Справа № 686/5619/25
Провадження № 2/686/3092/25
03 квітня 2025року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В. розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Сенс банк», подані представником Котницьким Іваном Олексійовичем, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство «Сенс банк» звернулося до Хмельницкого міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.03.2025 року залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали, з посилання на ч.2 ст. 185 ЦПК України.
Згідно з даними довідки про доставку електронного документу, вищезазначена ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивачу та представнику позивача 07.03.2025 року.
Проте, станом на 24 березня 2025 року позивачем або його представником не було подано жодних матеріалів для усунення недоліків поданого позову, про які зазначалось в ухвалі 06.03.2025 року, у зв'язку із чим ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2025 року з ініціативи суду було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви і надано позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків.
Також роз'яснено, що у разі не усунення позивачем недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Згідно із довідкою про доставку електронного документу документ в електронному вигляді ухвала про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви від 24.03.2025 року, а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано позивачу та представнику позивача в електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 26.03.2025 року.
Станом на 03 квітня 2025 року зазначені в ухвалі суду від 06.03.2025 року недоліки позивачем не усунуто, термін на її усунення сплинув.
За правилами п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак ЄСПЛ визнав, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду. Зокрема, ЄСПЛ висловив таку правову позицію у рішеннях «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 38) та «Станєв проти Болгарії» ( п.230 ).
Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (рішення ЄСПЛ у справі «Луордо проти Італії (п. 85).
Право на доступ до суду за деяких обставин може бути предметом правомірних обмежень, зокрема, щодо забезпечення судових витрат (Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства, п.п. 6267).
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", пунктах 51, 52 рішення ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", пункті 91 рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Науменко Світлана проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух …(рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс банк» слід повернути позивачеві, оскільки він не усунув недоліки позовної заяви в наданий судом строк.
Враховуючи викладене та керуючись, ч. 3ст. 185, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс банк», подані представником Котницьким Іваном Олексійовичем, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа