Справа № 155/55/25
Провадження № 2/451/142/25
іменем України
(заочне)
02 квітня 2025 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
із участю секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
установив:
Стислий виклад позиції сторін
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») (позивач) - адвокатом А. Тараненком на розгляд суду подано позов до ОСОБА_2 (відповідача), в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 964534253 від 26.05.2021 у розмірі 24327 гривень 50 коп.;
стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень;
стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, зокрема, що 26.05.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 964534253 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV659НС. Зокрема, 26.05.2021 о 9:49:50 год відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно із якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (Додаток №16). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав.
Сторони участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про розгляд справи без його участі не подавав, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заяви та клопотання, подані учасниками справи
Представник позивача в прохальні частині позовної заяви просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує(а.с.8).
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 06.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.100-101).
Ухвалою судового засідання від 04.03.2025 розгляд справи відкладено на 25.03.2025(а.с.111).
Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №155/55/25 відповідача ОСОБА_1 (а.с.113).
Ухвалою судового засідання від 02.04.2025 судом постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 26.05.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 964534253 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV659НС. За вказаним договором кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 75000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 1.1 договору). Згідно із пунктом 1.7 договору, кредит надавався строком на 20 дні. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за час користування ним (п. 1.9) (а.с.16-25).
Відповідно до правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, порядок надання кредиту та підписання електронного договору, порядок продовження дисконтного періоду, порядок погашення кредиту та сплати процентів, захист персональних даних, звільнення від відповідальності форс-мажор, порядок вирішення спорів, внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, порядок доступу клієнта до електронних договорів, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації, заключні положення(а.с.19-25).
Згідно із копією заявки на отримання грошових коштів в кредит від 26.05.2021 вбачається, що ОСОБА_3 надав загальну інформацію, персональні дані, адреси місця проживання, електронної пошти, номери телефону, номер картки (а.с.26).
Відповідно до копії довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 08.11.2023 вбачається, що одноразовий ідентифікатор MNV659НС відправлено позичальнику 26.05.2021 о 9:40:12 год на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником 26.05.2021 о 9:49:50 год, перерахування грошових коштів відбулося 26.05.2021 о 9:49:55 год(а.с.27).
Згідно платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_4 у розмірі 7500,00 грн, відповідно до договору №964534253 від 26.05.2021 на платіжну карту № 5168-74ХХ-ХХХ-8715(а.с.36).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, зі строком дії до 28.11.2019(а.с.42-45).
Згідно з укладеними між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023 було продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024(а.с.48,4953,54,55,56).
02.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 02/12/24-У, згідно умов якого TOB «Юніт Капітал» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а TOB «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити TOB «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику, пеню за порушення грошового зобов'язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту) (п.1.1 Договору)(а.с.66-69).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 вбачається перехід ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №964534253 від 26.05.2021 в сумі 24327,50 грн(а.с.71-72).
Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором №964534253 від 26.05.2021 та виписки з особового рахунку за кредитним договором №964534253, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором за період із 26.05.2021 до 09.12.2024, становить 24327,50грн, з яких: 7500 грн - прострочене тіло кредиту; 16827,50 грн - нараховані відсотки(а.с.74,75,76).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_5 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ «Юніт Капітал») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до вимог частини 2 статті 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За згодою позивача, викладеною письмово, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням стаття 280 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого главою 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов'язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі №914/2567/17, від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), від 04.06.2020 у справі №910/1755/19.
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов'язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).
При цьому, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 28.11.2018 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно із пунктом 2.1 договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 4.1 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Пунктом 6 вказаної форми передбачено, що даний Реєстр прав вимоги набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, вказаної на його початку та є невід'ємною частиною договору.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено, що умовами пункту 1.3 договору факторингу від 28.11.2018 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно із пунктом 2.1 договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 4.1 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку. Пунктом 6 вказаної форми передбачено, що даний Реєстр прав вимоги набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, вказаної на його початку та є невід'ємною частиною договору.
Кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_5 було укладено 26.05.2021, тобто вже після укладення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору про відступлення прав вимоги №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладення договору факторингу не існувало.
Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_2 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, і сторони не могли передбачити, що 26 травня 2021 року цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_2 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 964534253 від 26.05.2021, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно статті 141 ЦПК України, суд залишає судові витрати на стороні позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,
ухвалив:
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01025, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера а, офіс 10, м. Київ, ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька