Справа № 451/196/25
Провадження № 1-кп/451/63/25
про призначення судового засідання
31 березня 2025 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
найменування кримінального провадження: кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2024 за №12024141280000114 про обвинувачення ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
сторони кримінального провадження: сторона обвинувачення - прокурор Радехівського відділу Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , захисник потерпілих ОСОБА_7 , законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , обвинуваченаОСОБА_3 , захисник ОСОБА_11 ;
інші учасники судового провадження: немає;
розглянув обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться на вул. Львівській, 14А, у м. Радехів,
за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої, захисника ОСОБА_11 , потерпілих та їх захисника ОСОБА_7 та законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10
Дане кримінальне провадження підсудне Радехівському районному суду Львівської області.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду вважає, що підстав для закриття провадження, прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Направлені до суду прокурором обвинувальний акт та інші матеріали, відповідають вимогам КПК України.
Учасники кримінального провадження не заперечують щодо призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд завершує підготовку до судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженні.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ч.5 ст.314 КПК України в інтересах прав людини суд вирішує питання про складання досудової доповіді за правилами ч.2 ст.314-1 КПК України.
На підставі ст.314 та ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачену, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає необхідним доручити органу пробації скласти досудову доповідь.
17 березня 2025 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_11 поступили до суду клопотання про витребування доказів із медичних закладів, які мають значення для справи, про допит свідків ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які повідомлять суду про сімейні відносини між обвинуваченою та потерпілим, який помер, та про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки судом будуть досліджуватимуться докази та обставини справи, які безпосередньо стосується сімейного життя, інтимних відносин обвинуваченої та померлого ОСОБА_16 , стану здоров'я, діагнозів та іншої інформації, що охороняється законом та вказана інформація користується правом на захист такої інформації ( а. с. 65-69).
19 березня 2025 року прокурор ОСОБА_4 подав письмове клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, яке підтримав у підготовчому судовому засіданні у повному обсязі, та просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 строк домашнього арешту на два місяці з покладенням обов'язків. Так як на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вказане клопотання прокурор ОСОБА_17 підтримала у судовому засіданні 19 березня 2025 року, заперечила щодо клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки таке не відповідає вимогам закону. Відносно виклику та допиту свідків не заперечила, а щодо питання про розгляд справи у закритому судовому засіданні не підтримала і не заперечила, доручила суду на його розсуд. Щодо клопотання про витребування доказів не змогла висловити свою думку, оскільки не ознайомлена із матеріалами кримінального провадження і їй невідомо, чи документи, які просить витребувати захисник, знаходяться у матеріалах кримінального провадження, тому просила оголосити перерву для підготовки до висловлення думки по даному клопотання.
19 березня 2025 року поступило клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу.
У клопотання просить змінити запобіжний захід, застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, що дозволить обвинуваченій ОСОБА_3 працювати, щоб мати можливість утримувати себе та свою неповнолітню дочку ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, яка навчається в загальноосвітньому закладі м.Радехова. Обвинувачена є внутрішньо перемішеною особою, особистого житла чи будь якого майна у ОСОБА_3 немає за місцем її тимчасового перебування, її будинок, батьки та інші родичі перебувають на окупованій території, а тому допомогти в утримані її дитини практично немає кому. ОСОБА_3 проживає разом з донькою в будинку чужих осіб, які крім того, що надають безкоштовно житло, оплачують комунальні послуги, ще й додатково змушені допомагати з харчуванням. Всі базові потреби неповнолітньої дитини не можуть бути задоволені, оскільки інші особи не мають можливості га не зобов'язані закривати їх. Отже, якщо обвинувачена не буде мати можливості працювати, то ні ОСОБА_3 ні її неповнолітня дочка не зможуть отримати потрібних для існування речей: їжа. вода, ліки і. при необхідності (враховуючи, що дитина росте) одягу та взуття.Обвинувачена не має можливості виїхати з м.Радехова через навчання її доньки, тут вона має постійне місце роботи, але через обрання запобіжного заходу вона так і не змогла укласти контракт щодо роботи. Даний факт може підтвердити ОСОБА_19 , якого просили допитати у судовому засіданні. Також як видно, що до ОСОБА_3 застосовується запобіжний захід у виді домашнього арешту з 11 листопада 2024 року. Тобто, особа в силу фізичних можливостей могла не виконувати заборони покидати місце свого перебування призначеного судом і переховуватись де інде не зважаючи на вищевказані обставини. Тобто законодавець зобов'язує суд враховувати всі обставини передбачені статтею 178 КПК України. Щодо ризиків передбачених ст. 177 КІ ІК України, то такі відсутні, оскільки кримінальне провадження знаходиться в суді, всі докази ( документи та речі), які мають істотне значення для справи, вилучені правоохоронними органами та пройшли експертизу. Свідками в даній справі є донька обвинуваченої, яка проживає разом з нею. Обвинувачена не має наміру переховуватися віл сулу, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у обвинуваченої не мас можливості, скоювати нові злочин остання не збирається ( а. с. 70-71).
Вказане клопотання у підготовчому судовому засіданні 19.03.2025 обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_11 підтримали у повному обсязі, заперечили щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. Захисник звертала увагу суду на те, що обвинуваченій необхідні засоби для існування і вона не має наміру втікати від слідства.
Представник потерпілих ОСОБА_20 у судовому засіданні 19.03.2025 проти клопотання ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу заперечив у повному обсязі, оскільки обраний запобіжний захід тимчасово переселеній особі надасть можливість розглянути обвинувальний акт і є занадто м'яким. клопотання про зміну запобіжного заходу вважає безпідставнимі просить у його задоволенні відмовити. Щодо витребування документів, то захисник мала можливість скористатись правом витребування документів на досудовому слідстві. Стосовно проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні заперечує, оскільки це не справа про згвалтування, щоб у даному випадку розглядати її у закритому судовому засіданні. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підтримує та просить його задовлльнити.
Потерпілі ОСОБА_21 , ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - ОСОБА_10 підтримали позицію представника.
Судом 19 березня 2025 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву, надано можливість прокурору підготувати до висвітлення своєї позиції щодо витребування доказів та судом викликано у судове засідання свідка ОСОБА_19 за клоптання строни захисту.
Свідок ОСОБА_19 у судове засідання 31.03.2025 не прибув, подав до суду заяву, у якій на підставі ст.63 Конституції України відмовляється надавати суду свідчення по даному кримінальному провадженні ( а. с. 115.).
31.03.2025 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримала захисник ОСОБА_11 у повному обсязі, заперечила щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. Захисник звертала увагу суду на те, що обвинуваченій необхідні засоби для існування, тому незважаючи на те, що свідок відмовився від дачі показань є усі підстави його змінити та надати можливість обвинуваченій працевлаштуватись, так як на її утриманні є неповнолітня дочка, яка навчається у школі. Клопотання про витребування доказів підтримує, просила суд врахувати, що таке відповідно до ст.315 КПК України вирішується у підготовчому судовому засіданні і дані, які вона просить витребувати судом відсутні у матеріалах кримінального провадження. Також повідомила суду, що на стадії досудового росзлідування не ставила питання про витребування доказів, бо з висновками експертизи ознайомилась при відкритті матеріалів кримінального провадження, які були об'ємними, тому й не подавала таке клопотання на досудовому слідстві. Документи, які вона бажає витребувати не містяться у матеріалах кримінального провадження, тому у порядку ст.315 КПК України просила їх витребувати.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 31.03.2025 стосовно клопотання про витребування доказів заперечив, оскільки таке суд повинен вирішувати після дослідження усіх доказів, у разі виникнення такої необхідності, а не на стадії підготовчого судового засідання, тому просив у його задоволенні відмовити.
Захисник потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_6 - ОСОБА_7 вважає клопотання про витребування доказів передчасним, оскільки захисник мала можливість ставити таке питання на досудовому слідстві при відкритті матеріалів досудового слідства у порядку ст.290 КПК України, однак таким не скористалась. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підтримує, просить його заховольнити, а клопотання про зміну запобіжного заходу доручає суду на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_6 звертав увагу суду, що у разі задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачена не буде нести покарання, оскільки буде ходити на роботу і в нічний час перебувати вдома, тому просив у задоволенні клопотання про зміну запобіжного хаходу відмовити.
Заслухавши учасників кримінального провадження, розглянувши питання доцільності продовження строку домашнього арешту, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.
За змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина друга ст.177 КПК України).
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Виходячи зі змісту ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 ст.177КПК України, необхідно вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Сама по собі суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому, слід відмітити, що тяжкість покарання хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під домашнім арештом, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід.
Відповідно до вимог п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, з матеріалів клопотання видно, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, суд враховує тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, наслідки вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не має посійного місця проживання, проживає за адресою АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа, а тому у будь-який момент без зайвих труднощів може покинути місце свого проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі.
ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 11.01.2025, включно ( а .с. 118-120 зворот).
Ухвалою цього ж слідчого судді від 7.01.2025 ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 09.02.2025, включно ( а. с. 121-123).
Враховуючи ці обставини у сукупності з особою обвинуваченої ОСОБА_3 за характером і тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого ввона обвинувачується, наслідків, що настали, суд дійшов висновку, що на теперішній час існує ризик того, що обвинувачена може переховуватися від суду.
Разом з цим, оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, та те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під домашнім арештом, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши запобіжний захід.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
Суд розглянув клопотання прокурора, оцінив доводи та заперечення усіх учасників процесу та дійшов до висновку про існування на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
За таких обставин, суд дійшов переконання, що обвинуваченій необхідно продовжити строк домашнього арешту на два місяці з покладенням обов'язків, так як за наявності вищенаведених ризиків та особи обвинуваченого, а також з урахуванням стадії кримінального провадження, таке продовження є виправданим та доцільним і не знаходить підстав для застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів.
Що стосується клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу, то у задоволенні такого необхідно відмовити, оскільки свідок, який мав працевлаштувати ОСОБА_3 на роботу від дачі показів суду відмовився, а інші підстави на даний час для задоволення такого клопотання відсутні. У разі наявності інших доказів, сторона захисту не позбавлена повторно ставити питання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до п. 3-4 ч. 2 ст. 27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
За правилами п. 4 ч.2 ст.315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд з'ясовує у підготовчому судовому засіданні, у відкритому чи закритому судовому засіданні буде здійснюватися судовий розгляд.
Оскільки кримінальне провадження стосується кримінального правопорушення, пов'язаного із спричиненням тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого і обвинувачена ( була співмешканка з потерпілим) та має намір розповісти суду обставини справи, які безпосередньо стосується сімейного життя, інтимних відносин обвинуваченої та померлого ОСОБА_16 , стану здоров'я, діагнозів та іншої інформації, що охороняється законом та такі відомості будуть досліджуватися під час судового розгляду, суд вважає за необхідне здійснювати кримінальне провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження з метою запобігти розголошенню таємниці, що охороняється законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження неодхідно здійснювати суддею одноособово.
Відповідно до ч. 2 п.4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведену норму Закону, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про витребування доказів.
Клопотання про допит свідків ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 вирішити у судовому засіданні під час встановлення порядку дослідження судом доказів, оскілбки таке є передчасним.
Також 19 березня 2025 року потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали до суду цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди у розмірі по 1 000 000 (один мільйон) кожному, завданої внаслідок кримінального правопорушення ( а. с. 86-98).
Також законний представник потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 подала до суду цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди у розмірі по 1 000 000 (один мільйон) кожній, завданої внаслідок кримінального правопорушення ( а. с. 99-113).
Згідно ч. 1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до вимог передбачених статтею 128 КПК України, до початку судового розгляду, суд вважає за можливе прийняти до розгляду цивільні позови ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Суд установив, що форма та зміст позовних заяв відповідають вимогам, встановленим до позовів, які подаються у порядку цивільного судочинства.
У зв'язку із прийняттям позовів до розгляду, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 необхідно визнати цивільними позивачами, обвинувачену ОСОБА_3 залучити до участі у справі в якості цивільного відповідача.
31 березня 2025 року від захисника ОСОБА_23 до суду поступила заява про припинення повноважень захисника у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з достроковим розірвання договору про надання правничої допомоги ( а. с. 116).
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 не заперечували, щодо продовження розгляду справи у його відсутності.
Керуючись статями 27, 31, 61, 128, 176, 177, 178, 193, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд,
задовольнити клопотання прокурора, продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 строк домашнього арешту на два місяці з покладенням наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду; цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Установити строк перебування під домашнім арештом ОСОБА_3 в межах двох місяців, а саме до 31 травня 2025 року.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_11 про витребування доказів, допит свідків та розгляд справи у закритому судовому засіданні задовольнити частково.
Розгляд обвинувального акту №12024141280000114 від 09.11.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК Українипризначити у закритому судовому засіданні 28 квітня 2025 року у приміщенні Радехівського районного суду Львівської області (в залі судових засідань) за адресою вул. Львівська, 14А у м. Радехів о 15 годині 30 хвилин.
