Справа № 459/1079/25 Провадження № 3/459/398/2025
03 квітня 2025 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
29.03.2025 близько 22:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах з порожнини рота) за адресою свого проживання: по АДРЕСА_1 , вчинила відносно сина ОСОБА_2 психологічне та економічне домашнє насильство, а саме розбила телевізор, який син купив за власні кошти, обзивала його нецензурними словами, принижувала, чим завдала шкоди психологічному здоров'ю, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнала, повідомила суду обставини вчинення адміністративного правопорушення, що аналогічні, викладеним у протоколі, просила суд суворо її не карати.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП адміністративно караним визнається діяння, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 688298 від 29.03.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-формами оцінки ризиків домашнього насильства відносно постраждалої особи ОСОБА_2 від 29.03.2025, де працівником поліції визначено рівень небезпеки - низький;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.03.2025, який повідомив, що 29.03.2025 о 22:00 год його матір ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння обзивала його нецензурними словами, кричала, розбила телевізор, після чого останній зателефонував до поліції.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведеною повністю.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу, що буде згідно із ст. 23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. В. Мельникович