03 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5989/24
Провадження № 11-кп/820/306/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянула в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2025 року,
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від покарання на підставі ст.74 КК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, місцевий суд виходив із того, що на момент розгляду клопотання засудженого ОСОБА_6 караність діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, законом не усунута, новий закон щодо зміни санкції ч.1 ст.121 КК України з часу засудження ОСОБА_6 не приймався.
Питання законності вироку та правильності кваліфікації дій обвинуваченого не входить до компетенції суду, який вирішує питання під час виконання вироку, а є компетенцією судів вищих інстанцій.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник та засуджений подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 .
Свої вимоги аргументують тим, що ухвала суду є незаконною, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильністю застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Стверджують, що місцевий суд незаконно та необґрунтовано, без належної оцінки наявних в провадженні доказів, постановив рішення про відмову в звільненні ОСОБА_6 від призначеного покарання.
Вважають, що у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення клопотання.
Просять врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судимий, пенсіонер, має гіпертонічну хворобу, має вищу освіту, підтримує стосунки з рідними, немає непогашених стягнень, з нього стягується плата по цивільному позову, до закінчення строку відбуття покарання залишилося менше 7 місяців.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про зміст оскаржуваного судового рішення з коротким викладом доводів апеляційних скарг, засудженого та захисника на підтримку доводів апеляційних скарг з підстав зазначених у них, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних причин.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 засуджений вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23.11.2020 року за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 6 квітня 2021 року. Початок строку відбування покарання: 23.11.2020, кінець строку відбування покарання: 25.09.2025.
Даним вироком встановлена вина ОСОБА_6 у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, за вчинення якого ОСОБА_6 відбуває покарання у виді позбавлення волі, законодавцем не декриміналізоване, а тому немає законних підстав для звільнення засудженого від такого покарання на підставі ч.ч.2,3 ст.74 КК України.
Посилання засудженого ОСОБА_6 у поданому клопотанні про декриміналізацію вчиненого ним злочину на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, є недоречними, оскільки даним законом регулюються інші відносини, які не пов'язані із покаранням за вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
Декриміналізація кримінальних протиправних діянь відноситься виключно до компетенції Верховної Ради України, а не суду, як помилково про це вважає засуджений. Відповідно вік останнього, позитивна характеристика та стан здоров'я не може бути підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання.
Що стосується законності призначеного ОСОБА_6 покарання та правильності кваліфікації його дій, то вказані обставини не входять до предмету розгляду місцевого суду на стадії виконання вироку суду.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.407, 418, 419, 537-539 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2025 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційні скарги засудженого та захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3