Справа№ 309/3552/24
Провадження № 1-кп/309/217/24
24 березня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12022071050000399 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.129 ч.1, 263 ч.1, 348 КК України,-
До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071050000399 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.129 ч.1, 263 ч.1, 348 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, представники потерпілих, обвинувачений та його захисник просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 за ст.129 ч.1, 263 ч.1, 348 КК України.
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт і матеріали, які долучені до нього, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України: у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Зокрема, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить перелік відомостей, які повинен містити останній та перелік документів, що у обов'язковому порядку повинні бути до нього приєднані слідчим і прокурором.
Поряд з цим, згідно вимог ст.384 КПК України, прокурор зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст.348 КК України. Санкція ст.348 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Відповідно до ч.3 ст.31 КПК України: кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Як убачається з обвинувального акту і матеріалів, які долучені до нього, у цій справі відсутнє письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому ОСОБА_8 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.
Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Верховного Суду України у постанові від 25 червня 2015 року у справі №5111кс15 та позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №51-1253зпв18 від 07 листопада 2018 року у справі №751/4876/15-к.
Як вбачається з обвинувального акту і матеріалів, які долучені до нього, прокурором не було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_8 про можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних.
Отже, оскільки Верховним Судом зроблено висновок про те, що роз'яснення прокурором особі про її право на розгляд справи щодо неї судом присяжних має бути до моменту складання обвинувального акта і цей висновок є обов'язковим для всіх судів загальної юрисдикції, на переконання суду, розгляд кримінального провадження, за відсутності відомостей про отримання обвинуваченим письмового роз'яснення прокурора про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних саме до складання обвинувального акту, порушує гарантовані законом її процесуальні права, в тому числі і право на захист.
Суд вважає, що призначення справи до судового розгляду на підставі даного обвинувального акту суперечитиме загальним засадам кримінального провадження у тому числі, й забезпеченню права на захист.
Згідно практики ЄСПЛ, відображеної, зокрема, у п.262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду».
За таких обставин, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Крім того, стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 Закарпатським апеляційним судом був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком по 27 березня 2025.
В підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 2 місяці.
В підготовчому судовому засіданні представники потерпілих клопотання прокурора підтримали.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
Заслухавши думки прокурора, представників потерпілих, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1/переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2/знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3/незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4/перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5/вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України: при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1/вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2/тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3/вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4/міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5/наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6/репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7/майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8/наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9/дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10/наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11/розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12/ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України: домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК: кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Суд, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.129 ч.1, 263 ч.1, 348 КК України.
Під час розгляду клопотання суд враховує також те, що ОСОБА_8 раніше не судимий та має постійне місце проживання.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Вказане правопорушення відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної ст.12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.
Продовжуючи застосування такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, суд виходить з того, що на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, визначені ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілмих та свідків у цьому кримінальному провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, суд, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням пред'явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я осіб, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, особу обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність ризиків переховування від суду, впливання на потерпілих, свідків, доходить висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також на обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України: слід покласти наступні обов'язки: цілодобово не залишати місце постійного проживання; прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон чи інші документи, що дають прав на виїзд з України і в'їзд в Україну строком на два місяці.
Визначаючи адресу, за якою продовжується домашній арешт, суд виходить із того, що обвинувачений фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.198 КПК України: за результатами розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.131-132, 176-178, 181, 291, 314, 369, 372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому
ОСОБА_10 обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме: з 27 березня 2025 року по 27 травня 2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов'язки:
1/прибувати до суду за першою вимогою;
2/не залишати цілодобово місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 ;
3/утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
4/здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон чи інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком на два місяці.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12022071050000399 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.129 ч.1, 263 ч.1, 348 КК України, - повернути прокурору.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати для виконання до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, зобов'язавши останніх негайно поставити на облік обвинуваченого і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 ..
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28 березня 2025 року, о 14-30.
Головуючий: суддя: ОСОБА_11
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3