Справа № 149/2345/24
Провадження №11-кп/801/104/2025
Категорія: 359
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальне провадження № 2024022330000078, внесене до ЄРДР 31.05.2024 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.08.2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Торчин Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда ІІІ групи, з середньою освітою, не є депутатом, не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік
встановив :
25.07.2024 року до суду надійшов обвинувальний акт з кримінальним провадженням № 42024022330000078 та заява ОСОБА_8 , в якій останній беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що ознайомився з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав заяву на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Така заява була підтверджена його захисником ОСОБА_7 .
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 12.08.2024 призначено розгляд даного обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлені обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та підтверджені в ході судового розгляду.
ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він 28.05.2024 року перебував в приміщенні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул. Столярчука, 4, м. Хмільник Вінницька область, під час розгляду справи № 149/1424/24 про притягнення до відповідальності громадянина ОСОБА_7 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, ОСОБА_8 достовірно було відомо, що 18.04.2024 о 16:34 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «Ford transit» д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Fiat Scudo» по вул. Чорновола В'ячеслава в м. Хмільник Вінницької області та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з чим на нього було складено протоколи за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте, ОСОБА_8 , будучи у встановленому законом порядку попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за введення в оману суд, шляхом надання завідомо неправдивих показань свідка, діючи умисно, усвідомлюючи, що дачею неправдивих показань, він перешкоджає встановленню об'єктивної, повної та всебічної істини по адміністративній справі, діючи на користь свого знайомого ОСОБА_7 , з метою уникнення останнім адміністративної відповідальності, надав суду неправдиві показання в якості свідка про те, що це він особисто 18.04.2024 о 16:34 год. керував автомобілем «Fordtransit» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «FiatScudo» по вул. Чорновола В'ячеслава в м. Хмільник Вінницької області, в результаті чого був пошкоджений автомобіль «FiatScudo». З місця події він поїхав, та в подальшому повернувши на вулицю Меморіальна, зупинив автомобіль і з місця втік, тобто ОСОБА_8 надав покази, які виключають причетність ОСОБА_7 до вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В ході судового засідання вказані показання ОСОБА_8 спростовані та визнані такими, які були спрямовані на введення в оману суд.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_8 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, а саме: введення в оману суд, шляхом надання завідомо неправдивих показань свідка.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, просив вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.08.2024 року відносно ОСОБА_8 скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рі
На підставі ч. 2. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік взагалі не покладені на нього жодних обов'язків, чим допустив порушення п.1 ч. 1 ст. 413 КПК України, а саме незастосування судом закону, який підлягав застосуванню.
Крім того, ухвалюючи даний вирок, судом першої інстанції у резолютивній частині вирока не роз'яснено особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку , передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідування обставини.
Заслухавши суддю -доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив скасувати вирок через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки покладення обов'язків є обов'язковим при призначенні покарання за кожний кримінальний проступок, думку обвинуваченого ОСОБА_8 , який не заперечив проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України в апеляційному порядку прокурором не оспорюються.
Перевіривши доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції вважає, що вони є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, який суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
При цьому ч. 2 ст. 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
З аналізу вищевказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, є імперативною нормою.
Таким чином, при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України
Суд першої інстанції ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_8 від 14.08.2024 та призначаючи йому покарання у виді пробаційного нагляду, не поклав на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 59-1 КК України.
З урахуванням положень ст. 59-1 КК України суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_8 , мав призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 384 КК України у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 59-1 КК України, відповідно до п.4 ч.1 ст. 409, ст. 413 КПК України є підставою для скасування вироку та ухваленням нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413,420, 615 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , - задоволити.
Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14.08.2024 року відносно ОСОБА_8 , - скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити новий вирок.
Призначити ОСОБА_8 покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі ч. 2. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення,
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_10 .
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4