Справа № 743/1666/24 Головуючий у 1 інстанції Кравчук М. В.
Провадження № 33/4823/286/25
Категорія - ст. 122-4 КУпАП
02 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Дзявун Ю.С. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Дзявун Ю.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2025 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1 , пенсіонер,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 3 400 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 22 листопада 2024 року, о 19 год. 00 хв., на автодорозі Т2512 с. Чумак - с. Бурівка, 700 м, ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху.
22 листопада 2024 року, о 19 год. 00 хв., на автодорозі Т2512 с. Чумак - с. Бурівка, 700 м, ОСОБА_1 , керував автомобілем Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Дзявун Ю.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях її довірителя складу даних адміністративних правопорушень. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Акцентує увагу на тому, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи, всупереч вимог ст. 268 КУпАП, було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події. Зазначає, що ОСОБА_1 не мав на меті приховувати факт дорожньо-транспортної пригоди або обставин її скоєння, а отже, на думку захисту, у його діях відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху, визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Проте, зазначених вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 дотримано не було.
Не зважаючи на заперечення захисником на факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, вина останнього у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:
- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180212 від 23.11.2024 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даної ДТП (а.с.11);
- схемою місця ДТП, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення із описом відповідних пошкоджень транспортного засобу Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13);
- письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , де останні вказували на обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, яка сталося з вини саме водія автомобіля марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.14,15).
Допущені порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180215 від 23.11.2024 року, ОСОБА_1 22 листопада 2024 року, о 19 год. 00 хв., на автодорозі Т2512 с. Чумак - с. Бурівка, 700 м, керував автомобілем Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху (а.с.3).
Відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення об'єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, а саме: даними схеми місця ДТП (а.с.4), згідно якої у автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 мають місце відповідні механічні пошкодження ЛКФ покриття задньої лівої двері, заднього лівого крила та переднього лівого дзеркала; поясненнями безпосередньо водія ОСОБА_2 , який зазначив, що водій транспортного засобу марки Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом під його керуванням та залишив місце ДТП, про що також вказувала свідок ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях (а.с.15,6).
Так, відповідно до п.2.10 «а» Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Проте, даного пункту Правил дорожнього руху особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималась, оскільки в умовах дорожньо-транспортної пригоди вищевказані вимоги норми закону поширювалися саме на водія ОСОБА_1 , який мав би залишитися на місці пригоди до прибуття працівників поліції, а не покинути в подальшому місце події, і це дає підстави для відхилення доводів апелянта.
Посилання захисника на порушення прав ОСОБА_1 через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте, статті 122-4, 124 КУпАП до цього переліку не входять.
Крім того, місцевий суд неодноразово відкладав розгляд справи, на іншу дату, та враховуючи, що 20 лютого 2025 року у судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явились і, знов ж таки, було подано останнім клопотання про відкладення розгляду справи, та беручи до уваги, що дана справа перебувала у провадженні місцевого суду з грудня 2024 року, що свідчить про затягування судового розгляду, прийшов до правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії щодо розгляду справи безпосередньо за участю ОСОБА_1 , з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання уникнути її довірителем установленої законом відповідальності за скоєні правопорушення.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ст. 122-4 КУпАП, яка є найбільш суворою, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчинених правопорушеннях, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити захиснику - адвокату Дзявун Ю.С. строк на апеляційне оскарження постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Дзявун Ю.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач