Справа № 950/3100/24
Номер провадження 1-кп/950/82/25
03 квітня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 секретаря - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині об'єднане кримінальне провадження № 12024200590000280 від 07.09.2024, № 12024200590000356 від 14.11.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Радгоспу «Іскра» Тургайської області, Республіки Казахстан, громадянки України, що проживає по адресі АДРЕСА_1 , раніше судимої: 1) 08.10.2007 Сумський районним судом Сумської області по ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Звільнена 18.04.2008 по відбуттю строку покарання; 2) 19.09.2008 Сумським районним судом Сумської області по ст. 297 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці. Звільнена 24.10.2009 по відбуттю строку покарання; 3) 15.02.2010 Сумським районним судом Сумської області по ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнена 23.03.2013 по відбуттю строку покарання; 4)06.07.2017 Лебединським районним судом Сумської області по ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки. 06.11.2018 згідно рішення Лебединського районного суду направлена в місця позбавлення волі для відбування покарання у виді позбавлення волі, Звільнена 19.11.2021 по відбуттю строку покарання.
По ст. 126-1, ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченої - ОСОБА_3 , потерпілого - ОСОБА_5
ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до свого співмешканця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до психологічних страждань останнього, а також погіршення якості його життя, що виразилось у формі втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну таї відпочинку, у тому числі втрати позитивних емоцій, негативних переживань, тощо. Так, ОСОБА_3 , о 18 год. 00 хв., 08.10.2023 та о 09 год. 20 хв., 09.10.2023 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_5 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме сварку, під час якої, ображала останнього нецензурною лайкою, виганяла з будинку та погрожувала фізичною розправою. За вказані дії постановою Лебединського районного суду Сумської області від 29.11.2023 ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 340 грн. Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 о 12 год. 00 хв. ,19.06.2024 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_5 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме сварку, під час якої, ображала останнього нецензурною лайкою, виганяла з будинку. За вказані дії постановою Лебединського районного суду Сумської області від 31.07.2024 ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 340 грн. Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 по відношенню до потерпілого ОСОБА_5 , останньому завдано емоційного пригнічення та погіршення психологічного самопочуття, а також сімейних відносин. Не зупиняючись на вчиненому, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на вчинення домашнього насильства відносно свого співмешканця ОСОБА_5 , о 12 год. 30 хв., 06.09.2024 ОСОБА_3 , знаходячись за місцем спільного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, ображала свого співмешканця ОСОБА_5 , вчинила сварку та виражалася в його адресу Нецензурною лайкою, вигнала з будинку та не впускала його до будинку, чим завдала шкоди його психологічному здоров'ю та порушила його спокій. Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 по відношенню до потерпілого ОСОБА_5 , останній зазнав психологічного насильства, яке виразилось в словесних образах, погрозах та згідно висновку №855 від 26.09.2024 проведеної в ході досудового розслідування комісійної судової психологічної експертизи ОСОБА_5 перебуває на даний час в стресовому стані, який перебуває у причинному зв'язку з діями ОСОБА_3 по відношенню до нього. ОСОБА_5 сприймає погрози ОСОБА_3 , як психологічне насильство стосовно нього.
Крім того 12.11.2024 близько 8 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї виник злочинний корисливий умисел, спрямований на протиправне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна з господарства по АДРЕСА_2 . Відразу реалізуючи свій злочинний умисел, під час дії воєнного стану який введено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено та діє на теперішній час, ОСОБА_3 діючи повторно, скориставшись відсутністю власника майна ОСОБА_6 , та інших осіб, діючи з прямим умислом, таємно, з корисливих мотивів, через присадибну ділянку проникла до подвір'я по АДРЕСА_2 . Перебуваючи на подвір'ї вищевказаного господарства, ОСОБА_3 шляхом відкриття незамкнених вхідних дверей сараю, проникла до нього, де знаходився погріб, у якому знаходились 19 банок в яких знаходилась домашня консервація: 1 банка об'ємом 1 л з консервацією помідорів вартістю 80 грн., 1 банка об'ємом 0,5 л з консервацією помідорів вартістю 45 грн., 4 банок об'ємом 0,5 кожна з консервацією варення смородини загальною вартістю 400 грн., 3 банки об'ємом 0,3 л кожна з консервацією варення смородини загальною вартістю 180 грн., 5 банок об'ємом 0,5 л кожна з консервацією томатного соку загальною вартістю 260 грн.,4 банки об'ємом 0,75 л кожна з консервацією томатного соку загальною вартістю 300 грн., 1 банка об'ємом 0,5 л з консервацією білих грибів загальною вартістю 210 грн., а також бензин А95 об'ємом 30 л вартістю 1679 грн. 70 коп., та дизельне паливо об'ємом 20 л вартістю 1047 грн., 80 коп. Загальна вартість перерахованого майна складає 4202 грн. 50 коп.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 по ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство.
