Справа № 569/4209/25
03 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді О. Левчука,
за участі секретаря судового засідання М. Янка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про зміна способу стягнення аліментів
учасники справи у судове засідання не з'явилися
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , згідно з яким просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та їх розмір, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2018 по справі № 569/9573/18 розірвано шлюб між сторонами. Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. Позивачка вказує, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач проживає окремо, участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, іншої матеріальної допомоги окрім визначених судом аліментів не надає. Однак навіть аліменти виплачує із затримкою і шляхом застосування заходів впливу зі сторони виконавчої служби та навіть поліції. На даний час у відповідача покращився матеріальний стан, а саме - він проходить військову службу в ЗСУ та його дохід (заробітна плата) є стабільною. Зазначена сума аліментів не покриває мінімальних витрат на утримання дитини та не відповідає вимогам щодо мінімального розміру аліментів на утримання дитини відповідного віку. Тому, позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 05.03.2025 було відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 03.04.2025 у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши обставини у справі, судом встановлено таке.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2018 по справі № 569/9573/18 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2018 ВП № 57933937, відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 569/9573/18 від 06.12.2018 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати аліментів належним чином не виконував, тому до нього були застосовані заходи примусового стягнення боргу: арешт коштів згідно з постановою від 17.02.2021; тимчасове обмеження боржника у праві полювання від 21.06.2022 згідно з постановою, де зазначено також про борг в сумі 18619, 78 грн.; тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами згідно з постановою від 21.06.2022; повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 21.06.2022; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно з постановою від 21.06.2022.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.08.2022 № 12022186010001148 порушено кримінальну справу проти ОСОБА_4 по ч.1 ст. 164 ККУ у зв'язку з несплатою аліментів; постановою про закриття кримінального провадження від 21.12.2022 у зв'язку з повним погашенням боргу по аліментами.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.12.2024 №132 про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, що 24 грудня 2024 року призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 через 2382 солдата запасу ОСОБА_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах по ВП 57933937, який надано державним виконавцем від 18.02.2025, ОСОБА_2 є боржником, станом на 01.02.2025 року має заборгованість в сумі 4993,58 грн.
Згідно розрахункузаборгованості по аліментах по ВП 57933937, який надано державним виконавцем від 18.03.2025, ОСОБА_2 є боржником, станом на 01.03.2025 року заборгованість по аліментах відсутня.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 1-3 ст. 181 СК України).
Отже, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.
Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
За правилами ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Тобто законодавством чітко визначені умови зміни вже встановленого розміру аліментів: зміна матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, що ґрунтується на ст.192 СК України.
Разом з цим Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Постановою Верховної Ради України №78912 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст.ст. 18 і 27).
Аналіз даних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, має бути виконаний батьками з урахуванням принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Забезпечення цих інтересів має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Однак, доводи позивача, якими обґрунтовувався позов, зокрема щодо платоспроможності відповідача та можливості сплачувати аліменти у зазначеному нею розмірі, не заслуговують на увагу, оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження своїх позовних вимог, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації її життя, а також, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свого сина на підставі описаних вище норм права, суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів є завищеним.
При вирішенні спору судом також враховується, що встановлений розмір аліментів, зважаючи на збільшення витрат на утримання дитини, зростання цін на всі групи товарів для дітей є недостатнім і не забезпечує право дитини на належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. При цьому позивач як одержувач аліментів має право змінити спосіб їх стягнення, визначивши його у частці від доходу відповідача.
Крім того, загальновідомою є та обставина, що економіко-фінансова обстановка у державі є нестабільною, та такою де постійно має місце підвищення вартості життя. Хоч держава і визначила мінімально прожитковий мінімум, але за існуючих цін на товари споживання, він є далеко недостатнім для утримання дитини, зокрема для забезпечення її життєдіяльності, харчування, проживання, придбання засобів для навчання та їх оплати.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи матеріальне становище відповідача, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог щодо зміни способу стягнення аліментів, так як вони відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2018 у справі № 569/9573/18, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми на 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Змінений розмір аліментів відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності з огляду на відсутність істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, та беручи до уваги, що платник аліментів є працездатною особою і має задовільний стан здоров'я, а тому в змозі сплачувати аліменти з урахуванням інтересів та потреб саме дитини.
Цей розмір є необхідним для забезпечення належних умов для її фізичного, розумового, морального та соціального розвитку.
При цьому суд вказує, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Також, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст. 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміна способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2018 у справі № 569/9573/18, що стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми на 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене та підписане 03.04.2025.
Суддя О. Левчук