Справа № 585/1158/25
Номер провадження 3-зв/585/8/25
03 квітня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області В.О.Шульга, за участю секретаря Ю.В Кириленко, розглянувши без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни заяву про самовідвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Г.О. Цвєлодуб у розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо притягнення до відповідальності за порушення ст.124 КУпАП ОСОБА_1 ,-
31 березня 2025 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області на розгляд надійшла адміністративна справа про адміністративне правопорушення, щодо притягнення до відповідальності за порушення ст.124 КУпАП ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, від 21 березня 2025 року, було визначено головуючого суддю Цвєлодуб Г.О.
31 березня 2025 року суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О. заявлено самовідвід у справі №585/1158/25.
В обґрунтування заявленого самовідводу суддя Цвєлодуб Г.О. вказала, що у її провадження, як судді Роменського міськрайонного суду, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 31.03.2025 року надійшла справа про адміністративне правопорушення, щодо притягнення до відповідальності за порушення ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 (справа №585/1158/25, провадження № 3/585/475/25). За змістом протоколу про адміністративне правопорушення нею було встановлено, що останній складено відносно ОСОБА_1 , який є чоловіком присяжного Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_3 , із якою вона має приязні товариські стосунки. Наявна інформація щодо родинного зв'язку розміщена у вільному доступі у реєстрі декларацій НАЗК на відповідному сайті. При цьому, згідно ч.1 ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Крім того ч.3 ст. 68 вказаного Закону, на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. У той же час, згідно п. г ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», на неї, як на суддю Роменського міськрайонного суду Сумської області, поширюються обмеження щодо прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів та вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Так, відповідно до ст. 35-1 ЗУ «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Наведене кореспондується із п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООІІ від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. Сукупність наведених обставин та норм чинного законодавства дає їй підстави стверджувати, що певний приватний інтерес імовірно може впливати на об'єктивність та неупередженість під час вчинення суддею дії, прийняття рішення тощо, а тому вона, як суддя, яка наділена дискреційними повноваженням приймати рішення в межах розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, очевидно буде діяти в умовах потенційного конфлікту інтересів. Наведене прямо заборонено Законом України «Про запобігання корупції», у той же час її обов'язком, як судді, є вжиття належних заходів задля того, щоб запобігти будь-яким діям в умовах потенційного конфлікту інтересів. У зв'язку із тим, що в Кодексі України про адміністративні правопорушення у чинній редакції відсутнє конкретне визначення порядку, приводів та підстав для реалізації права на заявлення відводу, надаючи оцінку доводами заяви та приймаючи відповідне рішення просить суд керуватись аналогією до кримінального процесуального закону.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду заяви про самовідвід, повідомлений належним чином.
Суддя Цвєлодуб Г.О. повідомлена про час та місце розгляду заяви по відвід.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить процесуальних норм, які передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді. Тобто, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права і використати норми найбільш близького за суттю нормативного акту КПК України.
При цьому слід врахувати і практику ЄСПЛ, який вважає притягнення особи до адміністративної відповідальності кримінальним переслідуванням.
Відповідно до ч.1ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Статтею 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Зі змісту ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Нормами ч.5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У коментарі до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, зазначається, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу. Відчуття упередженостіце формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, рішення від 28.11.2002 року), зазначив, що, по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Тобто суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання, особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосовувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п. 49, 54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п. 103, 107).
Статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до ч. 1 ст. 63 цього Закону, присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Так, згідно Рішення Ради суддів України № 40 від 05.07.2019 року «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів необхідно виходити з приватного інтересу приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.
Даним рішення роз'яснено, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.
Крім того, у даному випадку присяжним є не особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Проте, враховуючи, що суддею Цвєлодуб Г.О. повідомлено про дружні стосунки з дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , то вказана обставина може поставити під сумнів безсторонність суду.
Дослідивши заяву судді Цвєлодуб Г.О. про самовідвід, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення справедливого розгляду справи незалежним і безстороннім судом, в очах стороннього спостерігача та суспільства в цілому, з метою забезпечення умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Цвєлодуб Г.О., суд приходить до переконання про обґрунтованість доводів судді Цвєлодуб Г.О., щодо підстав її самовідводу та задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 75-79, 80 КПК України, -
Заяву про самовідвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Г.О. Цвєлодуб у розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо притягнення до відповідальності за порушення ст.124 КУпАП ОСОБА_1 ,- задоволити.
Справу передати до канцелярії Роменського міськрайонного суду Сумської області для виконання вимогстатті 35 КПК Українита визначення іншого складу суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.Шульга