Справа № 712/4088/25
Провадження № 1-кс/712/1608/25
02 квітня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси внесене в кримінальному провадженні № 62025100140001074, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , -
Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100140001074 від 21.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за фактом пособництва в організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України з корисливих мотивів групою осіб.
28.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в пособництві до організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України вчинене з корисливих мотивів групою осіб за попередньою змовою між собою.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, вступивши у злочинну змову із ОСОБА_9 та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів всупереч Закону України «Про державний кордон України» та постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», з метою незаконного збагачення завдяки вчиненню кримінального правопорушення, 15.08.2024 близько 14:00 перебуваючи у м. Черкаси на території Черкаського міського зоологічного парку, під час зустрічі з ОСОБА_8 , отримав від останнього грошові кошти у сумі 6500 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 15.08.2024, становило 268 580 гривень. за незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України із Республікою Румунія поза пунктами пропуску.
Матеріали щодо ОСОБА_9 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_10 є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100140000378 від 02.07.2024.
06.03.2025, в рамках вказаного кримінального провадження встановивши наявність достатніх доказів, було повідомлено про підозру ОСОБА_9 в організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України вчинене з корисливих мотивів групою осіб за попередньою змовою між собою, тобто за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України та у подальшому його було оголошено в розшук.
21.03.2025 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_4 виділено в окреме кримінальне провадження № 62025100140001074.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про злочин від 01.07.2024; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 05.07.2024 та від 21.08.2024; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 14.08.2024; протоколом огляду місця події від 15.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.08.2024; протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_11 від 16.09.2024; матеріалами виконаних доручень слідчого/прокурора; матеріалами проведення НСРД; іншими матеріалами кримінального провадження.
Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжкими у розумінні ст. 12 КК України. У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання на строк від 3 до 7 років позбавлення волі, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, користуючись зв'язками, здобутими за час проходження служби у Національній поліції України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Серед іншого, протиправна діяльність підозрюваного була викрита за активного сприяння заявника ОСОБА_8 , який у той же час є основним свідком сторони обвинувачення, і який надав викривальні показання щодо вчиненого ОСОБА_9 , ОСОБА_4 злочину та приймав безпосередню участь у проведенні комплексу слідчих (розшукових) дій щодо документування їх злочинної діяльності.
Враховуючи викладене, підозрюваний може незаконно впливати на заявника шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, а також намагатиметься незаконно знищити документи, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому.
Викладені доводи дають підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваними штучних доказів та підбурюванні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій.
Із урахуванням зазначених ризиків, які виникли внаслідок дій підозрюваного, жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як домашній арешт, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Це ж дає підстави вважати, що, підозрюваний, може вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічного характеру, у сфері незаконного переправлення осіб через державний кордон.
При визначенні запобіжного заходу підозрюваному слід врахувати, що підозрюваний обіймає посаду у ГУНП в Кіровоградській області, внаслідок чого, його дії, як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України зокрема та правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави.
За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.
Саме такий запобіжний захід на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вважаю за необхідне, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає - м. Долинська Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкування із свідком ОСОБА_8 ; здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, сторона обвинувачення приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку, оскільки лише такий запобіжний захід буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив суд його задоволити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до часткового задоволення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини щодо особи підозрюваного.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 01.07.2024; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 05.07.2024 та від 21.08.2024; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 14.08.2024; протоколом огляду місця події від 15.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.08.2024; протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_11 від 16.09.2024; матеріалами виконаних доручень слідчого/прокурора; матеріалами проведення НСРД.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування, можливий незаконний вплив на свідків, іншим чином перешкоджати слідству.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Згідно з правовою позицією в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Судом враховується ступінь стійкості соціальних зв'язків підозрюваного, який обіймає посаду у ГУНП в Кіровоградській області, підозрюється у скоєнні, є тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житлове приміщення у нічний час доби та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При цьому суд враховує, що поведінка підозрюваного під час вчинення інкримінованих йому дій в контексті обставин життєдіяльності свідчить про неспроможність до об'єктивного повноцінного самоконтролю та недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житло у нічний час доби з 22 год. 00 хв. 06 год. 00 хв. за адресою проживання: АДРЕСА_1 на 60 діб з 02 квітня 2025 року по 26 травня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає - м. Долинська Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідком ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному ОСОБА_4 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та направити начальнику ГУНП в Черкаській області для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошений 03 квітня 2025 року