до суду з цим адміністративним позовом, вимог до обласної державної адміністрації щодо оскарження перспективного плану формування територій громад Черкаської області позивачем не заявлялись, доказів оскарження таких дій та рішень Черкаської обласної державної адміністрації матеріали справи не містять.
При цьому, у цій справі суд позбавлений можливості надавати оцінку діям та рішенням Черкаської обласної державної адміністрації під час затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області, оскільки, з урахуванням положень частини другої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються.
Частиною третьою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
При цьому, такої зміни фактичних обставин справи судом не встановлено.
Згідно з статтею 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем'єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що Кабінетом Міністрів України дотримана процедура прийняття оскаржуваного розпорядження, на підтвердження чого надані відповідні документи (у справі наявні пояснювальна записка до проекту розпорядження, довідка про його погодження, Протокол узгодження пропозицій, висновок Міністерства фінансів України, тощо) (т.1 а.с. 101 - 117).
Так, згідно висновку Міністерства юстиції України, складеного за результатами правової експертизи до проекту розпорядження Кабінету України «Про затвердження переліку спроможних об'єднаних територіальних громад», вказаний проєкт відповідає Конституції України, актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та узгоджується з актами такої ж юридичної сили (т.1 а.с.106).
Позивачем не наведено жодних доводів щодо порушення відповідачем-1 процедури прийняття оскаржуваного розпорядження, визначеної Регламентом Кабінету Міністрів України, а тому суд доходить висновку, що така процедура була дотримана.
Суд вважає, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, а тому, виходячи з вищевикладеного, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Приймаючи оскаржуване розпорядження, Кабінет Міністрів України діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та нечинним і скасування розпорядження від 06.05.2020 №541-р.
Згідно із частинами першою - третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Плешканівської сільської ради до Кабінету Міністрів України, Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Черкаська обласна рада, Гельмязівська сільська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий-суддя Перепелиця А.М.
Судді Колеснікова І.С.
Головенко О.Д.