Справа № 452/391/25
"03" квітня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Галина В.П.,
секретар судового засідання Задорожна В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права на спадкове майно, -
з участю представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озерне Самбірського району Львівської області померла її мати ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть видане повторно 27.02.2024 р. серія НОМЕР_1 .
Спадкове майно, на яке відкрилась спадщина, становить лише право на земельну частку (пай) розміром 2,99 ум.кад.га, згідно дублікату сертифікату серія РН №477728 зареєстрованого за № 642 від 14.05.2024 р. виданого ОСОБА_4 , який є втрачений.
Із заповіту, складеного 20 травня 1987 року ОСОБА_4 , посвідченого секретарем виконкому Озернянської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 6 відомо, що вона все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 , жительці м.Борислава, позивачці по справі.
ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживала в АДРЕСА_1 , разом із своєю дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка фактично вступила у володіння та управління спадковим майном.
Нотаріус Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області листом №1718/01-16 від 13.08.2024 р. повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на вище зазначену земельну частку (пай), оскільки з поданих документів не вбачається прийняття позивачкою її спадщини, так як згідно інформації на стор.11 її паспорта громадянина України, вона зареєстрована в АДРЕСА_2 , з 1978 року, а також не подано оригінал правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), а тому рекомендовано за захистом свого права як спадкоємця ОСОБА_4 щодо даного майна звернутись до суду.
Оскільки, інших спадкоємців майна ОСОБА_4 немає, а спадщина відкрилась на території села Лука Самбірського району, що відповідно до Постанови КМУ №718-р від 12.06.2020 року входить до складу Новокалинівської міської ради, до повноваження якої передано розпорядження землями пайового фонду, то відповідачем є орган місцевого самоврядування, на території якого розташоване спадкове майно.
Враховуючи викладене та подані документи, позивачка просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 2,99 ум.кад.га. на території с.Лука Самбірського району, Львівської області, згідно сертифікату серії РН №477728, виданого на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 07.05.1997 року № 311, зареєстрованого за № 642 від 14.05.2024 року, в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стороною відповідача Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області подано до суду заяву про відкликання довідки № 193 від 12.11.2024 року, що видана старостою Луківського старостинського округу, зважаючи на інформацію, викладену в абзаці 3, що ґрунтується на припущеннях та не підтверджена жодними доказами. Просять не враховувати її як доказ під час розгляду наведеної справи. Також подано відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Новокалинівської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) та додатково зазначено, що обставини, прописані в абзаці третьому наведеної довідки, було внесено помилково на підставі особистих суджень старости, оскільки у по господарській книзі відсутні записи щодо реєстрації чи проживання ОСОБА_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_4 та долучено дані погосподарської книги.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, представник позивачки-адвокат Бобак О.Б. в судовому засіданні позов підтримала, в обґрунтування посилалась на викладені в ньому обставини, який просила задовольнити. Додатково пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_4 . Станом на 1999 рік діяв Цивільний кодекс в редакції 1963 року. Відповідно, саме він застосовується до спірних правовідносин при визначенні порядку спадкування майна. Згідно даного кодексу в статті 549 було встановлено, що тим доказом що особа вступила в користування майном, вступила в спадкове майно, є підтвердження того що вона проживала разом із спадкодавцем або було взяте будь-яке майно спадкодавця. Тобто, було достатньо лише фактичного проживання і щоб особа взяла будь-яке майно, яке належало спадкодавцю. Позивачка є єдиним спадкоємцем, більше нікого немає. Це була її матір, яка на той час вже була у похилому віці, 86 років. Позивачка 1945 р.н., їй було 60 років. Мати була хвора. Позивачка відповідно постійно приїжджала до неї, було, що ночувала, навіть на день смерті. Будинок, в якому вона проживає, зберігся до сьогодні. Вона його утримувала в належному стані і тому вона оцей заповіт передала до фермера, який купляв землю. На той час вона була переконана в тому, що обробляє відповідну земельну ділянку (пай) і що все добре, і все буде оформлено. Право на спадкове майно нотаріусом не оформлено. Тому виникла необхідність звернення до суду. Сертифікат втрачений. Позивачка не була зареєстрована з померлою, хоча фактично проживала, тому є перешкоди в оформленні права на спадкове майно.
Щодо довідки, яка була відкликана відповідачем, представник позивача зазначила, що така була дана тому, що про все що відбувається в селі відомо старості (голові) сільської ради. Коли він надавав ту довідку, де зазначено, що ОСОБА_4 на день смерті фактично проживала разом із своєю дочкою ОСОБА_1 , яка фактично вступила у володіння та управління спадковим майном, староста дав ці дані на основі спостережень, пояснень свідків. Позивачка не зареєстрована у погосподарській книзі, а зареєстрована в м. Бориславі Оскільки крім неї більше нікого не було, відповідно вона здійснювала догляд за своєю матір'ю, про що може підтвердити свідок.
