іменем України
02 квітня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 2-1477/11
Головуючий у першій інстанції - Павлов В. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/683/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарями - Зіньковець О.О., Піцан В.М.,
учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСНАВІГАТОР»,
заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Синтез» в особі тимчасового адміністратора Болдирєв Олександр Олександрович,
боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2025 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКСНАВІГАТОР» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-1477/11,
У грудні 2024 року генеральний директор ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. В обґрунтування заяви посилався на те, що в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-1477/11, виданий 05.12.2011 Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Синтез» 60 119,38 доларів США та 57 393,29 грн.
Вказував, що згідно договору, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» були передані всі непродані активи ПАТ «АБ «СИНТЕЗ», а відтак, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР», як новий управитель активів ПАТ «АБ «СИНТЕЗ» маж право володіти, користуватися і розпоряджатися даними активами, відповідно до чинного законодавства України та Договору, а також бути процесуальним правонаступником в судових справах та виконавчих провадженнях, однією з сторін яких є ПАТ «АБ «СИНТЕЗ».
Посилаючись на положення ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», генеральний директор ТОВ «ЛЕКСНАВІГВАТОР» у своїй заяві просив замінити стягувача у виконавчому провадженні № 30805452 з ПАТ «АБ «СИНТЕЗ» на ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР».
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.01.2025 залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до участі у справі в якості заінтересованих осіб.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.01.2025 заява ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні № 30805452 з ПАТ «АБ «СИНТЕЗ» на ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР».
В обґрунтування ухвали суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження в особі стягувача на правонаступника.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Прокоф'єв Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.01.2025 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.
За доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не було взято до уваги те, що ТОВ “Юридична фірма “Покровський, Левківський та партнери» вже зверталося до суду по даній справі з відповідними заявами як про заміну сторони у виконавчих провадженнях, видачу дублікатів виконавчих листів, так і про поновлення строку на пред'явлення виконавчих документів по солідарних боржниках, проте ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2016 у задоволенні заяви ТОВ “Юридична фірма “Покровський, Левківський та партнери» про видачу дублікатів виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчих документів було відмовлено повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник також посилається на те, що ТОВ “Юридична фірма “Покровський, Левківський та партнери» на підставі Договору про передавання в управління непроданих активів № 40-Л від 31.10.201 зверталось у 2016 році до Новозаводського районного суду м. Чернігова із заявами про зміну сторони у виконавчих провадженнях по виконанню виконавчого листа № 2-1477/11 про стягнення з солідарного боржника ОСОБА_1 заборгованості в сумі 60 119 дол. США 38 центів та 57393,29 грн та виконавчого листа № 2-1477/11 про стягнення з боржника ОСОБА_5 заборгованості в сумі 60 119 дол. США 38 центів та 57393,29 грн, в задоволенні яких було відмовлено ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.07.2017, яка набрала законної сили і якою фактично було встановлено нікчемність договору № 40-Л від 31.10.2014.
Тому заявник вважає, що оскільки Договір № 40-Л від 31.10.2014 був укладений з порушенням публічного порядку та норм чинного законодавства та є нікчемним, що було встановлено ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.07.2017, то і ТОВ “Юридична фірма “Покровський, Левківський та партнери» не набуло будь-яких прав та обов'язків, які обумовлені його умовами, і як наслідок як Первісний управитель не могло передати будь яких своїх прав та обов'язків новому Управителю - Заявнику по даній справі, оскільки не можна відступити свої права та обов'язки, які не виникли ні в силу закону, ні в силу будь якого правочину.
Як стверджує заявник, при вирішенні спору слід керуватись положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в редакції, що діяла на момент укладення Договору 40-Л від 31.10.2014, оскільки саме на підставі цього недійсного договору і було укладено договір № 102524 про передавання в управління непроданих активів від 04.11.2020, на підставі якого звернувся заявник із відповідною заявою до суду.
Також заявник вказує, що ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факта набуття прав та обов'язків після ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «СИНТЕЗ».
Крім того, за доводами скарги, згідно п. 9.1. Договору № 102524 договір вважається укладеним з моменту підписання і діє протягом 2 років, а тому враховуючи факт його укладення та підписання 04.11.2020 строк його дії сплинув 04.11.2022 року. Проте ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» не надано жодних доказів того, що вказаний договір є поновлений з урахуванням п. 9.7 Договору, оскільки матеріали справи не містить доказів того, що НБУ не було укладено відповідний договір з новим Управителем та про продовження дії Договору № 102524.
