03 квітня 2025 року м.Суми
Справа №592/11932/24
Номер провадження 22-ц/816/503/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
у присутності:
представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Сумцова Євгена Станіславовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем,
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2024 року, у складі судді Фоменко І.М., постановлену в м. Суми,
в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, встановлення факту перебування на утриманні,
У липні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сумцова Є.С. за допомогою засобів поштового зв'язку звернулася до суду із вказаною заявою.
Вимоги заяви мотивовала тим, що ОСОБА_1 , починаючи з березня 2021 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У квітні 2024 року він був призваний на військову службу по мобілізації, проходив службу головним сержантом 3 механізованого взводу, 2 механізованої роти, в/ч НОМЕР_1 . 17 червня 2024 року ОСОБА_2 зник безвісти після бойового зіткнення з переважаючими силами противниками у м. Вовчанськ Харківської області.
Зазначає, що заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, вона перебувала на його утриманні, починаючи з березня 2021 року.
Зазначає, що встановлення вказаних фактів їй потрібно для реалізації своїх прав та обов'язків як члена сім'ї військовослужбовців, права на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, права на отримання інших грошових допомог, з метою реалізації своїх прав як члена сім'ї, передбачених цивільним та сімейним законодавством.
Посилаючись на вказані обставини, просить встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зник безвісти 17 червня 2024 року, проживали однією сім'єю як чоловік та дружина в період з 2021 по 2024 рік; встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 до дня його зникнення безвісти, тобто до 17 червня 2024 року.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2024 рокувідмовлено у відкритті провадження у справі за заявою адвоката Сумцова Є.С. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, встановлення факту перебування на утриманні.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сумцова Є.С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду першої інстанції про те, що встановлення даного факту пов'язане зі спором про право отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, у зв'язку з чим встановлення факту не може здійснюватися в порядку окремого провадження, є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності такого спору, а визнання факту, що має юридичне значення, надасть ОСОБА_1 неоспорювані права члена сім'ї військовослужбовця, які мають належати заявнику за фактом, а не внаслідок вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення даного факту пов'язане зі спором про право отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, у зв'язку з чим встановлення такого факту не може здійснюватися в порядку окремого провадження.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктами 2) та 5) частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: перебування фізичної особи на утриманні; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Частиною 4 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Звертаючись до суду з даною заявою ОСОБА_1 просила встановити факт, що вона та ОСОБА_2 , який зник безвісти 17 червня 2024 року, проживали однією сім'єю як чоловік та дружина в період з 2021 по 2024 рік; встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_2 до дня його зникнення безвісти, тобто до 17 червня 2024 року.
Метою встановлення даного факту заявниця вказала реалізацію нею своїх прав та обов'язків як члена сім'ї військовослужбовця, права отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця та отримання інших допомог.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19) вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції вказав, що встановлення факту пов'язане зі спором про право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи на даний час не містять доказів, які б свідчили про наявність спору про право між заявницею та іншими особами та що встановлення фактів, про які просить заявниця, може призвести до виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб.
Отже, висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним.
Виходячи з наведеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 3, 4; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем, задовольнити.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2024 року скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 3 квітня 2025 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова