Справа № 569/5124/25
1-кс/569/2225/25
01 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , слідчої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернцзв'язку скаргу ОСОБА_3 про скасування рішення слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025181010000508, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 04.03.2025, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025181010000508 від 18.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Вказану постанову слідчого вважає незаконною та винесено у порушення вимог КПК України. Слідчим у своїй постанові не наведено належних та допустимих доказів того, що в результаті смерті її чоловіка ОСОБА_6 ,, яка настала внаслідок не належного виконання медичними працівниками опікового відділення Рівненської обласної клінічної лікарні своїх професійних обов'язків, їй та дітям покійного не заподіяно моральної шкоди, а натомість слідчий послався на нічим не підтверджені домисли та припущення.
Окрім того, в обґрунтування заявленої скарги посилається на те, що у даному кримінальному провадженні вона та її діти є потерпілими, оскільки внаслідок вчинення кримінального правопорушення їм спричинено моральну шкоду. Вважає постанову слідчого незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам ст. 55 КПК України.
Скаржник та її представник в судовому засіданні повністю підтримали скаргу, просили її задоволити, з викладених у ній підстав. Постанову слідчого від 04.03.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025181010000508 від 18.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України скасувати, зобов'ядати уповноважену особу СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вручити ОСОБА_3 пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілих малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також зобов'язати слідчого залучити ОСОБА_3 , законним представником вказаних малолітніх потерпілих у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, додані до неї письмові докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Пункт 2 ч. 5 ст. 110 КПК України визначає, що мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Судом встановлено, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12025181010000508 від 18.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, постановою слідчого від 04.03.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання її та її малолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 потерпілими, а також у залученні ОСОБА_3 законним представником останній у даному кримінальному провадженні відмовлено.
Слідча мотивує свою відмову тим, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №1202418121000115 від 18.05.2024 розглядається як особа, чиї дії могли привести до смерті ОСОБА_6 , а тому її дії перебувають безпосередньо в причинному зв"язку з кримінальним провадженням №12025181010000508 від 18.02.2025.
Відповідно до витягу з ЄРДР №1202418121000115 від 18.05.2024, у провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження за фактом спричинення ОСОБА_3 ненавмисних дій для ОСОБА_6 , внаслідок яких останній отримав термічні опіки тіла. З якими був госпіталізований в КНП «Радивилівська центральна міська лікарня». В результаті отриманих травм ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в медичному закладі м. Рівне.
Таким чином, на досудовому розслідуванні вказаного кримінального провадження перевіряється і можлива причетність самої ОСОБА_3 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02.07.2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» не можуть бути визнані потерпілими у кримінальному провадженні особи, які постраждали від кримінального правопорушення, вчиненого ними самими.
Згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07.12.2021 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення набрало законної сили 11.01.2022 року.
Враховуючи вказане, слідчий суддя, дійшов висновку, про необхідність повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 і дати йому належну оцінку.
Щодо відмови у визнанні малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілими у кримінальному провадженні, слідчий зазначив, що вказаним особам не завдано безпосередньої шкоди майну чи немайновим правам дітей. Таке твердження слідчого, слідчий суддя вважає помилковим, оскільки померлий ОСОБА_6 є батьком вказаних малолітній дітей, а тому наявні правові підстави, визначені ст. 55 КПК України для можливого визнання їх потерпілими.
Окрім того, в оскаржуваній постанові слідчим не зазначені обставини та докази, які вказують на те, що внаслідок кримінального правопорушення, малолітнім дітям загиблого не завдано безпосередньої шкоди майну чи немайновим правам, не наведено підстав.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що мотивувальна частина постанови слідчого про відмову у визнанні малолітніх дітей потерпілим у вищезазначеному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ч. 5 ст. 55 та ч. 5 ст. 110 КПК України.
В силу положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних підстав, забороняється.
Згідно з положеннями глави 19 КПК України, усі питання, пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий в провадженні, якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанову слідчого від 04.03.2025 року, слід скасувати в частині відмови у визнанні потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та зобов'язати слідчого повторно розглянути питання залучення малолітніх дітей потерпілими у зазначеному кримінальному провадженню.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 про скасування рішення слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025181010000508 - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненсьткій області ОСОБА_5 від 0403.2025 про відмову у визнанні малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілими у кримінальному провадженні №12025181010000508 від 18.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Зобов'язати слідчого в провадженні, якого перебуває кримінальне провадження №12025181010000508 від 18.02.2025 повторно розглянути клопотання щодо визнання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілими в кримінальному провадженні та залучення ОСОБА_3 законним представником малолітніх потерпілих у кримінальному провадженні.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1