Справа № 750/3964/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/173/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
03 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2025 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 12025270340000893 від 18.03.2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутівка, Городнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 20 травня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. 00 коп.
Суд першої інстанції, дійшовши до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, мотивував це рішення, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, з огляду на наявність заявлених у клопотанні прокурора ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують тримання підозрюваного під вартою.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Наголошує, що доводи, покладені в основу ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України при визначені необхідності застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними ані прямими, ані опосередкованими доказами. На даний час всі докази у кримінальному провадженні зібрані, проведені всі слідчо (розшукові) дії, свідки допитані, потерпілі та збитки відсутні.
Заслухавши доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зі змісту ухвали вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 слідчим суддею виконані вимоги ст. ст. 193, 194 КПК України. Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя встановив достатність доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановив суд, слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270340000893 від 18.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.03.2025 близько 22 год. 05 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи біля буд. №7 по вул. Всіхсвятська у м. Чернігові підійшов до зупинки громадського транспорту “вулиця Всіхсвятська», де шляхом вільного доступу, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 21-02-IX, який в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX, та діє на даний час, відкрито викрав з лавки вище вказаної зупинки громадського транспорту шкіряну жіночу сумку коричневого кольору потерпілої ОСОБА_10 , яка не має для останньої матеріальної цінності, всередині якої знаходилися паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_10 та грошові кошти у розмірі 700 грн., що належать ОСОБА_10 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
21.03.2025 року ОСОБА_8 затримано в порядку ч. 1 п.6 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
21.03.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З положення ст. 178 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованими та підтвердженими, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, тому з метою уникнення покарання є вірогідність, що підозрюваний, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, не слід виключати ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки вірогідність продовження злочинної діяльності або вчинення нових кримінальних правопорушень підозрюваним є досить значною, беручи до уваги схему здійснення ним протиправних дій, а також те, що відносно останнього 24.02.2025 до Деснянського районного суду м. Чернігів скеровано обвинувальний акт № 12025270340000422 від 01.02.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та враховуючи незначний проміжок часу, що сплив від моменту скерування до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_8 за ч.4 ст. 185 КК України та кримінальним правопорушенням, у якому він підозрюється (менше одного місяця).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості, у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідчий обґрунтовує необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, без визначення застави, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги доведеність ризиків об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, покарання, яке йому загрожує.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно з урахуванням мети і підстав застосування запобіжного заходу дійшов висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу. При цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст. 178 та ст. 194 КПК України, врахована вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, не має систематичного легального доходу та постійного місця проживання, а також те, що відносно підозрюваного 24.02.2025 року до Деснянського районного суду м. Чернігів скеровано обвинувальний акт за № 12025270340000422 від 01.02.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Доводи сторони захисту про те, що по справі не було надано переконливих доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються змістом клопотання прокурора та доданими матеріалами.
З іншого боку, стороною захисту в апеляційній скарзі не надано жодних переконливих доводів щодо обґрунтування своєї позиції і не представлено суду гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування і судового розгляду.
Обираючи щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим-суддею розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, проте, з урахуванням того, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і під час дії воєнного стану, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав твердити про неправомірність застосування саме такого запобіжного заходу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, ухвалою слідчого судді при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була передбачена можливість застосування іншого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та визначено її розмір.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни законного та обґрунтованого судового рішення.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2025 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4