03 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/16564/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 11.04.2023 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 11.04.2023 року.
Рішення набрало законної сили та позивачу 29.01.2025 надіслано виконавчі листи.
Представник позивача Дзісь Андрій Романович звернувся до суду із заявою про ініціювання судового контролю за виконанням рішення суду, в прохальній частині якої просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі №240/16564/23 з поданням звіту.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що всупереч рішення суду відповідач не здійснив перерахунку і продовжує неправомірно виплачувати позивачеві пенсію у попередньому розмірі. Наголошує, що доплата на виконання рішення суду повинна рахуватися зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, тобто за формулою: 8738,01 х 1% х 27 (42 роки - 15 років) = 2359,56 грн. Однак, Головне управління повідомило позивача, що розмір її пенсії буде зменшено, тобто застосовано двоскладову формулу відповідно до ч. 2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки інші зобов'язання в даній постанові відсутні, для проведення перерахунку пенсії зі збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років згідно положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ без застосування двоскладової формули
Представник позивача зазначає, що Пенсійним фондом не враховано той факт, що судом було встановлено, що пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін, але пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, тому на неї не поширюється вказана умова.
Представник позивача наполягає, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Від ГУ ПФУ в Житомирській області 28.03.2025 надійшли заперечення на заяву, в яких просив відмовити за безпідставністю у задоволенні заявлених вимог, та в обгрунтування зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розмір її пенсії станом на 11.04.2023 становить - 9663,25 грн., в тому числі:
- 3720,91 грн. - розмір пенсії;
- 460,46 грн. - доплата за 22 роки понаднормового стажу;
- 113,88 грн. - додаткова пенсія як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС З категорії;
- 5368,00 грн. - доплата по суду (стаття 39 ЗУ №796) від прожиткового мінімуму.
На виконання рішення №240/16564/23 розмір пенсії збільшено на 1% від середньомісячного фактичного заробітку 504,50 грн. (77188,82700 грн. - заробіток, ОСОБА_1 який враховано для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.03.2008 : на 153 місяці), за кожен рік роботи понад встановлений стаж у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону №796.
Розмір пенсії в результаті перерахунку на виконання рішення суду №240/16564/23 з 11.04.2023 становитиме 9339,01 грн., в тому числі:
- 3720,91 грн. - розмір пенсії;
- 136,22 грн. - збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років на виконання рішення №240/16564/23, тобто 27% від середньомісячного заробітку 504,50 грн.;
- 113,88 грн. - додаткова пенсія як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС до 3 категорії;
- 5368,00 грн. - доплата по суду (стаття 39 ЗУ №796) від прожиткового мінімуму.
Оскільки при виконанні рішення суду № 240/8440/19 розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» менший, ніж розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у зв'язку зі зменшення розміру пенсії на виконання рішення №240/16564/23, Управлінням прийнято рішення щодо виплати пенсії ОСОБА_1 в попередньому розмірі.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку про таке.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на системний аналіз викладених норм слідує, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:
невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (ст.382 КАС України);
обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (ст.383 КАС України).
Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст.382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю представник позивача просить встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання рішення суду від 21.11.2023, оскільки відповідач неналежним чином виконує рішення суду, адже боржником при перерахунку пенсії застосовано неналежний розрахунок доплати до пенсії.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Разом з тим, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
З урахуванням наявних у справі доказів, суд звертає увагу про відсутність доказів того, що позивачем до подання заяви вчинялися дії щодо пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Крім того, представником позивача у заяві не наведено жодних доводів, які б свідчили про необхідність вжиття такого процесуального заходу на даному етапі виконання рішення суду, як і не зазначено підстав, через які відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а також не надано відповідних доказів на підтвердження зазначених доводів.
Суд наголошує, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Зміст вищенаведених норм процесуального закону свідчить про те, що, звертаючись до суду з питання встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача ухилитись (ухилятись) від виконання.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.
Проте, всупереч наведеному, в поданій заяві про встановлення судового контролю представником позивача не наведено належних доводів й мотивів на її обґрунтування, як і не подано доказів в підтвердження того, що судове рішення залишається невиконаним відповідачем.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача Дзіся Андрія Романовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Г.В. Чернова