Справа №701/259/25
Провадження №2-а/701/7/25
03 квітня 2025 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Костенка А. І.
за участю секретаря -Брітан О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 06.03.2025 серії АВ № 00005228, -
25.03.2025 року позивач звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 06.03.2025 серії АВ № 00005228.
На підставу своїх вимог спирається на те, що Державною службою України з безпеки на транспорті неправомірно винесено відносно позивача як власника транспортних засобів постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 06.03.2025 серії АВ № 00005228 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП на суму штрафу 8500 грн. Відповідно до цієї постанови начебто 05.03.2025, за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM-9, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480 д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345 тонн), при умисно заниженому нормативному показнику 40 тонн. Фактична маса з урахуванням встановленої законом похибки склала 42,345 тонн. Проте з урахуванням передбаченої законом вагової норми 44 тонни, відсутні жодні перевищення передбаченої законом вагової норми.
В постанові Укртрансбезпекою вказано відомості лише про тягач, однак умисно приховано відомості щодо напівпричепа-контейнеровоза. Проте дана обставина є ключовою у даній справі, оскільки саме для контейнеровозів вагова норма становить 44 тонни, а не 40 тонн, як для звичайних вантажівок. За умови врахування правильного нормативного показника 44,000 тонн, та зважаючи на те, що загальна вага вантажівки становила 42,345 тонни, то відношення фактичної маси до вагової норми становить 96,2%, що не перевищує вагових норм.
При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями начебто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 8500 грн., - у разі перевищення габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; 17 000 грн., - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; 34 000 грн., - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; 51 000 грн., - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 30%».
Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена протиправно, оскільки Укртрансбезпекою умисно приховано у постановах відомості про напівпричіп-контейнеровоз, а отже така постанова не відповідає вимогам Інструкції № 512; Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепуконтейнеровоза, а отже остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаного причепу до типу «контейнеровоз» (Розділ ІІ позову); Укртрансбезпека умисно неправомірно застосувала вагову норму як до звичайної вантажівки - 40 тонн, а повинна була застосувати збільшену вагову норму 44 тонн як до спеціалізованого трьох вісного КОНТЕЙНЕРОВОЗУ; за умови врахування правильного нормативного показника 44 тонни та при фактичній вазі 42,345 тонни, цей відсоток складає 96,2%, тобто без перевищення встановленої законом вагової норми (Розділ ІІІ позову); під час вагового контролю Укртрансбезпека має безперечно керуватися пунктом 22.5 ПДР, яким встановлені підвищені вагові параметри саме для автомобіля з напівпричепом контейнеровозом, а не маніпулювати правилами перевезення вантажів щодо маркування контейнера чи змінного кузова, які перевозяться на контейнеровозі (Розділ ІV позову); надумані висловлювання Укртрансбезпеки про відсутність маркування чи фітингів немає нічого спільного законодавчо встановленою нормою, оскільки основною причиною підвищеної вагової норми пов'язано з тим, що контейнеровоз має конструктивні особливості, що надають йому перевагу порівняно з іншими вантажними транспортними засобами в частині тиску на дорожнє покриття, що й знайшло своє відображення у вигляді законодавчого дозволу рухатись з підвищеною межею вагових параметрів (Розділ V позову); згідно з висновком суддів Укртрансбезпека не має жодних повноважень на проведення будь-яких аналізів наявності маркування чи фітингів, надання оцінок щодо типу транспортного засобу, а також не має в штаті експертів товарознавців, які мають право та дозвільні документи для виконання таких експертних функцій (Розділ VІ позову); сертифікованою експертною установою підтверджено приналежність даного напівпричепу у відповідній конструкції та з наявним обладнанням до типу "контейнеровоз" (Розділ VII позову); при передбаченій законом можливості проведення розгляду справи за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та при наявності ймовірних спірних моментів, Укртрансбезпека повинна була провести розгляд справи за участі позивача, щоб надати йому можливість на додаткові пояснення, докази тощо, однак вона обмежилися формальним виписуванням постанови, чим порушили право позивача на захист; а також Укртрансбезпека не застосувала передбачений пунктом 6 Інструкції № 512 обов'язок уточнити у позивача як у власника вантажівок необхідні відомості щодо типу транспортного засобу, якщо мала якісь сумніви чи виявила якісь розбіжності щодо типу напівпричепа-контейнеровоза (Розділ VІІІ позову).
У власності позивача як фізичної особи перебуває трьох вісний тягач та трьох вісний напівпричіп-контейнеровоз, які перебувають в оренді в ФОП та перевозять вантажі у складі наступного транспортного составу:
- тягач MAN TGX 26.480 д.н.з. НОМЕР_1 - є трьох вісним тягачем;
- напівпричіп-КОНТЕЙНЕРОВОЗ KOEGEL SNCO 24P д.н.з. НОМЕР_2 - є спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом КОНТЕЙНЕРОВОЗОМ.
Саме на цьому транспортному составі здійснювалося перевезення вантажу і Укртрансбезпекою начебто зафіксовано перевищення вагових норм.
Специфіка цих штрафів полягає в тому, що відповідальність несе власник тарнспортного засобу або керівник підприємства, за яким зареєстровано транспортний засіб, чи зареєстрований користувач. У даній постанові зазначено, нібито здійснювалося перевезення вантажу з перевищенням вагових норм.
Проте Укртрансбезпекою умисно приховано відомості про те, що напівпричіп є спеціалізованим трьох вісним КОНТЕЙНЕРОВОЗОМ, до якого у зв'язці з трьох вісним тягачем згідно з пунктом 22.5 ПДР передбачено вагову норму 44 тонни. А отже Укртрансбезпека умисно неправомірно застосувала до них вагову норму як до звичайної вантажівки - 40 тонн.
Тому винесена відносно позивача постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, є протиправною.
Процедура розгляду справи і винесення рішення регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021 року (Інструкція № 512).
Відповідно до п. п. 4 п. 4 розділу ІІ Інструкції № 512 «Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує, зокрема, відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи».
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції № 512 «Якщо під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа установить невідповідність типу, марки чи моделі зафіксованого на фотознімках, відеозаписі (за наявності) з інформаційного файлу транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи, або відсутність даних про цей транспортний засіб, не зазначених у пункті 1 цього розділу, невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством України».
Згідно з Інструкцією № 512 від 27.09.2021 року (Інструкція № 512), постанова по справі про адміністративне правопорушення оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. При цьому, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції № 512 «у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, має міститися наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, …..».
Тобто вказані норми зобов'язують Укртрансбезпеку з'ясувати всі обставини справи, звірити відповідність типу транспортних засобів з реєстрами МВС, у разі невідповідності офіційно повідомити МВС та зазначити у постанові марку, модель, державний номерний знак транспортних засобів.
Згідно з п. 1.10 ПДР визначено тлумачення терміну причеп, а саме «причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски». Тобто причеп чи напівпричіп є окремим транспортним засобом.
Як зазначалося у транспортному составі у зв'язці їхало два транспортні засоби - тягач і причеп-контейнеровоз. У зв'язку з тим, що вагова норма встановлюється з урахуванням типу транспортного засобу, відомості про причеп і встановлення його типу є обов'язковим при описі обставин справи у постанові, оскільки від цього залежать кінцеві результати розгляду справи.
В порушення вимог Інструкції № 512 спірна постанова не містить вказаних даних, а саме у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак ПРИЧЕПУ - КОНТЕЙНЕРОВОЗУ тощо. Крім того, Укртрансбезпекою не встановлено фактів невідповідності типу причепу згідно з базами МВС та не повідомлялось МВС про будь-які розбіжності.
Таким чином, спірна постанова не відповідає вимогам Інструкції № 512, оскільки в ній Укртрансбезпекою умисно приховано відомості про причепконтейнеровоз, а отже така постанова є протиправною. Водночас, оскільки Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепу-контейнеровоза, то остання визнала відповідність реєстраційним даним МВС приналежність вказаного причепу до типу «контейнеровоз».
У даній справі Укртрансбезпека умисно протиправно застосувала до трьохвісного тягача у парі з трьох вісним напівпричепом-контейнеровозом вагову норму 40 тонн, замість передбачених пунктом 22.5 ПДР 44 тонни.
Однак, вагові норми поділяються на 2 категорії транспортних засобів:
- 1-ша категорія - для усіх вантажних транспортних засобів;
- 2-га категорія - окремі нормативи для контейнеровозів.
А саме, відповідно до 22.5 ПДР «Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси.
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів:
- тягач MAN TGX 26.480 д.н.з. НОМЕР_1 - є трьох вісним тягачем;
- напівпричіп-КОНТЕЙНЕРОВОЗ KOEGEL SNCO 24P д.н.з. НОМЕР_2 - є спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом КОНТЕЙНЕРОВОЗОМ.
Наявність шести осей підтверджено в оскаржуваній постанові (тягач - 3 осі і причеп 3 осі), в якій розписано кожну вісь окремо із вказанням ваги кожної вісі. А також це підтверджується наявними фотографіями вантажівок.
На долучених фото чітко видно, що контейнер (змінний кузов) має маркування з усіх боків та ззаду, а також є відповідні фітинги. При цьому на фото видно що він знімається.
Тому, вагова норма для цього трьохвісного тягача з трьох вісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного контейнера чи змінного кузова, становить 44,000 тонни, а не 40,000 тонн, як умисно розрахувала Укртрансбезпека.
З постанови взагалі не зрозуміло який тип транспортного засобу враховувався, оскільки про це Укртрансбезпекою умисно приховано інформацію.
Отже вірний розрахунок відсотка перевищення із застосуванням нормативного показника для контейнеровозів 44,000 тонни повинен бути наступний:
- по постанові від 06.03.2025 серії AB № 00005228 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП на суму штрафу 8500 грн., за перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345 тонн), при помилковому нормативному показнику 40 тонн. І фактичній масі з урахуванням встановленої законом похибки склала 42,345 тонн. Сфальсифікований невірний розрахунок Укртрансбезпеки: 42,345/40,000х100=105,863%; ВІРНИЙ РОЗРАХУНОК має бути: 42,345/44,000х100=96,2%, тобто в межах встановленої законом вагової норми.
Отже Укртрансбезпекою умисно застосовано занижені вагові норми і не враховано тип транспортного засобу та відповідно не взято до уваги збільшений нормативний ваговий параметр саме для контейнеровозів. Такі дії Укртрансбезпеки є протиправними, а розрахунки - помилковими.
Тому розрахунки Укртрансбезпеки є свідомо сфальсифікованими і такі розрахунки не можуть бути взяті за основу для винесення постанови.
При цьому, тип причепу "Контейнеровоз" вказано у свідоцтві про реєстрацію, яке долучено до позову. Тип причепу - контейнеровоз підтверджено державними експертами при реєстрації причепу в МВС, тип вказано у свідоцтві про реєстрацію ТЗ. А надумані домисли Укртрансбезпеки про відсутність "маркування", "фітингів" і "опломбування дротом діаметром 2 мм" не заслуговують на увагу.
Таким чином, Укртрансбезпека свідомо неправомірно застосувала вагові норми як до звичайної вантажівки - 40,000 тонн, а повинна була застосувати вагову норму 44,000 тонн як до спеціалізованого трьох вісного КОНТЕЙНЕРОВОЗА. Тому розрахунки по цій постанові умисно сфальсифіковано і такі розрахунки не можуть бути взяті за основу для винесення постанови.
За умови врахування правильного нормативного показника 44 тонни, загальна вага вантажівки становила відповідно 42,345 тонн, що становить 96,2%, не перевищує вагових норм. І відповідно відсутні жодні законні підстави для накладення штрафу.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу щодо постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Оскаржувану постанову відповідач надіслав у спеціальному конверті з прозорим «віконечком», через яке візуально видно штрих-код, проставлений на зворотному боці постанови. Саме зазначений на звороті штрих-код підтверджує дату отримання постанови. Тому на підтвердження дати отримання постанови, надано копію зворотного боку оскаржуваної постанови, на якій вказано штрих-код Укрпошти. Оскаржувана постанова від 06.03.2025 серії АВ № 00005228 вручена листоношою Укрпошти 18.03.2025 за місцем проживання позивача у поштовому конверті зі штрих-кодом № 0610237053942. Отже вперше про існування постанови позивач довідався 18.03.2025. Тобто 10 - денний строк на оскарження від дня отримання від Укртрансбезпеки вказаної постанови припадає відповідно на 28.03.2025.
Зважаючи на дату винесення постанови у проміжок часу більший ніж 10 днів до дня вручення, з метою недопущення ризиків залишення позову без руху через прийняття судом рішення про необхідність подання клопотання про поновлення строку на оскарження, позивач заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеної постанови.
Суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті неправомірно винесено відносно позивача як власника транспортних засобів постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, а саме: постанова від 06.03.2025 серії АВ № 00005228 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП на суму штрафу 8500 грн. Відповідно до цієї постанови 05.03.2025 о 16 год. 28 хв., за адресою Н-01, к. 198+300, Черкаська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIМ 9,9, зафіксовано транспортний засіб МАN ТGХ 26.480 д.н.з. НОМЕР_3 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2,345 тонн).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при цьому, в постановах головним спеціалістом зроблено висновок, що зазначеними діями позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - «Перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 8500 грн., - у разі перевищення габаритно - вагових норм від 5% до 10% включно; 17 000 грн., - у разі перевищення габаритно - вагових норм понад 10%, але не більше 20%; 34 000 грн., - у разі перевищення габаритно - вагових норм понад 20%, але не більше 30%; 51 000 грн., - у разі перевищення габаритно - вагових норм понад 30%.». Позивач вважає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена протиправно, оскільки Укртрансбезпекою умисно приховано у постановах відомості про напівпричіп-контейнеровоз, а отже така постанова не відповідає вимогам Інструкції № 512; Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепуконтейнеровоза, а отже остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаного причепу до типу «контейнеровоз» (Розділ ІІ позову); Укртрансбезпека умисно неправомірно застосувала вагову норму як до звичайної вантажівки - 40 тонн, а повинна була застосувати збільшену вагову норму 44 тонн як до спеціалізованого трьох вісного КОНТЕЙНЕРОВОЗУ; за умови врахування правильного нормативного показника 44 тонни та при фактичній вазі 42,345 тонни, цей відсоток складає 96,2%, тобто без перевищення встановленої законом вагової норми (Розділ ІІІ позову); під час вагового контролю Укртрансбезпека має безперечно керуватися пунктом 22.5 ПДР, яким встановлені підвищені вагові параметри саме для автомобіля з напівпричепом контейнеровозом, а не маніпулювати правилами перевезення вантажів щодо маркування контейнера чи змінного кузова, які перевозяться на контейнеровозі (Розділ ІV позову); надумані висловлювання Укртрансбезпеки про відсутність маркування чи фітингів немає нічого спільного законодавчо встановленою нормою, оскільки основною причиною підвищеної вагової норми пов'язано з тим, що контейнеровоз має конструктивні особливості, що надають йому перевагу порівняно з іншими вантажними транспортними засобами в частині тиску на дорожнє покриття, що й знайшло своє відображення у вигляді законодавчого дозволу рухатись з підвищеною межею вагових параметрів (Розділ V позову); згідно з висновком суддів Укртрансбезпека не має жодних повноважень на проведення будь-яких аналізів наявності маркування чи фітингів, надання оцінок щодо типу транспортного засобу, а також не має в штаті експертів товарознавців, які мають право та дозвільні документи для виконання таких експертних функцій (Розділ VІ позову); сертифікованою експертною установою підтверджено приналежність даного напівпричепу у відповідній конструкції та з наявним обладнанням до типу "контейнеровоз" (Розділ VII позову); при передбаченій законом можливості проведення розгляду справи за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та при наявності ймовірних спірних моментів, Укртрансбезпека повинна була провести розгляд справи за участі позивача, щоб надати йому можливість на додаткові пояснення, докази тощо, однак вона обмежилися формальним виписуванням постанови, чим порушили право позивача на захист; а також Укртрансбезпека не застосувала передбачений пунктом 6 Інструкції № 512 обов'язок уточнити у позивача як у власника вантажівок необхідні відомості щодо типу транспортного засобу, якщо мала якісь сумніви чи виявила якісь розбіжності щодо типу напівпричепа-контейнеровоза (Розділ VІІІ позову).
Також позивач вказує на те, що транспортний состав тягач МАN ТGХ 26.480 д.н.з. НОМЕР_3 - є трьох вісним тягачем; напівпричіп-контейнеровоз KOЕGEL SNCO 24P д.н.з. НОМЕР_4 - є спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом контейнеровозом.
Процедура розгляду справи і винесення рішення регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021 року (Інструкція № 512). Відповідно до п.п. 4 п. 4 розділу II Інструкції № 512 «Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує, зокрема, відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи».
Відповідно до п. 7 розділу II Інструкції № 512 «Якщо під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа установить невідповідність типу, марки чи моделі зафіксованого на фотознімках, відеозаписі (за наявності) з інформаційного файлу транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи, або відсутність даних про цей транспортний засіб, не зазначених у пункті 1 цього розділу, невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством України».
Згідно з Інструкцією № 512 від 27.09.2021 року (Інструкція № 512), постанова по справі про адміністративне правопорушення оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. При цьому, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції № 512 «у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, має міститися наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу».
