Справа № 297/1102/25
02 квітня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Берегове скаргу ОСОБА_3 про бездіяльності слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення,
31.03.2025 до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_3 про бездіяльності слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги зазначено, що 28.03.2025 року ОСОБА_3 звернувся до Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України.
31.03.2025 року в приміщенні Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, з причини невнесення відомостей до ЄРДР, черговим не було видано йому витяг по заяві від 28.03.2025 року про вчинення кримінального правопорушення за ст. 146 КК України.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак, 02.04.2025 року подав заяву про розгляд скарги без його участі.
Слідчий Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився. 02.04.2025 року подав заяву про розгляд без його участі та просив відмовити у задоволені скарги, оскільки події описані скаржником відбувались у м. Мукачево, а тому, вказані матеріали заяви будуть скеровані за належністю до Мукачівського РУП Закарпатської області, для подальшого прийняття рішення.
Відсутність у судовому засіданні скаржника та слідчого, не перешкоджає з'ясуванню обставин справи, у зв'язку з чим судовий розгляд за скаргою проведено без їх участі.
Вивчивши доводи скарги та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга скаржника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до копії заяви про вчинення кримінального правопорушення, адресований начальнику Берегівським РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_3 07.03.2025 року в м. Мукачево, став свідком, як чоловіка ОСОБА_4 невідомі йому особи у формі чорного кольору, проти його волі, затягли до автомобіля та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинили злочин, передбачений ст. 146 КК України.
Відповідно до частини 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Складом злочину є сукупність установлених законом про кримінальну відповідальність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин.
Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння. Таке суспільно небезпечне діяння повинно містити склад злочину. Зазначений склад злочину повинен передбачатися Кримінальним Кодексом.
Обов'язковими ознаками складу злочину є суспільні відносини, що охороняються законом, суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), ознаки загального суб'єкта злочину, вина (умисел або необережність).
Аналізуючи зміст скарги про невнесення до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення та додатки до цієї скарги суд зазначає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об?єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов?язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа №556/450/18), у якій зазначено: "..слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім?ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...".
Враховуючи, що частина перша статті 214 КПК України передумовою для внесення відомостей про злочин до ЄРДР передбачає наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а таких обставин скаржником не наведено та доказів не надано, суд вважає скаргу такою, що подана безпідставно і такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.214, 303-309 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про бездіяльності слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5