Справа №601/3048/24
Провадження № 2/601/44/2025
02 квітня 2025 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Мочальської В.М.,
за участі секретаря судового засідання Домінської І.В.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про визнання припиненими зобов'язань та вчинення дій,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом до АТ «Сенс Банк» про визнання договорів припиненими та вчинення дій.
Свої вимоги позивачі мотивують тим, що АТ «Сенс Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк». 27 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надаання невідновлювальної кредитної лінії №770/11-044 на суму 40 000,00 євро; 07 березня 2007 року - кредитний договір №770/9-492 на суму 38000,00 доларів США; 29 серпня 2007 року - кредитний договір №770/11-278 на суму 29 000,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між позивачем ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» укладено та нотаріально посвідчено 28 березня 2006 року іпотечний договір, реєстраційний номер 891 із змінами та доповненнями до нього за яким для забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 .
20 липня 2011 року постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків винесено рішення по справі №259/10 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту №770/9-492 від 07.03.2007 в сумі 246 386,20 грн. та третейський збір. 20 липня 2011 року постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків винесено рішення по справі №258/10 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту №770/11-278 від 29.08.2007 в сумі 226 440,00 гривень та третейський збір. 26 червня 2013 року Кременецьким районним судом Тернопільської області винесено рішення по справі №601/1069/13-ц про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №770/11-044 від 27.03.2006 в сумі 455 534 грн, в тому числі: 262 498,75 грн основної суми кредиту, що еквівалентно 25 105,94 євро по курсу НБУ; 212 621,70 грн - нарахованих процентів, що еквівалентно 11 632,16 євро по курсу НБУ та 71 414,48 грн - нарахованої пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, судовий збір у розмірі 3 441 грн.
На виконання вищевказаних рішень третейського суду, Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по справі №6/2604/3984/2012 про стягнення заборгованості в сумі 246 386,20 грн. та третейського збору, по справі №6/2604/3994/2012 про стягнення заборгованості в сумі 226 440,00 гривень та третейського збору, а також Кременецьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист по справі №601/1069/13-ц. З метою примусового виконання вищевказаних виконавчих листів приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. були відкриті виконавчі провадження. У зв'язку з повним погашенням заборгованості за виконавчими провадженнями приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 20 липня 2024 року винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень: №60616803, №60617256, №60617806.
21 серпня 2024 року позивачі звернулися із письмовою заявою до відповідача про вилучення записів про іпотеку та заборону, або надати відповідну заяву для самостійного подання її нотаріусу, однак, 27 вересня 2024 року отримано лист відповідача від 16.09.2024 №42152-33.4-б/б у якому вказано, що підстав для задоволення вказаної заяви немає.
Посилаючись на норми ЦК України щодо припинення зобов'язання, а також Закону України «Про іпотеку», позивачі вважають, що рішення суду про дострокове стягнення усієї суми кредиту змінило порядок, умови і строк дії кредитного договору, а стягнення усієї суми заборгованості за відповідним рішенням суду свідчить про закінчення строку дії кредитного договору. Відповідно, враховуючи правову природу іпотеки як похідного зобов'язання від основного зобов'язання та пряму залежність від його умов, на правовідносини, що виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості іпотека не поширюється. Відповідно у зв'язку із припиненням основних зобов'язань внаслідок повного виконання рішення суду і у зв'язку із виконанням та закінченням кредитних договорів від 27.03.2006, від 07.03.2007, від 29.08.2007 відсутні будь-які зобов'язання і за похідним від них договором іпотеки, а тому зазначені договори та зобов'язання є припиненими. Відповідач відмовляється вчинити дії, спрямовані на вилучення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх, через що позивач ОСОБА_5 позбавлений можливості розпоряджатися іпотечним майном чим порушується його право власності.
За таких обставин, позивачі просили мизнати припиненими зобов'язання за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №770/11-044 від 27 березня 2006 року, договором кредиту №770/9-492 від 07 березня 2007 року та кредитним договором №770/11-278 від 29 серпня 2007 року, укладеними між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк». Визнати припиненими зобов'язання за договором іпотеки від 28 березня 2006 року, реєстраційний номер 891 із змінами та доповненнями до нього, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк», вилучити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про іпотеку № 34744184 (спеціальний розділ) та запис про обтяження №34744280 (спеціальний розділ) на квартиру АДРЕСА_1 , що були накладені на підставі нотаріально посвідченого 28 березня 2006 року іпотечним договором, реєстраційний номер 891 із змінами та доповненнями до нього, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк», а також стягнути судові витрати.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернорпільської області від 11 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
28 жовтня 2024 року від представника позивачів ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернорпільської області від 28 жовтня 2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_1 задоволено.
30 жовтня 2024 року від позивачів надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі з підстав, викладених в позові. Судові засідання просять проводити за участі представника ОСОБА_1
13 листопада 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позов у якому представник вказав, що заперечує проти позову, оскільки позивачами не доведено належними та допустимими доказами виконання зобов'язання за кредитними договорами, а тому нема підстав для визнання їх припиненими, а також відповідно і договору іпотеки.
21 листопада 2024 року представник позивачів ОСОБА_1 подав відзив на позов у якому заперечив доводи представника відповідача.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2024 року задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів.
На виконання ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2024 року про витребування доказів представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи: копії кредитного договору №770/11-278 від 29.08.2007; копії договору про внесення змін від 30.08.2007, реєстраційний номер 4489, посвідчений нотаріусом Бурлак О.М. до іпотечного договору від 28.03.2006, реєстраційний номер 981.
20 січня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернорпільської області від 21 січня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позов позивачів з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визна, пославшись на доводи, зазначені ним у відзиві на позов.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що відповідно до Статуту акціонерного товариства «Сенс Банк», затвердженого постановою КМУ від 03.09.2024 №1010 АТ «Сенс Банк» є державним банком та є правонаступником усього майна, прав і обов'язків АТ «Укрсоцбанк».
27 березня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №770/11-044 на суму 40 000,00 євро зі сплатою 10,5 % річних. Позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредит в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 18.03.2013.
07 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 770/9-492 на суму 38 000,00 доларів США зі сплатою 13 % річних. Позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредит в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 07.03.2013.
29 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №770/11-278 на суму 29 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних. Позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредит в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 20.08.2017.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між позивачем ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» 28.03.2006 укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір із змінами та доповненнями до нього від 07.03.2007, 30.08.2007 за яким для забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту за №770/9-492 від 07.03.2007 в сумі 246 386 гривень 20 копійок та третейський збір.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2012 заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду задоволено. 31.10.2012 видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 в сумі 246 386,20 гривень та 2 863,86 гривень витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту за №770/11-278 від 29.08.2007 в сумі 226 191 гривень 33 копійки та третейський збір.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2012 заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду задоволено. 04.10.2012 видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 в сумі 226 191,33 гривень та 2 661,91 гривень витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №770/11-044 від 27.03.2006 в розмірі 455 534, 93 грн, в тому числі: 262 498,75 грн основної суми кредиту, що еквівалентно 25 105,94 євро по курсу НБУ; 121 621,70 грн нарахованих процентів, що еквівалентно 11 632,16 євро по курсу НБУ та 71 414,48 грн нарахованої пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, судовий збір.
08 серпня 2013 року Кременецьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року.
Приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 15.11.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60616803 з виконання виконавчого листа № 6/2604/3994/2012, виданого 04.10.2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 226 191,33 грн та третейського збору.
Приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 15.11.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 606172256 з виконання виконавчого листа № 6/2604/3984/2012, виданого 31.10.2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 246 386,20 грн. та третейського збору.
Приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 15.11.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60617806 з виконання виконавчого листа № 601/1069/13-ц, виданого 08.08.2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 455 534,93 грн. та судового збору.
Приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 20 липня 2024 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №60616803 з примусового виконання виконавчого листа №6/2604/3994/12, виданого 04 жовтня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва, боржником за яким є ОСОБА_3 , на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним виконанням вимог виконавчого документа.
Приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 20 липня 2024 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №60617256 з примусового виконання виконавчого листа №6/2604/3984/2012, виданого 31 жовтня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва, боржником за яким є ОСОБА_3 , на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним виконанням вимог виконавчого документа.
Приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. 20 липня 2024 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №60617806 з примусового виконання виконавчого листа №601/1069/13-ц, виданого 08 жовтня 2013 року Кременецьким районним судом Тернопільської області, боржником за яким є ОСОБА_3 , на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним виконанням вимог виконавчого документа.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 3907686676 від 13.08.2024 вбачається, що внесено відомості про обтяження: заборона на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4
11.09.2024 позивачі звернулися до відповідача з заявою щодо виключення запису про іпотеку та заборону на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 .
Відповідно до повідомлення начальника відділу розгляду письмових клієнтських звернень та скарг АТ «Сенс Банк» від 16.09.2024 №42152-33.4-б/б позивачам відмовлено у задоволенні заяви від 11.09.2024 у зв'язку з простроченою заборгованістю станом на 16.09.2024 та відсутністю судового рішення про визнання припиненими кредитних (іпотечних) договорів.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Грошова позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Як встановлено судом і слідує із матеріалів справи Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе кредитних зобов'язань скористався правом передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове стягнення заборгованості, звернувшись до суду з позовами про її стягнення, змінивши таким чином строк виконання зобов'язань за кредитними договорами. Рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту за №770/9-492 від 07.03.2007 в сумі 246 386 гривень 20 копійок, рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту за №770/11-278 від 29.08.2007 в сумі 226 191 гривень 33 копійки, рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №770/11-044 від 27.03.2006 в розмірі 455 534, 93 грн, в тому числі: 262 498,75 грн основної суми кредиту, що еквівалентно 25 105,94 євро по курсу НБУ; 121 621, 70 грн нарахованих процентів, що еквівалентно 11 632,16 євро по курсу НБУ та 71 414,48 грн нарахованої пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. Дані рішення судів виконані в у повному обсязі, що підтверджується постановами приватного виконавця від 20 липня 2024 року. Матеріали справи не містять відомостей про оскарження постанов про закриття виконавчих проваджень: № 60616803, 60617256, 60617806. При цьому, суд звертає увагу, що банк, звертаючись до суду з вимогами про стягнення суми заборгованості, визначив її повний розмір на момент дострокового повернення кредиту.
При зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою. Відповідач не заперечує отримання коштів за фактом виконання судового рішення.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики, ці зобов'язання вважаються припиненими.
Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості зобов'язання за кредитним договором припиняється.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 липня 2016 року у справі № 6-118цс16, Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 308/10886/15-ц (провадження № 61-18734св18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі№522/1528/15-ц зазначено, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов'язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов'язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов'язання продовжує існувати.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що виконані рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту за №770/9-492 від 07.03.2007 в сумі 246 386 гривень 20 копійок та третейського збору, рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.07.2011 про стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту за №770/11-278 від 29.08.2007 в сумі 226 191 гривень 33 копійки та третейського збору та рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №770/11-044 від 27.03.2006 в розмірі 455 534, 93 грн, суд дійшов висновку, що відповідно до положень ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання за данимими кредитними договорами припинилися у зв'язку із їх виконанням.
Суд звертає увагу, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси банку забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
У ст. 1 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 цього ж Закону обтяження нерухомого майна підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідним від основного зобов'язання.
Подібна позиція викладена упостановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16, від 14 листопада 2018 року в справі № 500/4127/16-ц,від 06 серпня 2020 року в справі №337/1000/19, від 28 квітня 2021 року в справі № 569/14282/19, від 07 липня 2021 року в справі№756/13164/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
У частині третій статті 44 Закону України«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Наявність заборони відчуження щодо майна є порушенням права особи на розпорядження належним йому відповідним майном, яке гарантоване статтею 319 ЦК України.
Як встановлено в судовому засіданні, іпотекою забезпечено виконання зобов'язання позивача ОСОБА_3 одночасно за трьома договорами: №770/11-044 від 27.03.2006, №770/9-492 від 07.03.2007, №770/11-278 від 29.08.2007 Відповідно до п. 6.3 договору іпотеки він діє до повного виконання зобов'язань за трьома кредитними договорами.
Оскільки три основних зобов'язання є припиненими у зв'язку з їх виконанням, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення іпотеки за договором іпотеки від 28 березня 2006 року, як похідного зобов'язання від зазначених вище договорів, в силу припинення основного зобов'язання.
Суд вважає необґрунтованим доводи представника відповідача про те, що розмір заборгованості, визначений рішенням суду, не відповідає дійсності, оскільки кредит надавався в іноземній валюті. Сума, яку сплатив позивач, була зарахована на рахунок погашення кредиту, але у зв'язку зі зміною курсу долара США та євро по відношенню до гривні за підрахунками банку у позивача залишилась заборгованість по тілу кредиту.
Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України ,грошова позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця.
При зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою.
Разом з тим, статтею 599 ЦК Українивстановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики, ці зобов'язання вважаються припиненими.
Щодо посилань представника відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2017 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 в справі №373/2054/16-ц, висновки Верховного Суду у постановах від 21.02.2018 у справі №357/2808/16-ц та від 21.03.2018 у справі №520/16150/15-ц, висновки Верховного Суду у справі №161/13862/19 суд вважає їх безпідставними, оскільки обставини, встановлені у даних справах є іншими від обставин у даній справі.
Суд також відхиляє надані представником відповідача до відзиву на позов розрахунки вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_3 кредитної заборгованості за кредитними договорами, оскільки пред'явивши позовні вимоги у 2011 та 2013 роках до позивача ОСОБА_3 про дострокове повернення заборгованості за кредитами, банк відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і втратив можливість нарахування та стягнення з позивача процентів за користування кредитними коштами.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц дійшов висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.
Такого правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц та від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц.
Суд також звертає увагу, що визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором не позбавляє кредитора права на отримання сум, визначених ст. 625 ЦК України, оскільки ці правовідносини та зобов'язання продовжують існувати в силу законодавства України, а не договору, тоді як договірні зобов'язання між сторонами припинені, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Судувід 08 листопада2019 року у справі № 127/15672/16-ц.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимогст. 141 ЦПК України. Зважаючи, що позов задоволений у повному обсязі, а позивач звільнений від сплати судового збору за поданим позовом, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень судового збору (1211,20х5).
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати припиненими зобов'язання за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №770/11-044 від 27 березня 2006 року, договором кредиту №770/9-492 від 07 березня 2007 року та кредитним договором №770/11-278 від 29 серпня 2007 року, укладеними між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк».
Визнати припиненими зобов'язання за договором іпотеки від 28 березня 2006 року, реєстраційний номер 891 із змінами та доповненнями до нього, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк».
Вилучити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про іпотеку № 34744184 (спеціальний розділ) та запис про обтяження №34744280 (спеціальний розділ) на квартиру АДРЕСА_1 , що були накладені на підставі нотаріально посвідченого 28 березня 2006 року іпотечного договору, реєстраційний номер 891 із змінами та доповненнями до нього, укладеним між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк».
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 00039019) на користь держави 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень судового збору.
Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивачів: адвокат Процько Ігор Ярославович, ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , адреса для листування: вул. Лепкого, 6а/30, м. Тернопіль, 46024.
Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса для листування: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 00039019.
Повне рішення оголошено 02.04.2025 о 16 годині.
Головуючий