Також заявник зазначає, що ПАТ “Акціонерний банк “СИНТЕЗ» знаходиться в стані припинення з 09.11.2010, а ліквідатором призначено Болдирєва О.О. згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у зв'язку з чим для правомірності заміни стягувача та того, що рішення по даній справі суттєво впливає на права саме стягувача, суд першої інстанції мав би залучити до участі ліквідатора та Національний Банк України, за участю якого, зокрема укладався і договір відступлення права вимоги на підставі якого Заявник звернувся до суду з даною справою.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу учасниками справи до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Протокольною ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18.03.2025 до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено тимчасового адміністратора ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» Болдирєва О.О. (а.с. 192).
Відповідно до положень ст. 361 ЦПК України тимчасовому адміністратору ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» Болдирєву О.О. було направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, копію апеляційної скарги ОСОБА_1 , копію ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.01.2025 та копію заяви ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» та роз'яснено право подати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання вказаних документів (а.с. 194).
Проте відзив на апеляційну скаргу тимчасовим адміністратором ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» Болдирєвим О.О. до суду подано не було.
Поштова кореспонденція (копія ухвали про відкриття провадження та судова повістка), направлена на адресу заінтересованих осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , тимчасового адміністратора ОСОБА_7 та на юридичну адресу ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» повернулась до апеляційного суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 154, 158, 159, 165, 187, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201), що згідно положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням учасника справи.
Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання з урахуванням належного повідомлення представника ОСОБА_1 - адвоката Прокоф'єва Б.І.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 24.12.2007 між АБ «СИНТЕЗ» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №KrF-118/07-04, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у доларах США у розмірі 49500 доларів США на строк з 24.12.2007 по 23.12.2017 включно, а Позичальник зобов'язався одержати та повернути фактично отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію за управління кредитом та виконати інші обов'язки перед Банк, передбачені Договором (а.с. 57-60).
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором 24.12.2007 між АТ «СИНТЕЗ» і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № KrF-118/07-04/Pr3 (а.с. 61-62).
Рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України № 411 від 09.09.2020 визначено ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» як учасника, який надав другу економічно вигідну пропозицію - юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банків, укладено тристоронні договори між Національним банком України, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» та юридичними особами згідно з додатком про передавання в управління непроданих активів банків (а.с. 52, 53).
Згідно договору № 102524 про передавання в управління непроданих активів від 04.11.2020 між ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ», ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» та Національним банком України, ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» передали ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» активи, які передані Банком ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» на підставі договору про передавання в управління непроданих активів № 40-Л від 31.10.2014 р. та наявні на балансі ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ПОКРОВСЬКИЙ, ЛЕВКІВСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» на дату укладення договору та документи до них (а.с.42-51).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.10.2011 стягнуто на користь ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» з ОСОБА_2 , солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 заборгованість за кредитним договором № KrF-118/07-04 від 24.12.2007 в сумі 60119,38 доларів США та 57393,29 грн (а.с. 1-3).
На виконання вказаного рішення суду ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» 05.12.2011 був виданий виконавчий лист .
Згідно інформації про виконавче провадження від 12.12.2024 в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-1477/11, виданий 05.12.2011 Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АБ «Синтез» 60 119,38 доларів США та 57 393,29 грн. Стан виконавчого провадження - відкрито. Сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом - 538 348,33 грн (а.с. 54-56).
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» посилалось на те, що наявні підстави для заміни сторони на правонаступника у виконавчому провадженні згідно положень ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Задовольняючи заяву ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції посилаючись на положення ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження на правонаступника.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 № 6-122цс13 та підтверджено постановами Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 6-1355/10 та від 30.01.2019 у справі № 2-230/11.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, що узгоджуються з приписами ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Тому, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання (висновки Верховного Суду у постановах від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.10.2011 стягнуто на користь ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» з ОСОБА_2 , солідарно з ОСОБА_10 , солідарно з ОСОБА_3 , солідарно з ОСОБА_4 , солідарно з ОСОБА_1 , солідарно з ОСОБА_5 , солідарно з ОСОБА_9 заборгованість за кредитним договором № КrF-118/07-04 від 24.12.2007 в сумі 60 119 доларів США 38 центів та 57393 грн 29 коп.
Матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду цієї справи виконавче провадження №30805452, яке відкрито на підставі виконавчого листа від 05.12.2011 № 2-1477/11, де боржником зазначено ОСОБА_1 , перебуває на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції і вказане рішення суду не виконано (а.с. 168).
