Справа № 522/5674/24-Е
Провадження № 2/522/3108/25
20 березня 2025 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі судового засідання Морозовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання припинення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою та про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою, -
До Приморського районного суду м. Одеси 11 квітня 2024 року надійшла цивільна справа (522/5674/24-Е) за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання припинення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою.
Крім того, 12 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси, в провадження судді Ковтун Ю.І. надійшла цивільна справа (522/5676/24-Е) за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01 грудня 2022 року наказом № 17-ОД від 01 грудня 2022 року позивачу оголошено простій, з оплатою праці за весь цей період у розмірі 2/3 посадового окладу. Простій оголошено одному ОСОБА_1 з усього колектива КП «СК «Крижанівський» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області. Наказ № 17-ОД не містить конкретних фактичних підстав оголошення простою позивачу, кінцевої дати зупинення простою Вказівка про відсутність організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі в умовах воєнного стану не є конкретною, не дозволяє дійти висновку про які саме умови йдеться, як на них впливає воєнний стан, тощо. ОСОБА_1 15 січня 2024 року подав директору КП СК «Крижанівський» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області заяву про виведення його з простою. Вказана заява проігнорована роботодавцем.
Відтак, вважаючи, що у зв'язку із оголошенням простою він не отримував від відповідача належної заробітної плати, яку б отримував, якби працював, ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд, визнати протиправним та скасувати наказ Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області № 17-ОД «Про оголошення простою» від 01 грудня 2022 року про оголошення простою не з вини працівника тренера ОСОБА_1 та стягнути з Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області різницю між його середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою за період з 01 грудня 2022 року по 20 березня 2025 року у розмір 164 221,10 грн.; визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області щодо заяви ОСОБА_1 від 15 січня 2024 року про виведення його з простою та зобов'язати його припинити з 15 січня 2024 року простій ОСОБА_1 на посаді тренера; стягнути з Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на користь ОСОБА_1 різницю між його середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою за період з 15 січня 2024 року по 20 березня 2025 року у розмір 27 898,04 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою залишено без руху та надано для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення без руху.
На виконання вищевказаних вимог ухвали від 17.04.2024 р., на адресу суду 18.04.2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
22 квітня 2024 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси було відкрито провадження у справі 522/5674/24-Е за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання припинення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 травня 2024 року відкрито провадження у справі № 522/5676/24-Е за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою.
21 травня 2024 року до суду представником ОСОБА_1 подано клопотання про об'єднання справ в одне провадження, в якому просив суд об'єднати у межах справи № 522/5674/24-Е позов у справі № 522/5676/24-Е про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою.
04 червня 2024 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси об'єднано в одне провадження справу № 522/5674/24-Е за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання припинення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою (Провадження № 2/522/4340/24) та справу № 522/5676/24-Е за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою (Провадження № 2/522/4341/24). Присвоєно об'єднаній справі єдиний унікальний номер справи № 522/5674/24-Е.
08 листопада 2024 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог.
06 лютого 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
19 березня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог.
20 березня 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
20 березня 2025 року позивач звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
20 березня 2025 року представник позивача подала до суду з заявою про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з сімейними обставинами. При цьому, жодних доказів на підтвердження поважності неявки представником не надано. Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Суд враховує, що станом на березень 2025 року відповідач жодним своїм процесуальним правом на викладення власної позиції у справі не скористався, ухвалу про витребування доказів не виконав, у судові засідання не з'являється, хоча належним чином сповіщений про них, чим порушує інтереси позивача на своєчасний розгляд справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, який ґрунтується на ч. 1 ст. 68 Конституції України, за приписами якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 44 ЦПК України унормовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи за відсутності відповідача.
Суд вважає, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, враховуючи відсутність доказів поважності причин неявки відповідача та з огляду на наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалюючи рішення про продовження розгляду справи, суд також зауважує, що позивач звернувся до суду 12.11.2024, тобто 11 місяців тому. А тому чергове відкладення розгляду справи без підтвердження поважності причин відсутності відповідача, порушить право позивача на розгляд його справи у розумний строк, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 4ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
Перешкоди у доступі до правосуддя можливі як у зв'язку з особливостями національного процесуального законодавства держави, так і через обмеження, передбачені матеріальним правом.
Частиною першою ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Водночас відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 року № 651, карантин відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Таким чином, строк звернення ОСОБА_1 до суду з метою захисту своїх трудових прав розпочався з 01 липня 2023 року та сплив 03 жовтня 2023 року.
Статтею 234 КЗпП України закріплено, що суд може поновити строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, у разі їх пропуску з поважних причин.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року, встановлені строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку (крім перегляду рішення КТС) суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску строків звернення до суду, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Судом встановлено, що порушення прав позивача пов'язане з прийняттям СК «Крижанівський» 01 грудня 2022 року наказу № 17-ОД, з яким ОСОБА_1 ознайомився лише 22 січня 2024 року, отримавши копію наказу у відповідь на своє звернення.
Суд доходить висновку, що пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом зумовлений поважними причинами, оскільки у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази того, що відповідачем вживались будь-які заходи щодо ознайомлення ОСОБА_1 з прийнятим щодо нього наказом до моменту витребування названого документа позивачем, хоча процедура оголошення простою передбачає саме активні дії роботодавця, а не обов'язок працівника вжити всіх доступних йому заходів задля отримання інформації про підстави простою, його наслідки (збереження заробітної плати чи лише її частини) тощо.
