Рішення від 31.03.2025 по справі 750/8230/24

Справа № 750/8230/24

Провадження № 2/750/108/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,

за участю представника позивача Пирковського Ю.Ф.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 63226 грн. 75 коп.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що відповідач 01 липня 2020 року ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. Також, 01 липня 2020 року відповідач підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодилася на такі умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 50000 грн.; тип кредитної карти - «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка - 43,2% річних. На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку «Універсальна» зі строком дії до грудня 2023 року. Відповідач користувалася кредитним лімітом, однак взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подала відзив на позов, в якому зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. 01 липня 2020 року відповідач дійсно підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг за допомогою ОТР пароля, який був направлений на її фінансовий номер. Однак, Умов та Правил надання банківських послуг у редакції після 01 липня 2020 року відповідач не підписувала та не приєднувалася до них. Надання відповідачу банківських послуг на підставі змінених Умов та Правил не відповідали волевиявленню відповідача. З 17 серпня 2022 року до 08 жовтня 2024 року відповідач перебувала за межами території України та не могла здійснювати будь-які банківські операції на території України. У період з 19 серпня 2022 року до 08 жовтня 2024 року відповідач не вчиняла жодних дій по банківському рахунку. У заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 01 липня 2020 року не було зазначено фінансового номера, електронної адреси, що виключає технічну можливість відповідача здійснювати банківські операції. Банківські операції проводилися за номером телефону НОМЕР_1 . У період з 05 березня 2023 року до 29 березня 2023 року вказаний номер телефону був деактивований. 28 квітня 2023 року даний номер телефону придбаний іншим користувачем і зараз обслуговується також анонімно. Таким чином, з 28 квітня 2023 року номер телефону НОМЕР_1 належав іншій особі, а не відповідачу, що виключає можливість проведення відповідачем банківських операцій за допомогою вказаного номера телефону. Позивач не провів належним чином автентифікацію відповідача, що призвело до несанкціонованого доступу до рахунку відповідача, отримання кредиту та здійснення видаткових операцій. Докази, надані позивачем, не підтверджують, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У свою чергу відповідач повідомила позивача про те, що невідомі особи шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват24» та грошовими коштами, які були на карткових рахунках, перерахувавши їх на інший картковий рахунок. Також, відповідач подала до правоохоронних органів заяву про вчинення злочину.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначив, що 14 серпня 2023 року була проведена успішна авторизація під обліковим записом відповідача Приват24 з мобільного пристрою. Авторизація проведена із коректним введенням конфіденційної інформації по платіжній картці НОМЕР_2 . Подальші фінансові операції проводилися через платіжний сервіс Приват24 під обліковим записом відповідача. При даній процедурі клієнт вводить своє ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж. Під час проведення оспорюваних фінансових операцій банком проводилося неодноразове інформування щодо проведення авторизацій у Приват24 під обліковим записом відповідача шляхом направлення повідомлень на фінансовий номер телефону. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру відповідача та іншої особистої інформації. Крім того, відповідач певний час належним чином виконувала свої зобов'язання за договором, що свідчить про те, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування та визнавала свої зобов'язання за договором.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Вказав, зокрема, що авторизація була проведена із коректним введенням конфіденційної інформації по платіжній картці відповідача. Як слідує з інформації банку 14 серпня 2023 року відбулася зміна паролю входу до облікового запису відповідача Приват24. Зазначена зміна проведена із введенням коректної конфіденційної інформації по платіжній картці відповідача, зокрема, було введено вірно попередній пароль входу в Приват24, що відомий лише відповідачу. Відповідач не повідомляла банк про зміну фінансового номеру. Таким чином, оскільки банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням паролю, ПІНа або нанесених на картці даних, відповідач не повідомила банк про зміну фінансового номера, а тому вимоги позивача є обгрунтованими.

Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що відповідач позов не визнає в повному обсязі. Зокрема, додатково зазначив, що дійсно відповідач користувалася кредитною карткою, але після виїзду закордон жодних дій по банківському рахунку не вчиняла. Відповідач не знала, що її номер телефону НОМЕР_1 було втрачено і ним користується вже інша особа. Відповідач кредитні кошти не отримувала і ними не користувалася.

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідач звернулася до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 01 липня 2020 року підписала паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови використання кредитного продукту (кредитних карток) - «Універсальна», «Універсальна Gold», Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite (а.с. 31-33), а також Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 23-33), в якій також визначені умови кредитування.

Копією довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача (договір б/н), від 20 березня 2025 року № 0000004243298493, підтверджується старт карткового рахунку 28 квітня 2016 року.

Також, із вказаної довідки слідує, що по вказаному картковому рахунку відбулися такі зміни кредитного ліміту: 08 грудня 2016 року було встановлено кредитний ліміт в сумі 15000 грн.; 09 грудня 2016 року кредитний ліміт - зменшено до 0 грн.; 01 липня 2020 року - збільшено кредитний ліміт до 1000 грн.; 15 липня 2020 року кредитний ліміт - зменшено до 0 грн.; 14 серпня 2023 року кредитний ліміт - збільшено до 50000 грн.; 03 жовтня 2023 року, 16 жовтня 2023 року, 27 жовтня 2023 року, 07 листопада 2023 року та 15 листопада 2023 року кредитний ліміт зменшено.

Як слідує з паспорта відповідача для виїзду за кордон НОМЕР_3 з 17.08.2022 до 08.10.2024 вона перебувала за межами території України (а.с. 64-65).

Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2023 року до Чернігівського районного управління поліції звернулася ОСОБА_3 із заявою щодо вчинення відносно її матері ОСОБА_2 , яка з 2022 року знаходиться закордоном, шахрайських дій шляхом оформлення невідомими особами кредитів, у тому числі з 14 серпня 2023 року в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват Банк» на загальну суму 100000 грн. При цьому, своїм фінансовим номером ОСОБА_2 не користувалася з 05 березня 2023 року (а.с. 66).

На підставі вказаної заяви було відкрито кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270340003581.

Згідно із копією листа Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № В-38а/124/48/5/2024 від 02 травня 2024 року, адресованого ОСОБА_4 , ОСОБА_2 визнано потерпілою в кримінальному провадженні № 12023270340003581 (а.с. 68-69).

01 березня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» із зверненням про надання інформації, в якому зазначила, що вона має постійне місце проживання в країні Ізраїль, а до 30 червня 2022 року працювала у Національному педагогічному університеті імені М.І. Драгоманова і отримувала заробітну плату на картковий рахунок в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приват Банк». Після закінчення контракту жодних надходжень на її ім?я в банку не могло бути, оскільки в Україні вона не працювала. До грудня 2021 року в Україні вона користувалася номером телефону НОМЕР_4 , який був її фінансовим номером, прикріпленим до особистого кабінету в додатку Прават24. У грудні 2021 року позивач переїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю і не поповнювала цей номер телефону. Через певний час номер виявився не дійсним, але через події в Україні вона не звернула не це уваги, бо додатком Приват24 за кордоном не користувалася. З лютого 2022 року вона не користувалася ані додатком Приват24, ані номером телефону НОМЕР_4 , через що компанія МТС на початку 2022 року відключила її від цього номеру. За словами самих працівників компанії МТС, дійсно по базі мобільного оператора видно, що з кінця 2022 року номер було перепродано і ним користується інша людина. Тобто, з кінця 2022 року вона офіційно не є власником зазначеного номеру телефону. У серпні 2023 року за цим номером телефону в результаті шахрайських дій були укладені кредитні договори від її імені з подальшим зарахуванням кредитних коштів на її електронну банківську карту в ПриватБанку. Оскільки на той час вона не була власником номера, то не могла бути причетною до укладання договорів з використанням цього номера, а також не мала доступу до електронної системи ПриватБанку (а.с. 111-112).

Відповідно до копії листа Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» № СС194.1403 від 14 березня 2024 року мобільний номер НОМЕР_1 з 23 серпня 2014 року до 05 березня 2023 року обслуговувався за умовами передплаченого сегменту (без укладання письмового договору між оператором і абонентом). Окрім цього надання послуг за ним здійснювалося анонімно, тобто без реєстрації персональних даних користувача. У період з 05 березня 2023 року до 28 квітня 2023 року номер НОМЕР_1 був деактивований. Номерний ресурс є обмеженим, тому з часом неактивний мобільний номер може бути заведений для повторної реалізації клієнту, який ним зацікавиться. Тому 28 квітня 2023 року цей номер був придбаний іншим користувачем і зараз він обслуговується також за умовами передплаченого сегменту та анонімно. Підтвердити чи спростувати те, хто саме був користувачем вказаного вище номера з 23 серпня 2014 року до 05 березня 2023 року можливість відсутня (а.с. 63).

Листом № 20.1.0.0.0/7-241010/2646 від 18 жовтня 2024 року позивач повідомив відповідача на її звернення, що не може повернути кошти, які були списані з рахунку в період часу з 14 серпня 2023 року до 21 серпня 2023 року з платіжних карток № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 , оскільки 14 серпня 2023 року була проведена успішна авторизація під обліковим записом відповідача Приват24 з мобільного пристрою. Авторизація проведена із коректним введенням конфіденційної інформації по платіжній картці НОМЕР_2 . Подальші фінансові операції проводилися через платіжний сервіс Приват24 під обліковим записом відповідача. При даній процедурі клієнт вводить своє ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж. Під час проведення оспорюваних фінансових операцій банком проводилося неодноразове інформування щодо проведення авторизацій у Приват24 під обліковим записом відповідача шляхом направлення повідомлень на фінансовий номер телефону. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру відповідача та іншої особистої інформації (а.с. 82 на звороті-83).

З інформації, наданої Акціонерним товариством Комерційний банк «Приват Банк» на виконання ухвали суду, слідує, що 20 березня 2024 року до Управління безпеки по Північному макрорегіону ГО по вхідної кореспонденції з Управління вхідної та вихідної кореспонденції надійшло повідомлення про викрадення коштів клієнта банку ОСОБА_2 , а також оформлення на її ім?я онлайн кредитів. Згідно змісту повідомлення шахрайські дії відбулися у серпні 2023 року, під час яких невідомі особи змогли заволодіти її фінансовим номером телефону НОМЕР_4 . Чернігівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 20 вересня 2023 року відкрито кримінальне провадження № 12023270340003581 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Перевіркою руху коштів по карткових рахунках клієнта ОСОБА_2 встановлено, що зазначені фінансові операції відбулися у період часу з 14.08.2023 до 21.08.2023. У цей період кошти з карткових рахунків НОМЕР_7 і НОМЕР_26, а саме залишки та отримані за результатами оформлення онлайн позик через Приват24 перераховувалися на інший картковий рахунок НОМЕР_8 . Потім кошти з останнього карткового рахунку також через Приват24 перераховувалися на картковий рахунок НОМЕР_9 клієнта ОСОБА_5 . Відповідно до інформації щодо проведення зазначених операцій встановлено, що вони проведені через платіжний сервіс Приват24 під обліковим записом User P24 ID НОМЕР_27 клієнта ОСОБА_2 . Фактів зміни фінансового номеру телефону НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 у період викрадення коштів не встановлено. За допомогою платіжних сервісів банку номер телефону поповнювався з карткового рахунку клієнта НОМЕР_8 декілька разів 14-15.08.2023, а також з картки НОМЕР_10 клієнта ОСОБА_6 24.08.2023. Оглядом сервісних повідомлень клієнта ОСОБА_2 встановлено, що на фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_4 у період проведення зазначених фінансових операцій надходили сервісні повідомлення щодо авторизації у Приват24. За результатами перевірки переглядів облікових даних клієнта ОСОБА_2 з боку працівників банку без фактичного обслуговування клієнта таких фактів не встановлено. Перевіркою архіву записів телефонних розмов на сервісі Voice Record System звернень ОСОБА_2 до банку щодо крадіжки коштів не встановлено. Відповідно до зібраних даних клієнту ОСОБА_2 відкритий обліковий запис Приват24 з ідентифікаційним номером (User P24 ID) НОМЕР_27. Згідно даних статистики змін акаунту Приват24 напередодні проведення зазначених операцій, о 13:41 год. 14.08.2024 відбулася зміна паролю входу до облікового запису Приват24. Зазначена зміна проведена через web-версію Приват24 із введенням коректної конфіденційної інформації по платіжній картці клієнта НОМЕР_8. Саме у цей час зафіксована успішна авторизація під обліковим записом Приват24 клієнта з пристрою SMARTPHONE із fingerprint 6425ee863372d9c8ff692cdac5e6f450-ky88kif2a, ta ip-адреса НОМЕР_28 провайдера ПАТ «ВФ Україна» (мобільний оператор Водафон). Зазначений пристрій є нетиповим для клієнта ОСОБА_2 . Також встановлено, що у зазначений період зафіксована успішна авторизація ще з двох нетипових пристроїв: SM-S91 1B|samsung, imei НОМЕР_29, ір-адреса НОМЕР_28, провайдер ПАТ «ВФ Україна» (мобільний оператор Водафон); Pixel 3 XL|google, imei 0A43DC266AAA2E6E, ір-адреса НОМЕР_30, провайдер ПАТ «ВФ Україна» (мобільний оператор Водафон). Перевіркою авторизацій з використанням зазначених пристроїв встановлені авторизації під обліковими записами інших клієнтів з використанням останнього пристрою Pixel 3 XL|google: НОМЕР_11 клієнт ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , id НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 клієнт ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15 , id НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 клієнт ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_18 , id ЄКБ НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_21 , id ЄКБ НОМЕР_22 ). За результатами перевірки зазначених клієнтів підтверджено щодо шахрайства лише по клієнту ОСОБА_5 , референс НОМЕР_23 , картка подія по лінії IT № 21942. Відповідно до результатів перевірки, кошти ОСОБА_5 , у тому числі які надійшли від клієнта ОСОБА_2 , через платіжний сервіс Приват24 були переведені на рахунок НОМЕР_24 клієнта АТ «ОТП БАНК» та НОМЕР_31 клієнта АТ «Ощадбанк». Таким чином, зібрані дані вказують на те, що 14.08.2023 перед оспорюваними клієнтом ОСОБА_2 транзакціями проведена успішна авторизація під її обліковим записом Приват24 з мобільного пристрою. Зазначена авторизація проведена із коректним введенням конфіденційної інформації по платіжній карті клієнта НОМЕР_8. Подальші фінансові операції проводилися через платіжний сервіс Приват24 під обліковим записом клієнта ОСОБА_2 . Під час проведення оспорюваних фінансових операцій банком шляхом відправлення повідомлень на фінансовий номер телефону клієнта проводилося неодноразове інформування клієнта щодо проведення авторизацій у Приват24 під її обліковим записом (а.с. 97-98).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до виписки за договором № б/н по рахунку відповідача у період з 05 липня 2020 року до 12 вересня 2022 року відповідач користувалася карткою, а саме: здійснювала перекази на карткові рахунки, оплачувала комунальні послуги, поповнювала мобільний, купувала продукти тощо. Також на картку надходили грошові кошти.

У період з 12 вересня 2022 року до 08 серпня 2023 року рахунок не використовувався, будь-які транзакції відсутні.

Також, з виписки по рахунку слідує, що у період з 08 серпня 2023 року до 26 вересня 2023 року по рахунку відповідача здійснювалися операції з переказу грошових коштів на картку ПриватБанку через додаток Приват24 (одержувач ОСОБА_5 ) та інші перекази, а також декілька операцій поповнення мобільного номера НОМЕР_4 .

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № б/н від 10 липня 2020 року, наданим позивачем, станом на 04 червня 2024 року у відповідача існує заборгованість у сумі 63226 грн. 75 коп., до якої входить: 49992 грн. 25 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 13234 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, яка виникла у період з 14 серпня 2023 року до 04 червня 2024 року (а.с. 13-15).

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до частини шостої статті 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.

Згідно із пунктом 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

У пункті 5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 65 від 19 травня 2020 року, зокрема, визначено, що фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації.

Відповідно до пункту 54 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Ініціатор - це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (пункт 21 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема, надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно із пунктом 63 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжний інструмент персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції.

Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (пункт 65 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до пункту11 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 42 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Згідно із пунктом 17 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 (далі - Інструкція № 163), порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Перед отриманням згоди платника на виконання кожної платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний здійснити посилену автентифікацію користувача.

Відповідно до пункту 46 Інструкції № 163 платник для ініціювання платіжних операцій має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з надавачем платіжних послуг платника. Порядок застосування засобів дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції, права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між надавачем платіжних послуг платника та платником. Надавач платіжних послуг платника щодня архівує платіжні інструкції, які сформовані (відправлені) платником в електронній формі, та зберігає їх протягом строку, установленого законодавством України. Платник під час використання засобу дистанційної комунікації повинен дотримуватися всіх вимог, що встановлює надавач платіжних послуг платника, з питань безпеки оброблення платіжних інструкцій в електронній формі. Якщо це передбачено в договорі, то надавач платіжних послуг платника має право виконувати періодичні перевірки виконання платником вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування платника з використанням засобу дистанційної комунікації в разі невиконання ним вимог безпеки.

Згідно з пунктом 5 частини двадцятої статті 37 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Також, частиною двадцятою статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач зобов'язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов'язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку. Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов'язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (частина п'ята статті 87 «Про платіжні послуги»).

Пунктами 136, 140, 143, 144, 146, 147, 148 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено, що користувач зобов'язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором. Користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов'язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків. Емітент зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.

Таким чином, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Так, у своєму зверненні до позивача від 01 березня 2024 року відповідач зазначає, що до грудня 2021 року в Україні вона користувалася номером телефону НОМЕР_4 , який був її фінансовим номером, прикріпленим до особистого кабінету в додатку Прават24. У грудні 2021 року позивач переїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю і не поповнювала цей номер телефону. Через певний час номер виявився не дійсним, але через події в Україні вона не звернула не це уваги, бо додатком Приват24 за кордоном не користувалася. З лютого 2022 року вона не користувалася ані додатком Приват24, ані номером телефону НОМЕР_4 , через що компанія МТС на початку 2022 року відключила її від цього номеру. 05 березня 2023 року фінансовий номер був заблокований, а 28 квітня 2023 року закріплений за іншою особою.

Відповідач вказує, що переказ грошових коштів з її рахунка з використанням вказаного фінансового номеру було здійснено іншою особою без її відома та волі.

Разом з тим, відповідач завчасно не повідомила банк про те, що вона не користується номером телефону НОМЕР_4 , який значився у позивача її фінансовим номером, у тому числі і після його деактивації оператором мобільного зв'язку. Також, відповідач не повідомляла позивача про зміну фінансового номера.

Вказане свідчить про необачну поведінку відповідача та її бездіяльність, що призвела до використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за її кредитною карткою. Відповідач не вжила необхідних заходів, вчасно не проінформувала банк про втрату фінансового номера, некористування ним чи його зміну.

Також, відповідач повідомила банк про списання коштів з її рахунку у період з 14.08.2023 до 21.08.2023 лише у 2024 році.

Крім того, як слідує з інформації банку 14 серпня 2023 року була проведена успішна авторизація під обліковим записом відповідача Приват24. Авторизація проведена із коректним введенням конфіденційної інформації по платіжній картці, яка має бути відома лише відповідачу.

За вказаних обставин, враховуючи викладене, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_25 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) заборгованість у сумі 63226 грн. 75 коп. (шістдесят три тисячі двісті двадцять шість грн. 75 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» 2422 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.04.2025.

Суддя

Попередній документ
126336976
Наступний документ
126336978
Інформація про рішення:
№ рішення: 126336977
№ справи: 750/8230/24
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 07.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 13.06.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
18.09.2024 09:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
22.10.2024 08:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
24.12.2024 09:30 Деснянський районний суд м.Чернігова
10.03.2025 11:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
31.03.2025 12:30 Деснянський районний суд м.Чернігова