Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1388/25
Провадження №2/711/1051/25
25.03.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», через свого представника за довіреністю - адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 2116740 від 09.07.2021 у розмірі 6560 грн. 00 коп., понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. Крім того, позивачем заявлене клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 26.02.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності), тому клопотання позивача щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено частково, а саме, вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» повторно не з'явилися, хоча судом неодноразово повідомлялися у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Крім того, слід зазначити, що стороною позивача не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи, зокрема 13.03.2025 та 25.03.2025, за її відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивач неодноразово, завчасно повідомлявся про всі призначені судові засідання у цій справі, зокрема на 13.03.2025 та 25.03.2025, шляхом направлення судових повісток до його електронного кабінету, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного документу від 26.02.2025 та від 15.03.2025.
Крім того, представник позивача за довіреністю - адвокат Пархомчук С.В., неодноразово, завчасно повідомлявся про всі призначені судові засідання у цій справі, зокрема на 13.03.2025 та 25.03.2025, шляхом направлення судових повісток до його електронного кабінету, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного документу від 26.02.2025 та від 15.03.2025.
Отже, у контексті положень п. 2 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, що повідомлення позивача про судові засідання відбулося належним чином.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.
При цьому, 12.03.2025 представником позивача за довіреністю - адвокатом Пархомчуком С.В. подане до суду клопотання, яке сформоване у системі «Електронний суд», про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 10500 грн. 00 коп. Крім того, представником позивача заявлене клопотання про розгляд заяви про розподіл судових витрат без виклику сторін.
Між тим, суд зазначає, що така заява не підлягає розгляду у запропонованому представником позивача порядку, оскільки вона подана до суду до постановлення по справі остаточного судового рішення. Крім того, ухвалою суду від 26.02.2025 було вирішене клопотання сторони позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що зазначено у п.4 прохальної частини позову, і судом прийнято рішення про призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судом встановлено, що представник позивача до суду повторно не з'явився, не повідомив і не надав заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача, як і відсутні заяви про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та/або у приміщенні іншого суду.
За таких обставин, судом визнано факти неявки позивача у судові засідання по справі позивача, як такі, що відбулися без поважних причин.
Суд звертає увагу на те, що клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не свідчить про його волевиявлення проводити розгляд справи без його участі, враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 26.02.2025 вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, про таке рішення суду позивачу та його представнику було відомо, враховуючи, що цю ухвалу суду позивачем отримано через електронний кабінет ще 26.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», у силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України, є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється у призначені судові засідання.
З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивач, будучи завчасно неодноразово повідомленим про судові засідання у справі, не є заінтересованим у судовому вирішенні справи за його позовом; ним не подано заяви про розгляд справи за його відсутності, не висловлена думка про можливість заочного розгляду справи, не повідомлено про поважність причин неявки в судові засідання; клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції подано не було, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України. На думку суду, відсутність волевиявлення позивача/його представника щодо вирішення спору, є перешкодою для розгляду справи. При цьому, слід зазначити, що Придніпровський районний суд м. Черкаси постійно працює у штатному режимі і обмежень доступу учасників справ до суду не відбувалось. Крім того, у суді наявна технічна можливість забезпечити можливість учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим, зокрема позивач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
При прийнятті цього судового рішення судом також враховані висновки, які висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 711/7486/19.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 131, 257 ч. 1 п. 3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 31.03.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька