445/2218/24
2/465/1048/25
про повернення позовної заяви
"03" квітня 2025 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся у Золочівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 02.10.2024р. цивільну справу передано за підсудністю до Франківського районного суду м. Львова.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Підстави такого рішення викладені в ухвалі.
В позовній заяві позивач зазначає свою електронну адресу - 35625014@mail.gov.ua.
Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена в електронний кабінет позивача 24 січня 2025 року.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена на електронну скриньку позивача 23 січня 2025 року.
У постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 Верховний Суд зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Отже, судом виконано обов'язок щодо повідомлення позивача про наявність ухвали суду від 22 січня 2025 року, що узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зауважує, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Зважаючи на те, що станом на 03 квітня 2025 року ухвала про залишення позовної заяви без руху в частині виконання вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України не виконана, відтак дана обставина є підставою для повернення матеріалів позовної заяви позивачу.
У зв'язку із цим, приходжу до переконання, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України,-
постановив:
Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя В. Кузь