02.04.2025 Справа №607/3666/25 Провадження №2-а/607/233/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.,
при секретарі с/з Музиці А.Б.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Гіммельфарба С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гіммельфарб Станіслава Олеговича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №61/95 від 04 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гіммельфарб С.О. звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить скасувати постанову №61/95 від 04 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП. Позивач зазначив, що повістку із вимогою про явку у ТЦК на 29 грудня 2024 року він не отримував, а тому не міг з'явитися за вказаним викликом. Звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові відсутні будь-які докази, які свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Стверджує, що оскаржена постанова є законною та обґрунтованою, матеріалами справи доведено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, а саме, 20 січня 2025 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ст. 210 КУпАП. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебуває в розшуку з 17 січня 2025 року у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, а саме: не з'явився на 14 год. 00 хв. 28 грудня 2024 року по виклику ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до повістки, отриманої під власний підпис. Підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк ОСОБА_1 не надав. 20 січня 2025 року за даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення №60/211, де під особистий підпис позивачу роз'яснено його права та обов'язки, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16.00 год. 04 лютого 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . За наслідками розгляду матеріалів щодо ОСОБА_1 04 лютого 2025 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №61/958. З цих підстав, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гіммельфарб С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі. Також представник позивача звернув увагу на те, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він не з'явився за викликом по повісті на 29 грудня 2024 року о 09.00 год, поряд з цим у відзиві на позов відповідач вказує, що позивач не з'явився на 14.00 год. 28 грудня 2024 року, що також підтверджується розпискою про вручення повістки згідно якої ОСОБА_1 повідомлено про необхідність явки 28.12.2024 р. о 14 год.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, згідно відзиву на адміністративний позов просив справу слухати у його відсутності.
Суд встановив, що 20 січня 2025 року офіцером відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол №60/211 про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Із вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 20 січня 2025 року близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ст. 210 КУпАП. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебуває в розшуку з 17 січня 2025 року. Із наявних даних у ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме по повістці №191/2876 від 28.12.2024 не з'явився 29.12.2024 року на 09 год. 00 хв. по виклику ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку із вказаним здійснив правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49, який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VІІ та буде з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив правопорушення вимог абзацу 5 частини 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підпункт 1,2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був ознайомлений ним та надав письмові пояснення згідно яких зазначив, що повістки №191/2876 від 28.12.2024 року про явку 29.12.2024 року о 09.00 год. він не отримував.
На підставі вказаного протоколу 04 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №61/95 за ч. 3 ст. 210 КУпАП згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Заслухавши пояснення позивача та ого представника, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною третьої цієї статті КУпАП передбачено особливо кваліфікований склад цього проступку, який полягає у вчиненні дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобов'язаними, резервістами порушено у період особливого стану.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Загальні правила військового обліку визначені в статті 33 Закону № 2232, згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частина перша). Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210 КУпАП полягає у порушенні правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом з'ясовано, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився.
Суд не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України лежить на відповідачу.
Із копії розписки (відривна частина повістки, що підтверджує факт її вручення), яка долучена представником відповідача до відзиву на позовну заяву, вбачається, що 28 грудня 2024 року ОСОБА_1 вручено повістку №191/2876, з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 28 грудня 2024 року о 14 год. для уточнення військово-облікових даних.
А тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин на 29 грудня 2024 року о 09.00 год. і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився, оскільки із досліджених судом доказів вбачається, що у врученій позивачу повістці визначено інші час і дату його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 (28 грудня 2024 року о 14 год.).
Отже, умисел позивача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 61/95 від 04 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін