18.03.2025 Справа №607/3392/25 Провадження №3/607/1789/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працює, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 лютого 2025 року о 03 год. 55 хв. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, р.н. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами, правопорушення вчинене повторно протягом року. Відтак, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Суду пояснив, що йому відомо про виконавче провадження, проте виникла заборгованість за виконавчим провадженням ним сплачена, а тому вважає, що обмеження не повинно діяти.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242988 від 10 лютого 2025 року;
матеріалами відеозапису, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, р.н. НОМЕР_1 ;
рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції Березовської Л. В. від 10 лютого 2023 року;
постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 50819924 від 03 серпня 2021 року, винесеною старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Цисарською Каріною Геннадіївною стосовно боржника - ОСОБА_1 ;
копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12120/24 від 04 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3902132 від 21 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
згідно довідки Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 18 лютого 2025 року, транспортних засобів за ОСОБА_1 не зареєстровано.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з частиною 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» №3353-ХІІ від 30 червня 1993 року, забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як вказано в пункті 2 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 , реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Також суд бере до уваги, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12120/24 від 04 червня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3902132 від 21 січня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказані постанови чинні та є підставою для кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
При цьому, суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення, яке є формальним за особливостями об'єктивної сторони, характеризується умисною формою вини, яка полягає у тому, що особа усвідомлює фактичну сторону своїх дій, розуміє їх протиправність та бажає їх вчинити. Тобто особа повинна усвідомлювати те, що стосовно неї встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, розуміти, що керування транспортним засобом у такому випадку є протиправним, проте все одно почати керувати транспортним засобом.
Тому для вирішення питання про наявність складу вказаного правопорушення слід встановити факт того, чи була особа, яка притягується до відповідальності, повідомлена про те, що стосовно неї було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
У цьому випадку обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного правопорушення.
Інакше кажучи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за це правопорушення, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання.
Як зазначено в статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром.
На відеозаписі наявних в матеріалах справи та в судовому засідання ОСОБА_1 повідомив що йому відомо про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами державним виконавцем.
Згідно з статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 5 статті 126 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме: особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом та вчинила дії повторне протягом року.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності - штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот),00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять),60 грн судового збору в доход держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят одну тисячу шістсот),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області Герчаківська О. Я.