Провадження №2/748/344/25
Єдиний унікальний № 750/17215/24
"03" квітня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді Меженнікової С.П.,
при секретарі Орішко К.В.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 21 600,00 грн.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 24 травня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 4071360524, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5000,00 грн шляхом перерахування на поточний рахунок на умовах строковості, зворотності, платності строком на 360 днів, а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного м.Чернігова від 10.12.2024 року справу передано на розгляд до Чернігівського районного суду Чернігівської області.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 січня 2025 року справа прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
28.01.2025 відповідачем подано відзви на позов, де вказав, що від своїх фінансових зобов"язань не відмовляється, але заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованість за процентами у розмірі 24022 грн 40 коп. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 5000 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором. За вказаних обставин позовні вимоги визнає частково. Просить зменшити нараховані відсотки.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №4071360524, який був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа та за умовами якого позивач надав відповідачу кредит для споживчих потреб у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок, на строк 360 днів, зі стандартною процентною ставкою - 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту (а.с.16-28).
Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Згідно п.6.1 розділу 6 вказаного Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів. Відповідно до указаного графіку загальна вартість кредиту складає 32 000,00 грн, із них: сума процентів за користування кредитом становить 27 000,00 грн. Графік підписаний відповідачем.
В матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту (а.с.29-32) та анкета клієнта, в якій ОСОБА_1 вказав свій номер мобільного телефону на який направлено одноразовий ідентифікатор для підписання договору позики №4071360524 від 24.05.2024 (а.с.9).
Вищезазначені кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та додаток №1 до договору підписано відповідачем ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора.
Згідно квитанції до платіжної інструкції №19867-1354-110242440 ТОВ «Іннова Фінанс» 24.05.2024 перерахувало через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на картку відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 5 000,00 грн (а.с. 28-зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наведеного у позовній заяві, борг за кредитним договором №4071360524 від 24.05.2024 станом на 04.12.2024 становить 21 600,00 грн, з яких: 5 000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 14 100 грн 00 коп заборгованість за процентами, 2 500 грн 00 коп - неустойка за кожен день прострочення повернення позики.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим Договором (п.7.4, 7.5 Договору).
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір укладено у вигляді електронного документа та підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним договору позики №4071360524 від 24.05.2024 відповідач не звертався.
Факт перерахування коштів за договором позики підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 24.05.2024 (а.с.28-зворот).
Крім того, факт укладення правочину та отримання кредитних коштів в сумі 5000,00 грн не заперечується і відповідачем.
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання відповідно до умов договору не виконав повністю, унаслідок чого виникла заборгованість.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту, тому вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000,00 грн є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Оскільки договір укладений між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 1,5 % починаючи з 21.08.2024 є нікчемними.
Отже, відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, тому суд вбачає за необхідне навести власний розрахунок відсоткової ставки, враховуючи умови договори та норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства.
Перші 120 днів від набрання чинності 24 грудня 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» закінчуються 22 квітня 2024 року.
З 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року відсоткова ставка буде становити 1,5 % в день відповідно до умов договору, надалі відсотки розраховуються виходячи з відсоткової ставки у розмірі 1% в день до 04.12.2024.
Таким чином, за період з 24.05.2024 (день укладення договору) по 20.08.2024 (89 днів) позивач, виходячи з розміру кредиту 5000,00 грн, має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 75 грн на день (1,5 % в день), а тому, розмір заборгованості по сплаті відсотків складає 6 675,00 грн (89 днів * 75 грн/день = 6 675,00 грн).
За період з 21.08.2024 року по 04.12.2024 року (у межах позовних вимог) 106 дня, виходячи з розміру кредиту 5000,00 грн, має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 50 грн на день (1 % в день), а тому, розмір заборгованості по сплаті відсотків складає 5300,00 грн. (106 дня * 50 грн/день = 5300,00 грн).
За таких обставин, заборгованість відповідача по відсоткам складає: за період з 24.05.2024 по 20.08.2024 на рівні 1,5 % - 6 675,00 грн; за період з 21.08.2024 року по 04.12.2024 на рівні 1% - 5300,00 грн, а загалом 11 975, 00 грн.
Щодо стягнення неустойки у розмірі 2 500 грн. за кожен день прострочення суд зазначає наступне.
У пунктах 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок пені в період дії воєнного стану, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 16 975,00 грн, з них: 5 000,00 грн заборгованість за кредитом, 11 975,00 грн заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 21600,00 грн. Судом стягнуто 16 975, 00 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 78,59% ( 16 975 х 100 : 21600). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1903 грн 76 коп. (2422,40 х 78,59 : 100).
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС»16 975 (шістнадцять тисяч дев"ятсот сімдесят п"ять) грн 00 коп заборгованості за договором позики №4071360524 від 24.05.2024, з яких: 5 000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту, 11 975 грн 00 коп заборгованість за процентами за період з 24.05.2024 до 04.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» 1903 грн 76 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У завдоволенні решти вимог - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8);
Відповідач: ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.П. Меженнікова