Справа № 591/3032/25 Провадження № 2-о/591/50/25
про залишення без руху
03 квітня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, що трудова книжка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_2 .
За ч. 1 ст. ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 2 вказаної статті ЦПК України суд розглядає в окремому провадженні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
В той же час заява взагалі не містить зазначення заінтересованих осіб, прав та інтересів яких стосується встановлення вказаного факту.
За нормами ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Статтею 318 ЦПК України визначені вимоги до змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 318 ЦПК України, оскільки не містить причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Відповідно до частин 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В порушення вказаної норми законодавства до заяви не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За таких умов вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявнику усунути вказані недоліки. Звернути увагу заявника, що усунення недоліків полягає у складанні нової, відповідно до вимог вказаних положень закону, заяви, а не додаткових пояснень на першу заяву.
Роз'яснити, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху, запропонувавши в строк не більше десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали усунути зазначені недоліки, про що повідомити заявника і пояснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.П.Сидоренко