03 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/6865/22
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Організаційно-аналітична служба" Дніпровської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,
встановив:
Комунальне підприємство "Організаційно-аналітична служба" Дніпровської міської ради звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-10-006230-а.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у висновку про результати моніторингу за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. У висновку вказано, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ тендерної документації від учасників в складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії, копії документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію та копії банківської ліцензії Національного банку України. У складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 надаю банківську гарантію від 03.12.2021 № 1723/29 видану АТ «ОБ «РАДАБАНК». Проте, моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутні: копія документу, який підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію (начальник Департаменту активних операцій корпоративного бізнесу АТ «АБ «РАДАБАНК» ОСОБА_2 ) та копія банківської ліцензії Національного банку України виданої АТ «ОБ «РАДАБАНК», що не відповідає вимогам пункту 2 розділу III тендерної документації. Однак, позивач вказує, що в переліку документів, що обов'язково завантажується в систему, є лише документ, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції, а саме банківська гарантія. Копія ліцензії та довіреність в цьому переліку відсутня. Також, в пункті 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» відсутні посилання на інші пункти та розділи тендерної документації, де можуть знаходитись додаткові вимоги щодо завантаження в систему додаткових документів. Банківська гарантія, надана у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги» та "Про електронні документи та електронний документообіг" не потребує додаткового підтвердження повноважень підписанта умовами п.1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» тендерної документації. Вказує, на відсутність підстав для визнання договору нікчемним.
Крім того, позивач зазначає, що дії відповідача суперечать наказу Державної аудиторської служби України від 25.03.2022 року № 49, в якому зазначається: «1. Поновити та закінчити зупинені відповідно до наказу Держаудитслужби від 24 лютого 2022 року № 34 «Про зупинення заходів державного фінансового контролю» заходи державного фінансового контролю з і умови реального функціонування об'єктів контролю, сервісів та інформаційних платформ (майданчиків), можливості забезпечення збереження життя та здоров'я працівники ». Адже станом на 30.03.2022 року моніторинг закупівлі №UA-2021-11-10-006230-а про проведення процедури закупівлі послуги ДК 021:2015: 79340000-9 Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації - в пресі) було закінчено, а не зупинено. Отже висновок складений з порушенням процедури.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 надано банківську гарантію від 03.12.2021 № 1723/29 видану АТ «ОБ «РАДАБАНК». Проте, моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутні: копія документу, який підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію (начальник Департаменту активних операцій корпоративного бізнесу АТ «АБ «РАДАБАНК» ОСОБА_2 ) та копія банківської ліцензії Національного банку України виданої АТ «ОБ «РАДАБАНК», що не відповідає вимогам пункту 2 розділу III тендерної документації. Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , як таку, що не відповідала встановленим вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, дослідивши докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних рішень, суд встановив наступне.
10.11.2021 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» було розміщено оголошення UA-2021-11-10-006230-a про проведення процедури закупівлі послуги ДК 021:2015:79340000-9 Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації - в пресі) очікуваною вартістю 6 950 000,00 грн.
13.12.2021 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» e-tender.ua було отримано дві пропозиції: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 .
Під час розгляду і аналізу пропозиції учасників, тендерні пропозиції учасників Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 були допущені до аукціону, як такі, що відповідають кваліфікаційним критеріям та у зв'язку з відсутністю підстав для відмови в участі згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
20.12.2021 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» e-tender.ua відбувся аукціон з відповідними пропозиціями учасників:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 6 840 000,00 UAH з ПДВ;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 6 903 000,00 UАН з ПДВ.
За результатами електронного аукціону 20.12.2021 року згідно оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-11-10-006230-а найбільш економічно вигідною за результатами оцінки є пропозиція Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Ціна тендерної пропозиції Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за результатами аукціону склала 6 840 000,00 грн (шість мільйонів вісімсот сорок тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ.
04.01.2022 між комунальним підприємством «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір на суму 6 840 000,00 грн на надання послуг з висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації - в пресі.
