Справа №700/211/25
Провадження №3/700/128/25
03 квітня 2025 року селище Лисянка
Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Чорненька О.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській бласті про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 2 статті 130 та частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Лисянського районного суду Черкаської області одночасно надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які передані у провадження судді Чорненької О.І., а саме:
за частиною 2 статті 130 КУпАП (протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №244261 від 11.02.2025) - справа № 700/212/25, провадження № 3/700/129/25;
за частиною 5 статті 126 КУпАП (протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №244257 від 11.02.2025) - справа № 700/211/25, провадження № 3/700/128/25;
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 03.03.2024 зазначені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАПпризначено на 11 годину 21.03.2025.В зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладано до 09 години 00 хвилин 03.04.2025.
В судове засідання, призначене на 09 годину 03.04.2024. ОСОБА_1 не з'явився.
Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено належним чином, а саме шляхом надсилання судових повісток рекомендованим поштовим повідомленням на місцем проживання ОСОБА_1 , які повернуті на адресу суду з причин відсутності адресата за вказаною адресою, а також розміщенням на сайті Лисянського районного суду Черкаської області оголошення про виклик в судове засідання, на 09 год. 03.04.2025. Проте, ОСОБА_1 не вжив заходів для прибуття на судовий розгляд протоколів про адміністративне правопорушення та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Так положенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи та вказує на те, що жодних обґрунтованих підстав та поважності причин неявки його до суду не надано.
Під час вивчення адміністративного матеріалу встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№244261 від 11.02.2025. Згідно з протоколом, 11.02.2025 о 15 годині 43 хвилини в смт Лисянка по вул. Звенигородська,15 водій ОСОБА_1 керував мопедом Honda dio, який незареєстрований з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді-камеру DSJ0095,0096 чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчиненого повторно протягом року, тобто тобто як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП без вказівки на те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 1 цієї статті і дане порушення вчинено ним повторно протягом року.
Як вбачається з диспозиції частини 2 статті 130 КУпАП об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, становить повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цією статті.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Разом з тим, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 244261 від 11.02.2025 складеного відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП.додано:
копія постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 05.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП;
витяг з ІПНП «Армор» на ОСОБА_1 від 25.02.2025;
копію закордонного паспорту ОСОБА_1 ;
відеозаписом з нагрудної відеокамери.
Однак, враховуючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфковано не вірно, тобто як: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цією статті 130 КУпАП, приймаючи до уваги викладене, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, тому провадження у справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, має бути закрито.
Крім того, 11.02.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244257 . Відповідно до протоколу, 11.02.2025 року о 15 годині 40 хвилин в смт Лисянка по вул.Звенигородська,15 водій ОСОБА_1 керував мопедом Honda dio, який незареєстрований, будучи позбавлений права керування Лисянським районним судом строком на три роки, повторно протягом року.
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються, як порушення вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статтею 126 КУпАП, до матеріалів справи прикладаються:
копія закордонного паспорту ОСОБА_1 ;
витяг з ІПНП «Армор» на ОСОБА_1 від 25.02.2025.
Дослідивши зазначені протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1"а" Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Працівниками поліції, не надано суду доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом без посвідчення водія, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом ОСОБА_1 , стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортнимиповторно протягом року, а саме постанову суду про накладення адміністративного стягнення за частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244257 від 11.02.2025.
Суддя зазначає, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення та витяг з ІПНП "Армор" не є доказами вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
В матеріалах об'єднаної адміністративної справи міститься постанова Лисянського районного суду Черкаської області від 05.07.2024 року (справа № 700/311/24, провадження 3/700/218/24). Із постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 05.07.2024, встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП, що також не може бути доказом вчинення ним правопорушення, передбаченого частинами 2-4 статті 126 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини та ст. 62 Конституції України та ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
На підставі викладеного, виходячи з фактичних обставини справи та із загальних принципів достатності та допустимості доказів, суддя доходить до висновку про те, що провадження у справі необхідно закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 36, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, ст.ст. 251, 255, 283, 284 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, розпочаті відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 130 та частиною п'ятою статті 126 КУпАП- закрити, на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 130 та частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова набуває законної сили ____________
Постанова може бути пред'явлена до виконання до _____________