Справа № 570/2372/24
Номер провадження 3/570/1353/2024
23 грудня 2024 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
03 травня 2024 року о 00 год. 51 хв. на автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне 139 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820», що підтверджується тестом №1108 від 03 травня 2024 року, результати огляду становлять 0,24% проміле, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справу до суду не надходило.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(далі Порядок).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.7 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно Інструкції до приладу «Драгер», даний прилад містить таблицю допустимих похибок вимірювань при робочому приладі у відповідності до температури повітря заявлену самим виробником газоаналізатора.
Так, при температурі повітря від мінус 5 градусів по Цельсію до плюс 15 градусів по Цельсію при діапазоні від 0.00 до 0.33 проміле допустима похибка складає 0.05 проміле. Крім того, згідно технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820» для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: ± 0,05 проміле у діапазоні від 0 до 0,5 проміле; відносна похибка: ± 10 % - у діапазоні понад 0,5 проміле.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 549046, а також наявного в матеріалах справи чеку, результат тестування ОСОБА_1 , склав 0.24% проміле.
Отже, враховуючи допустиму похибку в 0.5 % проміле, результат огляду ОСОБА_1 , в межах встановленої законом норми, тобто не перевищує 0.2 % проміле.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 , транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Необхідність дотримання вимог ст.62 Конституції України (неможливість обґрунтування обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь), вимог ст. 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів щодо рівня доказового забезпечення (поза розумних сумнівів) дає підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростовними доказами факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом 03 травня 2024 року в стані алкогольного сп'яніння, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Виходячи з положень ст. ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення як окремо так і в своїй сукупності, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вважаю, що вказане є підставою для закриття провадження по справі за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст.1, 9, 130, 247, 251, 266, 287 КУпАП суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 03 січня 2025 року.
Суддя Гладишева Х.В.