Справа № 301/243/25
2/301/294/25
"03" квітня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), актовий запис № 364.
Після її смерті відкрилась спадщина , яка складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 .
За життя спадкодавець ОСОБА_2 розпорядження щодо майна, яке належало їй на праві власності, не залишала.
Позивач стверджує, що він спадщину за померлою матір'ю ОСОБА_2 прийняв , так як на день її смерті був зареєстрований та проживав разом із спадкодавицею у спадковому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вищенаведене стверджується відповідною довідкою Довжанської сільської ради № 176 від 26.09.2024 року та копією паспорта. Згідно тверджень позивача, інших спадкоємців майна померлої ОСОБА_2 не має.
Згідно виписки з погосподарської книги № 18 Приборжавської сільської ради с. Приборжавське за 2016-2020 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 .
При зверненні до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу, позивачу рекомендовано звернутися до суду, так як відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно та реєстрація спадкового житлового будинку в органах Іршавського БТІ.
В зв'язку з цим, позивач не має можливості як спадкоємець оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, а тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, натомість подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, а справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача Довжанської сільської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином. Натомість, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, також зазначив, що вирішення питання стосовно заявлених позовних вимог залишає на розсуд суду.
Суд, всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом під час судового засідання було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), актовий запис № 364. (а.с. 15)
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на все її майно. До складу спадщини входить житловий будинок і надвірні споруди, розташовані в АДРЕСА_1 .
Також, суд встановив, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 розпорядження щодо майна, яке належало їй на праві власності, не залишала.
Родинний зв'язок між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 стверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 та копією паспорта позивача серії НОМЕР_4 .(а.с. 16-20)
Згідно виписки з погосподарської книги № 18 Приборжавської сільської ради с. Приборжавське за 2016-2020 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 .(а.с.22)
Також, судом було встановлено, що інших осіб, які б претендували на майно після смерті спадкодавця, в тому числі осіб які мають право на обов'язкову частку в спадковому майні- не має.
Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем відкритої спадщини на вищевказане спадкове майно.
При ухваленні рішення, суд також враховує, що позивачем було надано технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно позовної заяви, при зверненні до приватного нотаріуса у оформленні спадщини позивачу було відмовлено, так як відсутній належний правовстановлюючий документ на спадкове майно, у зв'язку з чим останній змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також, суд бере до уваги те, що відповідачем Довжанською сільською радою не надано до суду жодних заперечень, проти задоволення позову чи письмових доказів, які б спростовували доводи позивача.
Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Також, суд вважає за необхідне заначити, що як вбачається з даної позовної заяви і визначено самим позивачем, ним заявлено вимогу майнового характеру (визнання права власності на майно), а отже позивач повинен був сплатити судовий збір за дану вимогу в сумі, визначеній відповідно до вартості спірного майна з урахуванням його дійсної вартості (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто 1211,20 грн..
Згідно долученого висновку експерта про вартість об'єкта майна від 04.03.2025 року, ринкова вартість майна (об'єкту оцінки) на яке позивач ОСОБА_3 просить визнати за ним право власності складає 121988,00 (сто двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят вісім гривень, 00 копійок), з чого вбачається, що судовий збір (1 відсоток ціни даного позову) мав бути сплачений в сумі 1219,88 грн., натомість позивачем сплачено лише 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн., на підставі чого, суд прийшов до висновку, що з позивача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню не різниця не сплаченого ним судового збору в сумі 8, 68 грн. (вісім гривень шістдесят вісім копійок).
Керуючись ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1220, 1223 , 1268 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_4 до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове нерухоме майно , яке складається з житлового будинку і надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , в цілому.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не сплачений ним судовий збір, що становить 8, 68 грн. (вісім гривень шістдесят вісім копійок) на користь Держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. А. Даруда