Здійснюючи заміну стягувача у виконавчому провадженні № 30805452 з ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» на ТОВ «ЛЕКСНАВІГВАТОР», судом першої інстанції правильно враховані норми чинного законодавства, встановлені обставини справи та надані на їх підтвердження докази.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.
Таким чином, звернення ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 30805452 з ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» на ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» ґрунтується на приписах ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки без процесуального правонаступництва правонаступник у матеріальних правовідносинах позбавлений можливості здійснити захист своїх порушених прав шляхом виконання рішення суду.
Не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції посилання заявника на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2016, якою у задоволенні заяви ТОВ “Юридична фірма “Покровський, Левківський та партнери» про видачу дублікатів виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчих документів було відмовлено повністю, оскільки судом розглядалась заява ТОВ'Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчих документів.
Як вбачається, до матеріалів справи надана копія виконавчого провадження № 30805452, відносно боржника ОСОБА_1 , яке відкрито згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2012 за заявою ПАТ «АБ «СИНТЕЗ» від 20.01.2012, отже судом апеляційної інстанції враховано, що станом і на 2016 рік виконавче провадження перебувало на виконанні, отже посилання на вказані судові рішення не мають правового значення.
Крім того, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.10.2016, на яку посилається заявник в апеляційній скарзі, встановлено, що 31.10.2014 ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери» набуло права сторони (учасника) в судових справах, а також сторони (учасника) у виконавчих провадженнях, у яких стороною (учасником) був ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ», що ліквідується, та майнові права за кредитними договорами, зокрема і за договором № KrF-118/07-04/Pr3 від 24.12.2007 (а.с. 25-27).
У зв'язку з викладеним спростовуються доводи скарги про те, що ТОВ “Юридична фірма “Покровський, Левківський та партнери» не набуло будь-яких прав та обов'язків, які обумовлені його умовами, і як наслідок як Первісний управитель не могло передати будь-яких своїх прав та обов'язків новому Управителю - Заявнику по даній справі. А посилання заявника на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.07.2017 як на підставу встановлення невідповідності нормам діючого законодавства Договору № 40-Л від 31.10.2016, укладеного між ТОВ «Юридична фірма «Покровський, Левківський та партнери», ПАТ «Акціонерний банк «СИНТЕЗ» та НБУ, є необґрунтованими, оскільки предметом розгляду Новозаводським районний судом м. Чернігова була заява про заміну сторони виконавчого провадження, а не дійсність укладення вказаного договору.
Задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності.
Апеляційний суд вважає, що доводи скарги фактично зводяться до незгоди з укладеними між товариствами договорами, проте боржник не звертався до суду з позовом про визнання недійсними правочинів щодо відступлення права вимоги за кредитним договорам новому кредитору і обставини щодо правомірності таких правочинів знаходяться поза межами розгляду даної справи.
Спростовуються матеріалами справи і доводи, що згідно п. 9.1. Договору № 102524 договір вважається укладеним з моменту підписання і діє протягом 2 років, а тому враховуючи факт його укладення та підписання 04.11.2020 строк його дії сплинув 04.11.2022 року, ТОВ «ЛЕКСНАВІГАТОР» не надано жодних доказів того, що вказаний договір є поновлений з урахуванням п. 9.7 Договору, оскільки матеріали справи не містить доказів того, що НБУ було укладено відповідний договір з новим Управителем та про не продовження дії Договору № 102524.
Враховуючи, що протокольною ухвалою від 18.03.2025, судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 365 ЦПК України, залучено до участі тимчасового адміністратора ОСОБА_7 , не можуть бути підставою для скасування правильного рішення суду першої інстанції посилання, що ПАТ “Акціонерний банк “СИНТЕЗ» знаходиться в стані припинення з 09.11.2010, а ліквідатором призначено Болдирєва О.О. згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у зв'язку з чим для правомірності заміни стягувача та того, що рішення по даній справі суттєво впливає на права саме стягувача, суд першої інстанції мав би залучити до участі ліквідатора та Національний Банк України, за участю якого, зокрема укладався і договір відступлення права вимоги на підставі якого Заявник звернувся до суду з даною справою.
Необґрунтованими також є доводи апеляційної скарги щодо застосування при вирішенні спору положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в редакції, що діяла на момент укладення Договору 40-Л від 31.10.2014, оскільки положеннями вказаного Закону встановлено мораторій на звернення стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, разом з тим не стосується питання заміни стягувача вже у відкритому виконавчому провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, правильність висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення заявником норм матеріального та процесуального права, проте висновків суду першої інстанції не спростовують.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 03.04.2025.
Головуючий Судді: