Справа № 750/1518/25
Провадження № 2/750/1110/25
02 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Веремій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Глобус» (далі- позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.05.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» шляхом подачі Заяви-анкети про приєднання до вказаного договору.
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором у відповідача перед Банком виникла заборгованісь у розмірі 34 578,00 грн., яка складається із заборгованості по кредиту- 14 966,10 грн та 19 612,80 грн - заборгованості по комісії, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Ухвалою суду від 08.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 02.04.2025, сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.
Від представника позивача через електронний кабінет у системі «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22).
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши доводи сторін, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 14.05.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» шляхом підписання Заяви-анкети № 41049376 про приєднання до вказаного договору (а.с. 19-20), за умовами якого встановлено суму кредиту в розмірі 27 240,00 грн на строк 36 місяців з 14.05.2021 по 13.05.2024 з реальною процентою ставкою 61.58574% річних, пільговий період кредитування становить 12 місяців з 14.05.2021 по 14.05.2022, фіксована ставка річних - 0,00001%, а також 3 % комісії за управління кредитом після пільгового періоду.
Після укладення Договору шляхом підписання Заяви-Анкети на приєднання до Договору в електронному вигляді з використанням Електронного підпису, Банк відкриває позичковий рахунок для надання та обліку кредитних коштів та здійснює видачу споживчого кредиту, на підставі підписаної Клієнтом Заяви-Анкети на приєднання до Договору за реквізитами вказаними в Заяві-Анкеті на приєднання до Договору (п.2.1.7 Додатку 1 до Договору).
Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту від 14.08.2021, яким також передбачено сплату щомісячної 3% комісії за управління кредитом після пільгового періоду (а.с. 21).
У Заяві-Анкеті відповідач вказав, що підписанням цієї заяви-анкети на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» він акцептує публічну пропозицію банку на укладення цього договору, яка розміщена на сайті банку www.globusbank.com.ua і беззастережно приєднується до умов цього договору. Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної нею цієї заяви-анкети на приєднання до договору. Підтвердив, що ознайомлений та повністю згоден з Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту та іншими додатками, що складають цей договір, та зобов'язується неухильно дотримуватись положень договору.
Таким чином, із загальною вартістю кредиту за кредитним договором від 14.05.2021, яка включає суму кредиту, комісії (проценти) за користування кредитом, а також розміром щомісячної комісії за управління кредитом, відповідач ознайомлений.
Пунктом 2.1.15.4 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по споживчому кредиту, строки, передбачені графіком платежів та цим Договором, клієнт сплачує проценти з розрахунку процентної ставки зазначеної в діючих тарифах, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.
Згідно з п. 2.1.15.5 Договору комісія за управління кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг шодо кредиту. Комісія за управління кредитом нараховується від суми виданого кредиту за фактично надані послуги з управління кредитом протягом строку дії кредитного договору з періодичністю, не рідше, ніж один раз на місяць за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно
Комісія за сервіс смс інформування щодо кредитної заборгованості встоновлюється за послуги Банку щодо надання сервісу CMC інформування щодо кредитної заборгованості за кредитом. Комісія за сервіс смс інформування щодо кредитної заборгованості включається в суму кредиту (а. 2.1.15.6 Договору).
Разова комісія розраховується у відсотках від суми Товару, який оформлюється за рахунок споживчого кредиту та включається в суму кредиту.
Згідно з п. 2.1.15.8 Договору комісія за порушення термінів погашення щомісячного платеж) вставовлюється у разі порушення клієнтом умов Договору (невиконання або неналежногс зобов'язання), а саме порушення Строків сплати (терміну погашення) або неповної сплати.
Позивачем відповідно до Тарифів на банківські операції та послуги при обслуговуванні споживчого кредиту для фізичних осіб в рамках програми цільового роздрібного кредитування для фізичних осіб «Кредит на товари» не здійснено нарахування простроченої суму заборгованості по кредиту та прострочена заборгованість по процентам (комісіям).
Відповідно до п. 2.2.2.1. Додатку 1 до Договору, клієнт здійснює погашення споживчого кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісій (заборгованості за Договором) у відповідності до Графіка платежів (включається до Заявки-Анкети на приєднання до Договору) шляхом сплати заборгованості за Договором рівними (ануїтетними) частинами (крім останнього платежу), щомісячно по дату платежу (включно) визначеного Графіком платежів. У випадку порушення Клієнтом встановлених цим Договором та Графіком платежів строків сплати процентів та комісій, сума несплачених в строк процентів та комісій, вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.
Відповідно до наданої виписки по особовому рахунку відповідача (а.с. 41-45), відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 14.05.2021 у повному обсязі не виконує.
За наданим банком детальним розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 01.12.2024 становить 34 578,00 грн, яка складається із заборгованості по кредиту - 14 966,10 грн та 19612,80 грн - заборгованості по комісії, нарахованої в межах строку дії договору ( а.с. 25-40).
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.112021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказані вище Договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.
У разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
Ураховуючи те, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, зобов'язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконав, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задовольняються повністю, з відповідача підлягають стягненню понесені витрати по оплаті судового збору. Розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 3028,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позичем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн, наданих на підставі договору з адвокатом Прохоренко В.П.
На підтвердження понесених витрат до позовної заяви надано Договір № 010224 від 01.02.2024 про надання професійної правової допомоги (а.с. 28), Акт № 41049376 прийому-передачі послуг від 21.01.2025 (а.с. 32), платіжна інструкція № 25809 від 27.01.2025 про оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн. (а.с. 34).
Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обгрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено правовий висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Отже, суд може обмежити заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу з огляду на розумну їх необхідність для конкретної справи з власної ініціативи.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 року у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц, від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц, від 20.09.2023 у справі № 753/7936/22.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №345/136/18, від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
В акті прийому-передачі послуг зазначено, що на проведення зустрічі з клієнтом, ознайомленнями з документами, надання консультації, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до Банку (в тому числі транспортні витрати), тощо витрачено дві години та дві години на складання позовної заяви, формування пакету документів та подачу до суду, копіювання копій документів, гонорар успіху адвоката. Одна година роботи адвоката складає згідно договору -1500 грн.
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу, здійснений адвокатом на загальну суму 6000 грн. не є співмірним зі складністю справи, часом (2 години), витраченим адвокатом на надання послуг, пов'язаних із зустріччю з клієнтом, наданням консультацій, узгодженням правової позиції, оскільки справа за позовом АК «КБ «Глобус» про стягнення заборгованості є типовою для позивача, не представляє для адвоката складності та не потребує окремих консультацій або розробку позиції захисту по кожній конкретній справі цієї категорії.
З урахуванням викладеного, керуючись принципами обгрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути витрати позивача на професійну правничу допомогу допомогу у розмірі 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, 04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 14.05.2021 у розмірі 34 578 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, 04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, 04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) відшкодування витрат на професійну правничу правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 03.04.2025.
Суддя Олег КОСЕНКО