Справа № 944/7050/23
Провадження №2/944/284/25
02.04.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Поворозника Д.Б. від участі у розгляді цивільної справи за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа № 944/7050/23 за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник відповідача ОСОБА_2 02.04.2025 року подала до суду заяву про відвід головуючому судді Поворознику Д.Б. від розгляду даної справи.
Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя Поворозник Д.Б. був у складі колегії суддів Яворівського районного суду Львівської області, якою винесено ухвали у справі № 944/6614/21 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 305 КК України, про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема: 10.12.2021; 02.02.2022; 28.03.2022; 19.05.2022; 05.07.2022; 30.08.2022; 25.10.2022; 21.12.2022; 13.02.2023; 10.04.2023; 06.06.2023; 31.07.2023; 26.09.2023; 21.11.2023; 04.01.2024; 04.01.2024; 26.02.2024; 23.04.2024; 28.05.2024; 03.07.2024; 14.08.2024; 03.10.2024; 29.11.2024. На думку представника відповідача, наведене ставить під сумнів об'єктивність судді при розгляді даної справи, де відповідачем є ОСОБА_1 , оскільки ЄСПЛ в справі "Мартчян та інші проти України" 06.03.2015 прийняв рішення, в якому дійшов висновку, українськими судами допущено істотні порушення ст. ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо надмірної тривалості досудового ув'язнення зокрема і в справі позивача "Кенцало проти України". Зважаючи на такі висновки ЄСПЛ, вважає, що з боку судді Поворозника Д.Б. чітко вбачаються грубі порушення норм КПК України, Конвенції та Конституції України, зокрема, порушення фундаментальних прав ОСОБА_1 в ході розгляду кримінального провадження, недотримання правових стандартів, що свідчать про явну необ'єктивність та упередженість судді в даній цивільній справі. Просить заяву про відвід судді задовольнити.
Оцінивши доводи заяви, дослідивши додані до неї маетріали, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до положень ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року.
За приписами ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
При цьому, особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведене протилежне.
У своїй заяві, як описано вище, представник відповідача як на підставу для відводу посилається на те, що суддя Поворозник Д.Б. був у складі колегії суддів Яворівського районного суду Львівської області, якою винесено ухвали у справі № 944/6614/21 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 305 КК України, про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема: 10.12.2021; 02.02.2022; 28.03.2022; 19.05.2022; 05.07.2022; 30.08.2022; 25.10.2022; 21.12.2022; 13.02.2023; 10.04.2023; 06.06.2023; 31.07.2023; 26.09.2023; 21.11.2023; 04.01.2024; 04.01.2024; 26.02.2024; 23.04.2024; 28.05.2024; 03.07.2024; 14.08.2024; 03.10.2024; 29.11.2024. На думку представника відповідача, наведене ставить під сумнів об'єктивність судді при розгляді даної справи, де відповідачем є ОСОБА_1 , оскільки ЄСПЛ в справі "Мартчян та інші проти України" 06.03.2015 прийняв рішення, в якому дійшов висновку, українськими судами допущено істотні порушення ст. ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо надмірної тривалості досудового ув'язнення зокрема і в справі позивача "Кенцало проти України".
Отже, на думку суду, заявлений відвід судді Поворозника Д.Б., серед іншого, зводиться до незгоди ОСОБА_1 з рішеннями цього судді (ухвалами про продовження строку тримання під вартою), ухваленими в складі колегії суддів в іншій справі, в якій ОСОБА_1 був обвинуваченим.
Однак суд зазначає, що ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України чітко визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також на переконання заявника, зважаючи на зазначені вище висновки ЄСПЛ, з боку судді Поворозника Д.Б. чітко вбачаються грубі порушення норм КПК України, Конвенції та Конституції України, зокрема, порушення фундаментальних прав ОСОБА_1 в ході розгляду кримінального провадження, недотримання правових стандартів, що свідчать про явну необ'єктивність та упередженість судді в даній цивільній справі.
Однак такі твердження є лише суб'єктивною думкою та не підтверджені будь-якими доказами.
Крім того, як слідує із місту заяви про відвід, твердження, якими доводиться необ'єктивність та упередженість судді в даній цивільній справі, загалом також ґрунтуються на оцінці винесених ухвал у справі № 944/6614/21 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 305 КК України, про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Інших доводів про заінтересованість судді у результаті розгляду справи та/або про обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявником не зазначено.
Зважаючи на мотиви заявленого відводу та враховуючи наведені норми процесуального закону, обґрунтованих процесуальних підстав для його задоволення не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованістьзаяви представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Поворозника Д.Б.
Відповідно, необхідність передати дану заяву про відвід до канцелярії Яворівського районного суду Львівської області для визначення іншого судді, що вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
Визнати необґрунтованою заяву про відвід судді Поворозника Д.Б.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Поворозника Д.Б. від розгляду цивільної справи № 944/7050/23 за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати до канцелярії Яворівського районного суду Львівської області для визначення іншого судді, що вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Б. Поворозник