03 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 685/1176/24
Провадження № 33/820/45/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мамреги В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника - адвоката Мамреги В.М., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024,
Цією постановою ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , неодруженого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
За постановою суду 07.10.2024 о 04 год. 06 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAEWOO NEXIA з номерним знаком НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я на вимогу поліцейського в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, а саме відмовився від проходження на вимогу поліцейського в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, унаслідок чого інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (селище Теофіполь) відділу поліції № 2 (м. Волочиськ) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Ящук І.С. на місці зупинки транспортного засобу склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144751.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Мамрега В.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою.
03.12.2024 на адресу Хмельницького апеляційного суду надійшло повне обґрунтування апеляційної скарги, в якій сторона захисту посилається на те, протокол складений стосовно ОСОБА_1 є неналежним та недопустимим доказом. Один із файлів, долученого до справи відеозапису, підтверджує, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, проте працівник поліції його слова проігнорував. Натоміть ОСОБА_1 самостійно поїхав в лікарню, щоб підтвердити свою тверезість, а працівники поліції відмовились його супроводжувати до медичної установи, як того вимагає діюче законодавство. Вказує, що через відсутність правоохоронців, під час огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я, суд першої інстанції визнав вказаний огляд недійсним. Окрім того, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, однак на відеозаписі видно, що йому не було запропоновано підписати протокол, оскільки він ще не був надрукований. Уважає, що судом проігноровано той факт, що ОСОБА_1 дійсно звернувся до медичного закладу для підтвердження відсутності у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Мамрегу В.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду даної справи місцевий суд дотримався вказаних вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Хоча ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених місцевим судом. Зокрема, відомостями:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 144751 від 07.10.2024 р., якими підтверджується, що 07.10.2024 р о 04 год 06 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO NEXIA з номерним знаком НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotest 6810 на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху (а.с. 2);
- направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, якими підтверджується, що у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 , на неодноразові вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, відмовився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (а.с. 4).
Наведені докази узгоджуються із даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який наявний у матеріалах справи.
Такими підтверджується, що працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «DAEWOO NEXIA», під керуванням ОСОБА_1 . У ході розмови у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Однак, ОСОБА_1 , на неодноразові вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не погоджувався, а тому така його поведінка була правильно розцінена працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 8).
В ході апеляційного розгляду, було допитано працівника поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що у день складеного протоколу ним було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме порушення ним встановленої комендантської години. Попросив водія пред'явити посвідчення, однак в порушення п. 2.4 ПДР України, той відмовився його пред'являти. При спілкуванні з водієм у нього були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме:запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 здійснив дзвінок на лінію 102 та викликав інший екіпаж патрульної поліції. На його пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відповідав, що саме з ним проходити такий огляд він не буде. Він пояснив водію, що оскільки саме він його зупинив, той зобов'язаний виконати вимогу і пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Але ОСОБА_1 продовжував повторювати, що «з тобою проходити огляд не буду», і це ним було розцінено, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, поліцейський зазначив, що прибувший інший екіпаж не був наділений повноваженнями на проведення ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як вони безпосередньо не здійснювали зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 .
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №2 Хмельницького РУП в Хмельницькій області зі скаргою на дії працівників поліції.
За даним фактом було проведено перевірку щодо можливих неправомірних дій поліцейських.
23.10.2024 начальником Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №2 Хмельницького РУП в Хмельницькій області О.Паламарчуком надано відповідь ОСОБА_1 згідно з якою, за результатом вивчення матеріалів, прийнято рішення про недоцільність проведення додаткових заходів перевірки інформації, викладеної у зверненні, керуючись пп.2 п.12 розділу 4 наказу № 930 МВС України, та про списання матеріалів до справи, через відсутність в повідомлені складу будь якого адміністративного чи кримінального правопорушення (злочину).
Роз'яснено, що в разі незгоди з прийнятим рішенням він, на підставі п. 4 ст. 15 та ст. 4,17,28 Закону України “Про звернення громадян», може його оскаржити.
Також до цього повідомлення, долучено копію довідки про результати проведення перевірки за повідомленням ОСОБА_1 за фактом можливих неправомірних дій поліцейських від 23.10.2024 з якої слідує, що в ході перевірки події, яка відбувалася 07.10.2024 не вбачається склад кримінального правопорушення (злочину), відтак перевірку слід уважати закінченою.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеними доказами.
Доводи сторони захисту про те, що у ОСОБА_1 на момент його зупинки працівниками поліції не було ознак алкогольного сп'яніння, а тому йому безпідставно запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з відеозапису, наявного в матеріалах справи, під час спілкування із ОСОБА_1 , працівник поліції повідомив, що у нього є ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота (файл 000…2134_0006А МР4, 14 хв, 40 сек). Також із відеозапису вбачається, що у водія були наявні й інші ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці, оскільки останній поводив себе надто агресивно, нецензурно виражався, відмовлявся виконувати вимоги працівника поліції, ображав його, принижував.
Наявність таких ознак як тремтіння пальців та агресивна поведінка, роздратованість, під час спілкування із працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечив у судовому засіданні.
У зв'язку з виявленими ознаками працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (файли 00…0633_0005А, 00…2134_0006А, 00…3634_0007А.).
Отже, вимога працівника поліції про проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння є законною.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, натомість погоджувався пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, що в подальшому і зробив, а тому працівники поліції безпідставно склали щодо нього протокол за відмову від проходження огляду, апеляційний суд до уваги не бере враховуючи наступне.
Відповідно до абз. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як убачається із відеозапису, наявного у матеріалах справи, працівник поліції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на визначення такого стану за допомогою спеціального технічного засобу, а в разі незгоди, у закладі охорони здоров'я.
Однак, ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівника поліції (близько 5 разів) про проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, не погоджувався, уникав проходження огляду, поводив себе надто агресивно, а саме відповідав: «…з тобою не буду проходити огляд…» (файл 00…3634_0007А, 00:03 сек., 01:30, 05:46 сек.). «…я не хочу…» (файл 00…3634_0007А, 05:00 сек.).
Отже, така поведінка водія свідчила саме про намагання ухилитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а тому працівники поліції правильно розцінили її як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксована та щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та розпочав його складання (файл 00…3634_0007А, 05:58 сек.).
У подальшому, після повідомлення ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції зафіксовано відмову від проходження огляду та щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, вказавши «проїду до лікарні» (файл 00…3634_0007А, 06:36 сек.). На що працівник поліції йому повідомив, що факт відмови зафіксовано та щодо нього буде складено протокол. Після цього ОСОБА_1 самовільно покинув місце події.
Тобто, ОСОБА_1 бажав пройти огляд в медичному закладі після того, як працівники поліції зафіксували факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд не вбачає причин, які б йому завадили зробити це раніше та дотриматись п. 2.5 ПДР, виконати законну вимогу працівника поліції та одразу на його вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, складений правильно, факт відмови підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема даними відеозапису та направлення на огляд водія, порушень під час його складання працівниками поліції не допущено.
Що стосується твердження про те, що працівники поліції відмовились супроводжувати ОСОБА_1 до медичного закладу, то таке є безпідставним, враховуючи наступне.
Так, із наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 не погоджувався проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, про що на місці зупинки складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Після повідомлення працівника поліції про складання протоколу правопорушник самостійно покинув місце події.
Отже, підстав та можливостей для супроводу та доставки його до медичного закладу для проходження огляду у працівників поліції не було.
Посилання на те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, за результатами якого у нього не виявлено ознак алкогольного сп'яніння, а тому його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядку № 1103) та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Згідно з п. 9 Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пунктами 19 та 20 Інструкції № 1452/735визначено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Інструкції № 1452/735).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
На вимогу п. 7 Порядку № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я (п. 13 Порядку № 1103).
Отже, вимогами Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 визначено, що саме поліцейський забезпечує доставку водіїв транспортних засобів до закладу охорони здоров'я, за результатами такого огляду складається висновок лікаря.
Відповідно до вимог абз. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , останній самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня». За результатами його огляду складено протокол медичного огляду для встановлення факту вживання наркотичної речовини та стану сп'яніння, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 11).
Із копії даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 7.10. 2024 року о 5 год. 15 хв. самостійно звернувся до даного закладу охорони здоров'я та за допомогою методу Рапопорта пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, за результатом якого ознаки алкогольного сп'яніння відсутні.
Отже, ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я поліцейським не доставлявся і не направлявся, огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та оформлення його результатів проводилось за відсутності поліцейського. Крім того, результати огляду оформлені у вигляді протоколу, а не висновку лікаря, як того вимагають вимоги вищевказаного закону.
Відповідно до вищенаведених положень такий огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я є недійсним. А тому, протокол його медичного огляду правильно не був взятий судом до уваги.
Доводи про те, що зазначена у протоколі серії ЕПР1 № 144751 від 07.10.2024 інформація про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису є неправдивою, що свідчить про недостовірність викладених у ньому відомостей, на увагу суду не заслуговує, враховуючи наступне.
Так, із наявного у матеріалах справи відеозапису (файл 003634_0007А) вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та розпочав складання такого у його присутності. Однак, водій, не дочекавшись складення протоколу покинув місце зупинки транспортного засобу о 04 год. 48 хв. Натомість, працівник поліції завершив складати протокол о 04 год. 57 хв., що підтверджується відомостями про його складення у протоколі (а.с. 2).
А тому, працівник поліції правильно зазначив у протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі.
Відомості, викладені у протоколі повністю узгоджуються із доданими до нього доказами, а тому підстав сумніватись у їх достовірності па апеляційний суд не вбачає.
Отже, з урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя,
Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Мамреги Віктора Миколайовича - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.