Судом встановлено, що відповідно до листа №003100-18/1510-2022 від 09.02.2022 Держаудитслужбою доручено офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинги процедур закупівель, в тому числі, Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, зокрема, провести моніторинг процедури закупівлі за номером ID: UA-2021-11-10-006230-а.
Відповідно до наказу начальника Управління від 16.02.2022 № 75 на підставі пункту 4 частини 2 ст. 8 Закону, з 16.02.2022 проведено моніторинг процедури закупівель відкритих торгів за предметом: код згідно з ДК 021:2015: 79340000-9 «Рекламні та маркетингові послуги» (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації - в пресі) за номером ID: UA-2021-11-10-006230-а, здійсненої Комунальним підприємством «Організаційно - аналітична служба» Дніпровської міської ради.
Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.03.2022, затвердженому начальником Управління 29.03.2022, та оприлюдненому в електронній системі закупівель 30.03.2022, відповідно до якого порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.
Відповідно до наказу начальника Управління від 30.03.2022 № 104 з 30.03.2022 по 31.03.2022 проведено моніторинг процедури закупівель відкритих торгів за предметом: код згідно з ДК 021:2015:79340000-9 «Рекламні та маркетингові послуги» (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації - в пресі) за номером ID: UA-2021-11-10-006230-а, здійсненої Комунальним підприємством «Організаційно - аналітична служба» Дніпровської міської ради.
Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 31.03.2022, затвердженому начальником Управління 31.03.2022, та оприлюдненому в електронній системі закупівель 31.03.2022.
Моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутні: копія документу, який підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію (начальник Департаменту активних операцій корпоративного бізнесу АТ «АБ «РАДАБАНК» Чорнобай А.В.) та копія банківської ліцензії Національного банку України виданої АТ «ОБ «РАДАБАНК», що не відповідає вимогам пункту 2 розділу III тендерної документації.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущим через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись ст. ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов'язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 04.01.2022 № 04/01.01, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені в Законі України від 26.01.1993 №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).
За змістом статті 1 Закону №2939-ХІІ засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до положень ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.
Згідно із ст.5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 1 пункту 3 Положення №43 передбачено, що основним завданням Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення №43).
Відповідно до абзацу 8 підпункту 4 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
Пунктом 7 Положення №43, передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон 922-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Положення про Північний офіс Держаудитслужби затверджено наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 (далі - Положення №23).
Згідно з пунктом 1 Положення №23 Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Львівської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.
Абзац п'ятий пункту 1 Положення №23 визначає, що на території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників та в місті Києві (пункт 3 Положення №23).
Відповідно до пункту 4 Положення №23 Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; здійснює контроль, серед іншого, за дотриманням законодавства про закупівлі.
Відповідно до Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23.02.2017 №39 (далі - Положення №39), Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби.
Таким чином, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області є органом уповноваженим здійснювати державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) (ч.1 ст. 8 Закону № 922-VIII).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 3 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Частиною 4 ст.8 Закону №922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Позивач посилався на наказ Держаудитслужби №34 від 24.02.2022 року, яким зупинені заходи державного фінансового контролю.
Відповідно до п.1 наказ Держаудитслужби №34 від 24.02.2022 року, Держаудитслужба зупинила розпочаті у плановому порядку заходи державного фінансового контролю, а пунктом 2 припинила проведення моніторингів процедур закупівель, розпочатих відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" на період дії воєнного стану. Питань початку нових заходів державного фінансового контролю, даний наказ не регулює, а тому посилання позивача в обґрунтування своєї позиції в цій частині є безпідставним.
Судом встановлено, що наказом №49 від 25.03.2022 року Держаудитслужба вирішила поновити та закінчити зупинені відповідно до наказу Держаудитслужби №34 від 24.02.2022 року заходи державного фінансового контролю, за умови реального функціонування об'єктів контролю, сервісів, та інформаційних платформ (майданчиків), можливості забезпечення збереження життя та здоров'я працівників.
Вказаним наказом поновлено заходи державного фінансового контролю не лише зупинені відповідно до наказу Держаудитслужби №34 від 24.02.2022, а й поновлено здійснення вказаних заходів загалом.
Щодо встановленого спірним висновком порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Судом із спірного висновку встановлено наступне.
В підпункті 2 розділу ІІІ тендерної документації Замовником встановлено вимогу надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії, копії документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію та копії банківської ліцензії НБУ.
Аналізом пропозиції ФОП ОСОБА_1 встановлено, що ним у складі пропозиції подано банківську гарантію від 03.12.2021 №1723/29 видану АТ «ОБ «РАДАБАНК».
Однак, у складі пропозиції відсутні копії документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію та копії банківської ліцензії НБУ.
Як встановлено в ході судового розгляду позивачем не спростовано відсутності в складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 копії документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію та копії банківської ліцензії НБУ.
В той же час, відповідно до п.5 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Банківські ліцензії знаходяться у формі відкритих даних на сайті Національного банку України.
Таким чином, не надання банківської ліцензії не могло бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Як зазначив відповідач у спірному висновку, замовник на порушення п.1 ч.1 ст.31 Закону №922-VIII не відхилив пропозицію ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме пункту 2 розділу ІІІ тендерної документації.
Суд при вирішенні даного спору враховує необхідність чіткого дотримання замовником, який здійснює закупівлю, вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
В той же час, відповідні дії замовника при оцінці тендерних пропозицій не повинні утворювати порушення принципів здійснення державних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII.
Наведені у висновку відповідача порушення не мали впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни.
Вирішуючись із підставністю заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов'язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Як установлено судом, у констатуючій частині спірного висновку відповідач зобов'язує позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 04.01.2022 №04/01.01, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
З приводу обраного відповідачем заходу реагування щодо усунення порушень у сфері публічних закупівель у вигляді зобов'язання позивача розірвати укладені договори, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду справи договір між ФОП ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Організаційно-аналітична служба" Дніпровської міської ради вже виконаний за період січень-лютий 2022 та продовжує виконуватися, що підтверджується звітом №1, №2 до договору від 04.01.2022 №04/01.01 про закупівлю послуг.
Позивачем дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" в частині укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, що підтверджується висновком відповідача про результати моніторингу закупівлі, тобто дії позивача не призвели до уникнення застосування процедури закупівлі.
Судом не виявлено доказів негативних наслідків для державних коштів та коштів місцевого бюджету при здійсненні вказаної закупівлі послуг, що дає підстави стверджувати про обрання позивачем найбільш економічно вигідної пропозиції.
Суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов'язання припинити зобов'язання за договором, який на час розгляду справи вже виконаний є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;
5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Як вбачається з оскаржуваного Висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав свідчення нікчемності договору про закупівлю.
З моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Саме така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №160/12925/19, від 30.11.2021 №420/5590/19.
У цьому випадку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області не скористалося своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
З огляду на наведене, суд зазначає, що зобов'язання відповідача щодо усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб шляхом припинення зобов'язань за договором, призвело б до порушення прав та інтересів позивача, третіх осіб та мало би для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Критерій «пропорційності» передбачає дотриманння справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість.
У своєму Рішенні від 25.01 2012 № 3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Суд зауважує, що усунення вказаних у Висновку допущених позивачем порушень запропонований відповідачем спосіб шляхом розірвання договорів про закупівлю послуг суперечить принципу співмірності та пропорційності, тобто свідчить про недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів позивача та третіх осіб і цілями, на досягнення яких було спрямовано укладення вказаних договорів.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, слід дійти висновку, що спірний висновок в частині зобов'язання позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 04.01.2022 №04/01.01, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору не відповідає критеріям, визначеним п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Комунального підприємства "Організаційно-аналітична служба" Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, к.612, Дніпро, 49000. Код ЄДРПОУ 38360501) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (м-н ім. С.П.Корольова, 12, м. Житомир, 10014. Код ЄДРПОУ 40919579) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-11-10-006230-а від 31.03.2022.
Стягнути на користь Комунального підприємства "Організаційно-аналітична служба" Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
03.04.25