Суд також враховує, що позивач у період з 30 березня 2023 року по 12 квітня 2023 року та з 26 вересня 2023 року по 06 жовтня 2023 року проходив стаціонарне лікування в КНП «Міська лікарня № 5» ОМР, з діагнозом комбінований аортальний порок, екстрасистолічна аритмія, гіпертонічна хвороба, гіпертензивне серце, церебральний атеросклероз, наслідки перенесеного ГПМК за ішемічним типом у лівій гемісфері головного мозку, остеохондроз шийно-грудного відділу хребта. Рекомендаціями після лікування було обмеження емоційних навантажень.
З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що тримісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав Позивачем пропущений з поважних причин.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами першою та шостою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Як встановлено судом, позивач у справі ОСОБА_1 01.10.2019 року згідно наказу № 1 - к від 30.09.2019 року прийнятий на посаду тренера з Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.
01 грудня 2022 року директором СК «Крижанівський» наказом № 17-ОД у зв'язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі під час воєнного стану, керуючись ст. 113 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівника ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року. Зобов'язано бухгалтерію оплачувати працівнику простій у розмірі 2/3 посадового окладу ОСОБА_1 . Під час простою ОСОБА_1 звільняється від обов'язків бути присутнім на віддаленому робочому місці.
Згідно з статтею 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що обов'язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.
Наведене узгоджується із висновком, зробленим Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 210/5853/16-ц (провадження № 61-46703св18).
Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
Відповідно до частини третьої статті 113 КЗпП України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Згідно із частини другої статті 7 Закону України «Про охорону праці» працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.
Як вбачається із матеріалів справи, видаючи 01 грудня 2022 року наказ №17-ОД, який оспорюється позивачем, відповідач у справі, мотивував підстави його видачі - у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі під час воєнного стану.
При цьому, з пояснень позивача встановлено, що оспорюваним ним наказом оголошено простій лише йому.
При розгляді вказаної справи відповідачем в порядку ст. ст. 77, 78-81 ЦПК України не надано будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вибіркового застосування простою до окремо взятого працівника при тому, що умови роботи та виконання обов'язків інших працівників з аналогічними посадами та обов'язками не обмежувалися.
Видача відповідачем окремого наказу №17-ОД від 01 грудня 2022 року щодо позивача суперечить нормам КЗпП України.
Так, за змістом статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Статтею 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що судом встановлено порушення норм ст.2-1, 34 КЗпП України, при видачі директором СК «Крижанівський» 01 грудня 2022 року наказу № 17-ОД щодо оголошення простою ОСОБА_2 , тому вказаний наказ підлягає скасуванню.
З урахуванням того, що відповідачем оплата праці позивача за час простою проводилася лише в розмірі 2/3 посадового окладу без відповідних доплат, що підтверджується довідками про заробітну плату, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, тому вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача різниці між виплаченою сумою заробітної плати, нарахованої під час простою, і сумою, виплаченої йому заробітної плати, підлягає задоволенню.
З врахуванням наданих позивачем доказів вказана сума повинна становити 69128,32 грн. при цьому час виплати обмеженої заробітної плати в простої склав 601 робочий день (з 01 грудня 2022 року по 20 березня 2025 року за виключенням періоду перебування у відпустці (березень 2023 року).
Середньоденний заробіток позивача за останні два повноцінні місяці роботи (жовтень 2022 р. та листопад 2022 р.) становив 301,21 грн. (6415,00+6537,20)/43). З врахуванням того, що відповідачем позивачу за період з 01 грудня 2022 року по 20 березня 2025 року виплачена сума в розмірі 135 507,46 грн. (3800,00 грн. за грудень 2022 року, 53 600,04 грн. за 2023 рік, 63999,96 грн. за 2024 рік, 14 107,46 грн. за період з 01 січня 2025 року по 20 березня 2025 року), отже, різниця у заробітній платі за час простою (601 робочих дні) складає 45519,75 грн. (601 робочих дні х 301,21 грн. = 181027,21 грн. - 135 507,46 грн.), що не виходить за межі позовних вимог.
З огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 01 грудня 2022 року № 17-ОД та стягнення з відповідача різниці між виплаченою сумою заробітної плати, нарахованої під час простою, і сумою, виплаченої йому заробітної плати, за період з 01 грудня 2022 року по 20 березня 2025 року, суд доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області щодо заяви ОСОБА_1 від 15 січня 2024 року про виведення його з простою та зобов'язати його припинити з 15 січня 2024 року простій ОСОБА_1 на посаді тренера; стягнути з Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на користь ОСОБА_1 різницю між його середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою за період з 15 січня 2024 року по 20 березня 2025 року у розмір 27 898,04 грн., оскільки вони є взаємовиключними.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).
За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню.
Водночас, питання про стягнення суми судового збору, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 2-1, 5-1, 34 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Спортивний клуб "Крижанівський" Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання припинення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою та про визнання протиправним і скасування наказу про оголошення простою та стягнення різниці між середньомісячною заробітною платою та фактично виплаченою заробітною платою - задовольнити частково.
Визнати незаконним і скасувати наказ директора Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 01 грудня 2022 року № 17-ОД «Про оголошення простою».
Стягнути з Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (Код ЄДРПОУ 38718808, 67562, Одеська область, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) різницю між середнім заробітком та оплатою за простій за період з 01 грудня 2022 року по 20 березня 2025 року у розмірі 69128 (шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять вісім) гривень 32 копійки.
Стягнути з Комунального підприємства «Спортивний клуб «Крижанівський»» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (Код ЄДРПОУ 38718808, 67562, Одеська область, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено та підписано 28 березня 2025 року.
Суддя: