Ухвала від 31.03.2025 по справі 466/13023/24

Справа № 466/13023/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/214/25 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з вищою освітою, раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

оскарженою ухвалою звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380001715 від 02.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито.

Вирішено питання речових доказів, арештованого майна.

Ухвалою суду від 21.01.2025 року виправлено описку в ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В мотивувальній частині тексту ухвали зазначено наступне: «стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення експертизи №СЕ-19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50грн., №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50грн., всього 7959,00грн.». Доповнено резолютивну частину ухвали суду від 17 січня 2025 року наступним: «стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення експертизи №СЕ-19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50грн., №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50грн., всього 7959,00грн.».

Згідно оскарженої ухвали, 01 грудня 2024року приблизно о 17год. 15хв., ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Кіa Rio», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись ним по вул. Мазепи у напрямку до вул. Тичини, поблизу будинку №20 вул. Мазепи, що у місті Львові, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із змінами і доповненнями, а саме: п.п.1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоди для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.1.10 ( в частині значення терміну «небезпека для руху» зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитись. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку; п.п.2.3 б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.3д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п.12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам руху, з моменту, коли мав об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_9 , який рухався з ліва на право по ходу його руху, за межами пішохідного переходу, не зменшив швидкість, не переконався, що може бути створена небезпека, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 .

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 Правил безпеки дорожнього руху України, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закриті переломи дистального відділу правої великогомілкової кістки та закритий перелом правої малогомілкової кістки, садна на лівій кисті, які згідно висновку судово-медичного експерта №444/24 від 17.12.2024 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я.

На вказану ухвалу заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17.01.2025 щодо ОСОБА_7 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.

Кримінальне провадження, внесене 02.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380001715 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрити.

Процесуальні витрати у справі, а саме витрати за проведення експертиз №СЕ-19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50 грн, №СЕ-19/114- 24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50 грн. стягнути з ОСОБА_7 на користь держави.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що тому, що обвинувачений примирився з потерпілим та відшкодував завдані збитки, суд задовольнив подане клопотання, звільнив ОСОБА_7 на підставі ст. 46 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 цього Кодексу та закрив кримінальне провадження згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Окрім того, Шевченківський районний суд м. Львова у мотивувальні частині ухвали зазначив, що процесуальні витрати за проведення експертиз №СЕ- 19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50 грн, №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50 грн слід віднести за рахунок держави. В той же час в резолютивній частині ухвали рішення щодо покладення процесуальних витрат взагалі не зазначено.

Заслухавши доповідь головуючого, виступ прокурора ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_7 не дотримано в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.

Установивши, що обвинувачений примирився з потерпілим та відшкодував завдані збитки, суд задовольнив подане клопотання, звільнив ОСОБА_7 на підставі ст. 46 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 цього Кодексу та закрив кримінальне провадження згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи відповідно до ст. 46 КК України можливе тільки в разі примирення з потерпілим, відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, тобто особа визнає себе винною та в учасників не виникає сумнівів щодо її винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Шевченківський районний суд м. Львова у мотивувальній частині ухвали зазначив, що процесуальні витрати за проведення експертиз №СЕ- 19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50 грн., №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50 грн слід віднести за рахунок держави. В той же час в резолютивній частині ухвали рішення щодо покладення процесуальних витрат взагалі не зазначено.

Так, процесуальні витрати передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов'язки.

В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб'єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв'язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов'язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів.

Згідно ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом

З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

Відтак, колегія суддів погоджується із доводами прокурора, що стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту. У даному кримінальному провадженні такі процесуальні витрати, зокрема на проведення експертиз №СЕ- 19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50 грн., №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50 грн., належно підтверджені.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Великою Палатою Верховного Суду вказано на необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, однак не визначено які саме витрати необхідно стягувати з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які відносити на рахунок держави.

Таким чином, доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 слід задоволити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 слід скасувати.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право виправити допущені у судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки, незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відтак, ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 січня 2025 року про виправлення описки в ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 слід скасувати, оскільки така ухвала є незаконною, позаяк нею внесено зміни в резолютивну частину ухвали від 17 січня 2025 року, що виходить за межі поняття описки.

Одночасно, ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380001715 від 02.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України слід закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи №СЕ-19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50грн., №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50грн., а всього 7959,00грн.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 та ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 січня 2025 року про виправлення описки в ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380001715 від 02.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення експертизи №СЕ-19/114-24/28738-ІТ від 13.12.2024 в розмірі 3979,50грн., №СЕ-19/114-24/28743-ІТ від 16.12.2024 в розмірі 3979,50грн., всього 7959,00грн.

Касаційна скарга на рішення суду може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
126337373
Наступний документ
126337375
Інформація про рішення:
№ рішення: 126337374
№ справи: 466/13023/24
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 07.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (31.03.2025)
Результат розгляду: скасовано частково
Дата надходження: 26.12.2024
Розклад засідань:
17.01.2025 09:50 Шевченківський районний суд м.Львова
31.03.2025 11:00 Львівський апеляційний суд