02.04.2025
Справа № 522/17318/24
Провадження № 1-кп/522/1530/25
02 квітня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024162510001177 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України об'єднане з кримінальним провадженням №12024163510000690 від 08.09.2024, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12024162510001177 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України об'єднане з кримінальним провадженням №12024163510000690 від 08.09.2024, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачена та її захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України. За таких обставин розмір застави, визначений у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатен забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим, суд вважає, що доцільним зменшити розмір застави і вважає, що саме застава відносно обвинуваченої ОСОБА_5 в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 грн., що саме така сума може забезпечити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 31 травня 2025 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначення платежу: застава за обвинувачену ОСОБА_5 , провадження по справі № 1-кп/522/1530/25.
Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до суду, без поважних причин не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення в частині продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: ОСОБА_1