Справа № 595/1358/24Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.
Провадження № 22-ц/817/322/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
26 березня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Панькевич Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Тернополі цивільну справу №595/1358/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2024 року, ухвалене суддею Тхорик І.І., повний текст якого складено 19 грудня 2024 року, в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Бізнес позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості за договором №252488-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2024 в розмірі 217145.38 грн, яка складається з наступного: суми прострочених платежів по тілу кредиту 50000.00 грн; суми прострочених платежів по процентах 159645.38 грн, суми прострочених платежів за комісією 7500.00 грн та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2605.74 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 26.01.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №252488-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Так, позивач зазначив, що 26.01.2024 направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, які відповідач ОСОБА_1 прийняв на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора НОМЕР_4, який був надісланий на номер мобільного телефону останнього. Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором кредиту виконав, та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 50000.00 грн, шляхом перерахування їх на банківську картку останнього, яку він вказав при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Разом з тим, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 25.07.2024 утворилась заборгованість у розмірі 217145.38 грн, що складається з наступного: 50000.00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту; 159645.38 грн прострочені платежі по процентах; 7500.00 грн - прострочені платежі за комісією. Зважаючи на викладене, просить позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 19.12.2024 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 209645.38 грн, з яких: 50000.00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 159645.38 грн - прострочені платежі по процентах.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт, не оскаржуючи судове рішення в частині укладення з позивачем кредитного договору та отримання коштів, посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживачів» та несправедливість умов договору, просить зменшити розмір відсотків за кредитом з урахуванням принципів розумності та добросовісності.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Від відповідача ОСОБА_1 23.03.2025 надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності.
У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін по справі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
26.01.2024 ТОВ «Бізнес позика» направилоОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №252488-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) укласти Договір №252488-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання ним Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4.
26.01.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання кредиту № 252488-КС-001, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 26.01.2024 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору НОМЕР_4.
Підписанням Договору відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено, зокрема, ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту та ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту, а також примірник Договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця (п.7.3.1 Договору).
Згідно з п.2.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у сумі 50000.00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Загальний розмір кредиту становить 50000.00 грн; строк кредиту становить 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день 2.00000000% фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день 1.14957034% фіксована; комісія за надання кредиту становить 7500.00 грн; термін дії договору до 12.07.2024; орієнтовна загальна вартість кредиту 129960.00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 9151.89 %; денна процентна ставка - 0.95% (п.п.2.3-2.11 Договору).
За умовами п.3.2 Договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються за ставкою вказаною у п.2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п.п.3.2.1, 3.2.2 Договору, у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4 Договору
Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3 та Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.
У п.3.2.3 Договору Сторони погодили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.
У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз.2 п.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника (п.3.2.4 Договору).
Відповідно до п.3.2.5 Договору скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах викладених в цьому Договору не є зміною істотних умов Договору.
За порушення умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів законодавства України (п.6.1 Договору).
У випадку порушення прав позичальника, неналежного виконання чи невиконання Договору, кредитодавець несе відповідальність згідно із законодавством України, Правилами та цим Договором (п.6.6 Договору).
Так, 26.01.2024 відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 50000 грн, строк кредитування 169 днів (24 тижнів), знижена процентна ставка 419.59317410 % річних, стандартна процентна ставка 730% річних, комісія за надання кредиту 7500 грн, загальні витрати за кредитом 79960 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 129960 грн, реальна річна процента ставка 9151.89 % річних. Вказаний паспорт підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5, номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до копії візуальної форми послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 , 26.01.2024 з 14:25:39 год по 15:29:39 год вчинено наступні дії: вхід в особистий кабінет, отримання інформації про статус клієнта, передача інформації обраних клієнтом умов кредиту, надання паспорту споживчого кредиту, підписання паспорта споживчого кредиту та інформаційного повідомлення, запит на генерацію та відправку одноразового ідентифікатора для підписання паспорта споживчого кредиту та інформаційного повідомлення, формування шаблону оферти, запит на відправку шаблону акцепту, запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору, підписання договору клієнтом, підписання договору товариством, формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору, відправка документів на електронну пошту, відображення документів у особистому кабінеті.
Згідно з копією анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - WWW.my.tpozyka.com), відповідач вказав особисті дані, в тому числі номер телефону НОМЕР_1 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_2 та суму бажаного кредиту в розмірі 50000 грн.
Як слідує з інформаційної довідки за №115/08 від 05.08.2024, виданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», 26.01.2024 була проведена транзакція за №40627-57850-23413 з переказу коштів в розмірі 50000 грн на банківську картку «MONOBANK» № НОМЕР_3 , призначення: «перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №252488-КС-001 від 26.01.2024».
Факт надання коштів ОСОБА_1 підтверджується також випискою, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 10.10.2024 про рух коштів по банківській карті НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .
Зазначене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження з умовами кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №561/77/19, де зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що долучені позивачем до матеріалів справи докази свідчать про укладенням між сторонами договору про надання кредиту, а також наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 209645.38 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 50000.00 грн, сума прострочених платежів по процентах - 159645.38 грн, а тому вона підлягає до стягнення з ОСОБА_1 .
Оскільки, апеляційна скарга подана на рішення суду лише в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, тому в іншій частині рішення суду, колегією суддів не переглядається.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Нормою статті 230 ЦК України встановлено правові наслідки оспорюваного правочину, вчиненого під впливом обману.
Так, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (частина перша статті 230 ЦК України).
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Статтею 18 Закону Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено самостійні підстави визнання умов договорів недійсними, що обмежують права споживача. Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина 6 статті 18 Закону). Визначення поняття «несправедливі умови договору» (частина друга статті 18 цього Закону) - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак, якщо:
- умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України);
- умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві.
Крім того, до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:
1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом;
2) споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;
3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;
4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки (частина п'ята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Частиною шостої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що недійсними є правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики.
Нечесна підприємницька практика включає наступне: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною (частина перша статті 19 Закону).
Виходячи із презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України, частина третя статті 215 ЦК України) обов'язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 03.02.2020 у справі №554/1400/16-ц.
З огляду на наведене вище, наявність умислу, нечесної підприємницької діяльності, порушення принципу добросовісності в діях відповідача, істотність значення обставин щодо яких особу введено в оману, як й сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Разом з тим, ОСОБА_1 з відповідним позовом до суду не звертався.
Укладаючи кредитний договір, сторони домовились, що для розрахунку процентів за кредитом буде використовуватись визначена умовами договору процентна ставка, а місцевий суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача 159645.38 грн прострочених платежів по процентах.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2024 року - залишити без змін.
Судові витрати, понесені сторонами у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - залишити в межах, ними понесених.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 03 квітня 2025 року.
Головуючий
Судді