Справа № 521/2979/25
Номер провадження:1-кс/521/1423/25
02 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №12025162470000255 від 15.02.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
До слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси звернувся слідчий з клопотанням, погодженим з прокурором про накладення арешту на майно.
З клопотання вбачається, що 29.03.2025 в період часу з 13.47 години по 14.34 годину слідчим СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проведено обшук в транспортному засобі «Audi», моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_4 , з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , сірого кольору, що перебував навпроти сервісного центру МВС №5144 за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 362, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме одержаної неправомірної вигоди у виді грошових коштів у розмірі 15000 грн., а також у зв'язку з відшукання знаряддя вчинення кримінальних правопорушень або майна, яке було здобуте у результаті їх вчинення, у ході проведення якого виявлено та вилучено наступне:
- транспортний засіб «Audi», моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_4 , з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , сірого кольору, на якому ОСОБА_5 приїхав на зустріч з ОСОБА_6 та який у подальшому поміщено до спеціального майданчику №11, за адресою: м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Також 29.03.2025 за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у якого серед іншого виявлено та вилучено ключі від транспортного засобу автомобіля «Audi», моделі «Q7».
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України встановлено, що незастосування заборони на користування та розпорядження вказаним майном може призвести до його знищення, пошкодження або втрати.
Крім того, санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
При цьому, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 на зустріч з ОСОБА_6 приїхав, керуючи автомобілем «Audi», моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_4 , на теперішній час з'ясовується питання щодо фактичного власника вказаного автомобіля, оскільки відсутність інформації про перехід права власності на автомобіль до ОСОБА_5 може бути обмовлена відновленням після збоїв у роботі деяких державних реєстрів реєстраційних послуг з транспортними засобами, пов?язаних зі зміною власника, що надаються сервісними центрами МВС.
Враховуючи вищевикладене, вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідним для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також підлягає конфіскації як виду покарання, що загрожує ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 29.03.2025 вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженню та долучені до матеріалів кримінального провадження.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій підтримав клопотання та вважає, що є всі законні підстави для задоволення клопотання, з підстав які викладені в ньому. Просив проводити розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п. 67 справи "ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції", п. 44 справи "Камензинд проти Швейцарії" та інші).
Так, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна.
Вирішуючи питання про накладення арешту на майно підозрюваного, слідчий суддя враховує і те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підставі викладеного, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №12025162470000255 від 15.02.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на наступні речі з забороною користування та розпорядження ними, які вилучені 29.03.2025 в ході проведення обшуку в транспортному засобі «Audi», моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , а також під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 :
- транспортний засіб «Audi», моделі «Q7», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2016 року випуску, який належить ОСОБА_4 , з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , сірого кольору, на якому ОСОБА_5 приїхав на зустріч з ОСОБА_6 та який у подальшому поміщено до спеціального майданчику №11, за адресою: м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- ключі від транспортного засобу автомобіля «Audi», моделі «Q7».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1