Згідно з п. 1.10 ПДР визначено тлумачення терміну причеп, а саме: «причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом». Тобто причіп є окремим транспортним засобом.
Позивач зазначає, що у оскаржуваній постанові в порушення вимог Інструкції № 512 спірна постанова не містить вказаних даних, а саме у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак напівпричепу-контейнеровозу тощо. Крім того, Укртрансбезпекою не встановлено фактів невідповідності типу причепу згідно з базами МВС та не повідомлялось МВС про будь-які розбіжності. Таким чином, спірна постанова не відповідає вимогам Інструкції № 512, оскільки в ній Укртрансбезпекою умисно приховано відомості про причеп-контейнеровоз, а отже така постанова є протиправною. Водночас, оскільки Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепу-контейнеровоза, то остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаного причепу до типу «контейнеровоз». У даній справі Укртрансбезпека умисно протиправно застосувала до трьохвісного тягача у парі з трьохвісним напівпричепом-контейнеровозом вагову норму 40 тонн, замість передбачених пунктом 22.5 ПДР 44 тонн.
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: тягач МАN ТGХ 26.480 д.н.з. НОМЕР_3 - є трьох вісним тягачем; напівпричіп-контейнеровоз KOЕGEL SNCO 24P д.н.з. НОМЕР_4 - є спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом контейнеровозом.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, працівника Укртрансбезпеки, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно примітки до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Приписи ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.п. "б" п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси:
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони для доріг державного значення.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Судом враховується, що приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Як було встановлено раніше, наголошуючи на протиправності оскаржуваної постанови, позивач посилався, зокрема, на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепу до контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортного засобу 40 тон замість 44 тон.
Матеріали фотофіксації події свідчать, що перевезення вантажу здійснювалося тягачем MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_3 , та напівпричепом марки KOEGEL SNCO 24P, д.н.з. НОМЕР_4 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 KOEGEL SNCO 24P, д.н.з. НОМЕР_4 є спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровоз, тип 1А. Крім того, згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 14.03.2025 № 00893-00209-25, чинного до 14.03.2026, вказаний транспортний засіб переобладнаний на базі контейнеровоза, тип 1А.
Отже, матеріали справи, у тому числі фотознімки свідчать, що у спірному випадку здійснювалися саме контейнерні перевезення відповідним транспортним засобом - контейнеровозом.
При цьому щодо посилання відповідача на те, що всупереч вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 № 363, позивачем не було надано доказів перевезення контейнера з відповідним маркуванням, суд зазначає, що можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Правил № 363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 ПДР України.
До того ж, оскаржуваною постановою позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення правил маркування контейнерів.
У площині наведеного суд звертає увагу, що відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція № 512), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує, зокрема, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:
1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;
2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення.
На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:
1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;
3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.
Отже, у випадку необхідності додаткової перевірки відомостей, зокрема, щодо транспортного засобу або вантажу, що ним перевозився, уповноважена особа Укртрансбезпеки вправі передати матеріали адміністративної справи іншій уповноваженій особі для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу.
Разом з тим, доказів вчинення відповідних дій уповноваженою особою Укртрансбезпеки матеріали справи не містять.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Щодо посилань Державної служби України з безпеки на транспорті на те що зміна функціонального призначення контейнеровозу не надає позивачу можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу та що позивачем на контейнеровоз встановлено кузов із переобладнаних контейнерів (зрізано їх верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу, суд зазначає, наступне.
Відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 контейнери бувають різних типів такі як:
- контейнер відкритого типу - контейнер, що не має даху або, в тому числі, бокових, торцевих стінок;
- контейнер закритого типу - контейнер, що має жорсткий дах в тому числі дах, що відкривається але закритий під час перевезення, жорсткі бічні стінки, жорсткі торцеві стінки і настил основи;
- контейнер з укриттям - контейнер відкритого типу, що має знімне укриття для захисту вантажу.
Оскільки, з фотофіксації вбачається, що на контейнеровозі закріплено контейнер відкритого типу, що має знімне укриття для захисту вантажу, суд, зазначає, що посадова особа Укртрансбезпеки при прийнятті спірної постанови неправильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 тони, а вантажного тягача 40 тон, та, як наслідок, здійснила розрахунки перевищення загальної маси транспортного засобу, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач як особа з інвалідністю II групи звільнена від сплати судового збору .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 06.03.2025 серії АВ № 00005228 - задоволити.
Скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00005228 від 06.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя А. І. Костенко