03 квітня 2025 року м.Суми
Справа №592/9947/24
Номер провадження 22-ц/816/512/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Приходько Діаною Валеріївною,
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Литовченка О.В. у м. Суми,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 14 лютого 2023 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вона отримує дохід (допомога при народженні дитини у розмірі по 860 грн щомісяця), якого недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення і утримання неповнолітньої дитини.
Вказувала, що відповідач у достатньому розмірі їй та дитині матеріально не допомагає.
Відповідач не має на утриманні інших осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.
Посилаючись на вищевказані обставини, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення сином повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення сином трирічного віку.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 липня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подачі заяви до суду - 13.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.06.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
У частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині стягнення аліментів на утримання дружини, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Приходько Д.В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неповне з'ясування судом обставини справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду у цій частині, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 червня 2024 року і до досягнення дитиною трирічного віку.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач має постійне місце роботи, проходить військову службу, має постійний дохід у вигляді грошового забезпечення в сумі 21 692,73 грн. Має у власності квартиру, в якій проживає, утримує квартиру та сплачує комунальні послуги, розмір яких приблизно становить 2500 грн на місяць. Крім того відповідач несе витрати на продукти, непродовольчі товари та послуги.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано матеріальне становище відповідача, з огляду на витрати відповідача на утримання непрацездатних батьків та надання їм постійної допомоги.
Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено обставини та докази надані відповідачем щодо матеріального становища відповідача, а також обставини надання відповідачем матеріальної допомоги непрацездатним батькам.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини відповідачем не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається.
В установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу, позивачкою подано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб (а.с. 5).
Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Ухвалюючи рішення у оскаржуваній частині, суд першої інстанції врахувавши вимоги статті 84 СК України, дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частині усіх видів заробітку відповідача, оскільки відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати таку допомогу дружині.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - неможливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою працездатного віку, проходить військову службу та отримує грошове забезпечення, а тому взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання дружини.
Крім того, утримання з доходів відповідача аліментів на дитину у розмірі 1/4 частини заробітку та аліментів на дружину у розмірі 1/6 частини заробітку не перевищуватиме 50% від його доходів та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини його доходу.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні відповідача перебувають його непрацездатні батьки, оскільки його батьки є особами пенсійного віку та отримують пенсію. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що батьки знаходиться на утриманні відповідача.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Приходько Діаною Валеріївною, залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов