Справа № 569/3972/25
1-кп/569/1219/25
03 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження №12025181010000146 від 21.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,-
До Рівненського міського суду надійшов обвинувальний акт з реєстрами матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . У клопотанні вказав, що заявлені раніше ризики, зокрема передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати, з огляду на обставини кримінального правопорушення у вчинення якого обвинувачується останній, тяжкості кримінального правопорушення. З метою запобігання вказаним ризикам, а також забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, просить задовольнити клопотання.
Обвинувачений та його захисник проти не заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За положенням ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, строк дії якого закінчується 06.04.2025.
Наразі триває судовий розгляд кримінального провадження, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що спонукатиме обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, та здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, на переконання суду, наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, уникнення вищевказаних ризиків, а також що строк дії застосованого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого закінчується, а судовий розгляд кримінального провадження триває, слід продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом, цілодобово, та продовжити строк дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що на думку суду не є надміру обтяжливими щодо обвинуваченого, та в достатній мірі забезпечуватимуть належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331 КПК, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту - цілодобово.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , строк дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;-заборонити залишати житло за місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 - цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги.; не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків до 01 червня 2025 року.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1