Судове засідання провести з участю прокурора Радехівського відділу Шептицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,захисника потерпілих ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , обвинуваченоїОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_11 .
Доручити начальнику Радехівського районного сектору Філії державної установи «Центру пробації» з питань виконання кримінальних покарань та пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка тимчасово проживає на АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа.
Витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Радехівська центральна районна лікарня» Радехівської міської ради Львівської області (80200, Україна, Шептицький район Львівська область місто Радехів, вулиця Львівська, будинок, 8 ):
- медичну карту стаціонарного хворого (форма № 003/о)заведену на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при поступленні та госпіталізації його до Комунального некомерційного підприємства «Радехівська центральна районна лікарня» 08.11.2024 року;
- завірену копію журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмову від госпіталізації із записом від 08.11.2024 щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- завірену копію спеціального журналу обліку осіб, які звернулися до закладу охорони здоров'я з тілесними ушкодженнями кримінального характеру із записом від 08.11.2024 щодо ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- завірену копію журналу реєстрації обстеження на етанол або журналу реєстрації обстеження крові на етанол із записом від 08.11.2024 щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- витяг з медичної інформаційної системи, яку використовує Комунальне некомерційне підприємство «Радехівська центральна районна лікарня», щодо госпіталізації 08.11.2024 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувати у Амбулаторії загальної практики сімейної медицини м.Радехів Комунального некомерційного підприємства «Радехівська центральна районна лікарня» Радехівської міської ради Львівської області (80200, Україна, Шептицький район Львівська область, місто Радехів вулиця Львівська, будинок, 8):
- медичну карту амбулаторного хворого (форма 025/6) ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання» Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги м. Львова ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» (79000, Львівська область, м. Львів, вулиця Івана Миколайчука, 9):
- медичну карту стаціонарного хворого (форма № 003/о)заведену на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при поступленні та госпіталізації його до вищезазначеного закладу 9.11.2024 року;
-завірену копію журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмову від госпіталізації із записом від 09.11.2024 щодо ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-завірену копію спеціального журналу обліку осіб, які звернулися до закладу охорони здоров'я з тілесними ушкодженнями кримінального характеру із записом від 09.11.2024 щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-завірену копію журналу реєстрації обстеження на етанол або журналу реєстрації обстеження крові на етанол із записом від 09.11.2024 щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-витяг з медичної інформаційної системи, яку використовує Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об'єднання» Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги м. Львова ІЗП «Лікарня Святого Пантелеймона», щодо госпіталізації 09.11.2024 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувати у Комунального некомерційиого підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання» Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги м. Львова (79000, Львівська обл., м.Львів, вулиця Івана Миколайчука, 9):
- завірену копію карти виклику швидкої медичної допомоги від 08.11.2024 року щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було доставлено з місця його перебування: Львівська область, Шептицький район, м. Радехів, вул. Лисенка, буд.7 до Комунального некомерційного підприємства «Радехівська центральна районна лікарня»;
- завірену копію карти виклику швидкої медичної допомоги від 09.11.2024 року щодо ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було доставлено з Комунального некомерційиого підприємства «Радехівська центральна районна лікарня» до Комунального некомерційиого підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання» Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги м. Львова ВП «Лікарня Святого Пантелеймона».
Клопотання про допит свідків ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 вирішити у судовому засіданні під час встановлення порядку дослідження судом доказів.
Прийняти цивільні позови ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням до розгляду у кримінальному провадженні за №12024141280000114 від 09.11.2024.
Визнати цивільними позивачами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і законного представника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та залучити цивільним відповідачем ОСОБА_3 .
Установити цивільному відповідачу строк - п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовні заяви, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) цивільним позивачам одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання цивільним відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Установити цивільним позивачам строк - п'ять днів із дня отримання відзиву, протягом якого позивачі має право подати відповідь на відзив, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) цивільному відповідачеві одночасно з надісланням (наданням) відповіді не відзив до суду.
Установити цивільному відповідачу строк - п'ять днів із дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою ст. 178 ЦПК України. Копія заперечення на відповідь на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) цивільному позивачеві одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.
Ухвала в частині про продовження строку домашнього арешту може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченою протягом п'яти днів з дня вручення їй копії ухвали.
В іншій частині ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 3 квітня 2025 року.