Представник відповідача Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області Вовчик В.Б. у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки при видачі вищевказаної довідки староста перевищив межі своїх повноважень. У третьому абзаці цієї довідки староста вказав, що позивачка фактично вступила у володіння та управління спадковим майном. На їхню думку, це не є повноваження старости. Староста може надати інформацію, чи проживала особа, чи опікувалась, доглядала, приїжджала. Вони підняли розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації № 311 від 07.05.1997 року про видачу сертифікатів про право на земельну частку (пай) і під номером 184 дійсно зазначена ОСОБА_4 . З приводу права на земельну частку пай, питань немає жодних. У подальшому представник відповідача щодо вирішення справи, покликався на розгляд суду.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він є жителем с. Лука Самбірського району Львівської області. Позивач ОСОБА_1 була єдиною дочкою в сім'ї. Він був знайомий з її матір'ю ОСОБА_4 . Він здійснював розпаювання, надавав їй пай. Був він фермером. Ті землі відносились до його господарства. Позивачка єдина обходила матір. На сьогоднішній день позивачка тяжко захворіла. Коли ОСОБА_6 жила в селі, нею опікувалась дочка ОСОБА_7 . Вона доїжджала із м.Борислава кожен день. О 18 годині приїжджала автобусом у село, була з матір'ю, ночувала в неї, і о 6 ранку був автобус в ОСОБА_8 , ним вона і від'їжджала. Так було до смерті матері позивачки. Навіть після смерті матері позивачка постійно приїжджала в село Лука, обробляла город. Похованням матері займалась позивачка ОСОБА_7 .
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_5 , з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, виходячи із такого.
Із копії свідоцтва про смерть, виданого повторно 27.02.2024 р. серії НОМЕР_1 відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озерне Самбірського району Львівської області померла ОСОБА_4 (а.с. 7).
Із заповіту, складеного 20 травня 1987 року та посвідченого секретарем виконкому Озернянської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 6 відомо, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 , жительці м. Борислава (а.с. 9).
Як вбачається із повідомлення завідувача Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області за №1718/01-16 від 13.08.2024 р., нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, оскільки позивачем не доведено факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому рекомендовано за захистом свого права як спадкоємця ОСОБА_4 щодо даного майна звернутись до суду (а.с. 6).
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18.06.1994 року №18/5, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини.
Той факт, що позивачка є дочко ОСОБА_4 , підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , з якого відомо про народження ОСОБА_9 , матір'ю якої вказана ОСОБА_4 та свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_3 , з якого відомо про шлюб 16.05.1970 року ОСОБА_9 із ОСОБА_10 та зміну її прізвища на « ОСОБА_11 » (а.с. 11-12).
Будучи єдиною донькою ОСОБА_4 , позивачка тривалий час перед смертю матері фактично проживала разом з нею в АДРЕСА_1 , так як мати була похилого віку (померла у віці 86 років) та потребувала постійного догляду. Разом вони вели спільне господарство, а після смерті матері позивачка здійснювала догляд за житловим будинком та присадибною земельною ділянкою. Вказане підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5 , наданими в судовому засіданні.
Отже, позивачка, відповідно до вимог положення ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном своєї матері і тим самим прийняла її спадщину за заповітом.
ОСОБА_4 на день смерті мала право на земельну частку (пай) розміром 2,99ум.кад.га. на території с. Озерне Самбірського району, Львівської області у Акціонерному кооперативі «Озернянський» на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 07.05.1997 року № 311, що вбачається із витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Самбірського району Львівської області (колишньої Лукавської сільської ради) виданого відділом №4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.09.2024 р. (а.с. 10).
Дублікат сертифікату був втрачений про що в газеті «Голос Самбірщини» подано відповідне оголошення від 06.02.2025 року (а.с. 19).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року №801, якою затверджено форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) у сертифікаті повинно бути зазначено назва колективного сільськогосподарського підприємства, член якого мав право на земельну частку та її вартість.
Згідно п.5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 05.08.1995 року, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Отже, сертифікат на право на середню земельну частку може бути видано лише громадянину, який має право на середню земельну частку. Так як особа, яка мала право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) нового зразку померла, то в даний час неможливо видати сертифікат іншій особі, навіть і спадкоємцю на ім'я померлого.
Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права. Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.
У Постанові Верховного суду від 11 вересня 2024 року у справі №642/4502/17 провадження № 61-14982св23, касаційний суд акцентує увагу, що для визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем законодавцем не передбачено обов'язкового пред'явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем. Тобто, така обставина (факт прийняття спадщини спадкодавцем), у разі пред'явлення позову про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем, встановлюється під час розгляду такого позову.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Беручи до уваги наведене в сукупності суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі. Встановлені під час розгляду справи в суді обставини та долучені документи підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Незважаючи на те, що сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) є втрачений, право на земельну частку (пай) є правом майнового характеру, а отже не припинилось внаслідок втрати сертифікату та смерті особи, яка мала право на земельну частку (пай), входить до складу спадщини, право на яку має позивач за заповітом.
Довідку, видану старостою Лукавського старостинського округу виконавчого комітету Новокалинівської міської ради №193 від 12.11.2024 року, слід вважати відкликаною, в силу клопотання, поданого стороною відповідача.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) розміром 2,99 ум.кад.га. на території с.Лука Самбірського району, Львівської області, згідно сертифікату серії РН №477728 виданого на підставі розпорядження голови Самбірської районної державної адміністрації від 07.05.1997 року № 311, зареєстрованого за № 642 від 14.05.2024 року, в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідач: Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області, адреса місцезнаходження м. Новий Калинів, пл. Авіації, 1-а, Самбірський район Львівська область, поштовий індекс 81464, код ЄДРПОУ 25254925.
Повне судове рішення складено 03.04.2025 року.
Суддя