Крім того суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 по ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнала повністю та суду пояснила, що вона вчиняла домашнє насильство відносно свого співмешканця ОСОБА_5 причиною було те, що він не бажав продати його землю, придбати будинок. На цей час вони проживають у сараї, так як їх будинок згорів. Також повідомила, що 12 листопада 2024 року вона викрала у сусіда, консервацію, та 30 літрів бензину і 20 літрів дизельного пального, але все повернула просила у нього вибачення. Він їй простив та написав заяву. У скоєному розкаялась, просила не позбавляти волі, оскільки вона не переживе строк позбавлення волі у п'ять років.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні, просив не карати ОСОБА_3 , оскільки він їй все простив, розуміє, що їм дійсно потрібен будинок. Він кохає ОСОБА_3 , а вона про нього піклується.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового розслідування, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 по ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство.
Крім того суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 по ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченій суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Суд враховує, що скоєні обвинуваченою кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126-1 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України є нетяжким та тяжким злочинами.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів (проступків) як засудженими, так і іншими особами.
За приписом ч. 2 ст. 65КК України особі, яка вчинила злочин (проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (проступків).
При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка по місцю проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, підтвердженого джерела доходу не має, раніше судима та відбувала покарання у виді позбавлення волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - визнання своєї вини, сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Прокурор ОСОБА_4 просив призначити міру покарання по ст. 126-1 КК України у виді двох років обмеження волі, по ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, натомість з урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин вчинених злочинів, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за не можливе призначити ОСОБА_3 таке покарання виходячи з наступного. Потерпілий ОСОБА_5 , який є співмешканцем обвинуваченої, у судовому засіданні просив не карати ОСОБА_3 та не вважав скоєне нею таким, що спричинило йому шкоду, а також повідомив, що вибачив її. Санкція статі 126-1 КК України передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років. Враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_5 суд доходить висновку, що запропонована прокурором міра покарання у виді двох років обмеження волі є надто суворою і такою, що не буде відповідати принципам та засадам призначення покарання. Натомість міра покарання у виді громадських робіт, тобто найм'якіший вид покарання буде відповідати меті покарання визначеною ст. 50 КК України, та засадам призначення покарань визначеним ст. 65 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 надав суду заяви, у яких просив суд розглядати кримінальне провадження без його участі, повідомив, що претензій до ОСОБА_3 не має, шкода йому відшкодована, просив призначити їй найбільш м'яке покарання, застосувати ст. 69 КК України. Враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_6 суд доходить висновку, що запропонована прокурором міра покарання у виді п'яти років позбавлення волі є надто суворою і такою, що не буде відповідати принципам та засадам призначення покарання, оскільки вартість викраденого склала 4202 грн. 50 коп., в той же час станом на момент скоєння крадіжки мінімальна вартість викраденого для кваліфікації дій як злочин склала 3028 грн., тобто 1174 грн. 50 коп. яка не є значною. Тому суд звертає увагу, що прокурор наполягав на призначенні покарання у виді позбавлення волі, не вбачаючи можливості застосування ст. 75 КК України та можливості виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, не врахувавши те, що вартість викраденого майна не є значною, завдана шкода повністю відшкодована, а потерпілий не має претензій та пробачив обвинувачену. Подібний підхід є надмірно суворим і нагадує репресивну практику радянських часів, коли особи за незначні майнові правопорушення каралися непропорційно жорстко, що історично відоме як справа "трьох колосків". Така позиція суперечить сучасним принципам кримінального права, які передбачають індивідуалізацію покарання, гуманізм і справедливість.
Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_3 міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, оскільки її можливо виправити без ізоляції від суспільства.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_3 вину визнала повністю, у вчиненому розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили не позбавляти її волі, суд вважає за необхідне застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням оскільки її можливо виправити без ізоляції від суспільства.
Крім того суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та покласти на нього обов'язок, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в розмірі 1989 грн 75 коп.
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ст. 126-1, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:
- по ст. 126-1 КК України у виді двохстот годин громадських робіт;
- по ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі,
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України від відбуття основного покарання звільнити з випробуванням на один рік, а також застосувавши п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, та роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по адресі АДРЕСА_1 , на користь держави отримувач Лебединське УК/м. Лебедин. Р-н/24060300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 899998, номер рахунку UA638999980313060115000018214, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування ККДБ «інші надходження » за проведення експертиз в розмірі 1989 грн 75 коп.
Речові докази : 19 банок різної консервації, дизпаливо об'ємом 10 л. в двох п'ятилітрових пластикових пляшках прозорих з маркуванням, що зберігаються у потерпілого ОСОБА_6 - вважати повернутими власнику.
Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя: ОСОБА_7