Справа № 132/4051/24
Провадження №1-кп/132/286/25
Вирок
Іменем України
21 березня 2025 року
Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022330000140 від 23.10.2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , учня Державного професійно-технічного навчального закладу «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти», раніше не судимого,
по вчиненню кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,
законного представника неповнолітного обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
13.10.2024 близько 23:00 год. ОСОБА_3 відпочивав спільно із своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в бесідці, поруч із магазином «Продукти «Анна-Марія», який розташований за адресою вул. Руданського, 52А с. Слобідка Хмільницького району Вінницької області.
Згодом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли з бесідки до вбиральні, ОСОБА_3 , побачивши, що ОСОБА_10 в бесідці на столі залишила мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 11», який перебував у її користуванні та належить матері ОСОБА_12 , переконавшись, що ніхто не спостерігає за його діями, вирішив вчинити крадіжку даного мобільного телефону.
Неповнолітній ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що на тершорії держави Україна відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що ніхто з інших осіб, не спостерігає за його діями усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, діючи з прямим умислом та з корисливим мотивом, таємно шляхом вільного доступу скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_10 , вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 11» та вийшов із бесідки, та сховав телефон в кущах поруч із магазином «Продукти «Анна-Марія».
Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 324-21 від 05.12.2024 ринкова вартість досліджуваного мобільного телефону мобільного зв'язку торгової марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note 11» 6/128 Star Blue» моделі «2201117ТY», станом на час вчинення кримінального правопорушення 13.10.2024 складала 3 201,87 грн.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_3 своїми умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду на суму 3 201,87 грн.
Крім того, 31.11.2024 близько 21:20 год. ОСОБА_3 відпочивав спільно із своїми знайомими ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у будинку ОСОБА_15 , який розташований за адресою АДРЕСА_2 .
Згодом ОСОБА_14 заснула на ліжку, телефон торгової марки «Аррlе» моделі «іРhоnе 14 128Gb Midnight (MPUF3HN/A)», який перебував в її користуванні та належав матері ОСОБА_16 залишився лежати поруч із нею. Неповнолітній ОСОБА_3 , який сидів поруч із ОСОБА_14 побачив, що остання спить, а мобільний телефон торгової марки «Аррlе» моделі «іРhоnе 14 128Gb Midnight (MPUF3HN/A)» лежить поруч, та ніхто не спостерігає за його діями, вирішив вчинити крадіжку даного мобільного телефону.
Неповнолітній ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що на території держави Україна відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україйі з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись що ніхто з інших осіб, не спостерігає за його діями усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, діючи з прямим умислом та з корисливим мотивом, таємно шляхом вільного доступу скориставшись, що ОСОБА_14 спить, повторно вчинив крадіжку мобільного телефону торгової марки «Аррlе» моделі «іРhоnе 14 128Gb Midnight (MPUF3HN/A)» та вимкнувши його розпорядився викраденим майном.
Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту наданого на дослідження телефону мобільного зв'язку торгової марки ««Аррlе» моделі «іРhоnе 14 128Gb Midnight (MPUF3HN/A)» (без мережевого адаптера), бувшого у використанні, з урахуваннням зносу, станом на час вчинення кримінального правопорушення 31.10.2024 складала 23 305,70 грн.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_3 своїми умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_16 майнову шкоду на суму 23 305,70 грн.
Як вбачається з обвинувального акта та укладеної в порядку, передбаченому ст. ст. 470 та 472 КПК України, угоди про визнання винуватості від 19.12.2024 року між прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_17 , з одного боку, та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності законного представника ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , з іншого боку, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, і погодився із прокурором на призначення йому за ч. 4 ст. 185 КК України покарання із урахуванням ст.ст. 69, 100 КК України, у виді 120 годин громадських робіт.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Так, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні яких обвинувачується неповнолітній ОСОБА_3 , згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого кримінального правопорушення.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 19.12.2024 року і призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену в угоді вид та міру покарання, оскільки укладення даної угоди відповідає вимогам і правилам КПК та КК України.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 , у присутності законного представника ОСОБА_5 , в судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, просив суд затвердити вказану угоду з прокурором, призначивши йому узгоджену міру покарання.
В судовому засіданні законний представник ОСОБА_5 пояснила, що про кримінальні правопорушення, які вчинив син ОСОБА_3 , вона дізналась від працівників поліції. Після вчиненого з сином була проведена виховна бесіда. В подальшому його поведінка змінилась в кращу сторону. Син виховується в належних умовах, вона приділяє йому достатньо уваги. Просила суд врахувати, що син щиро кається у вчиненому, зрозумів свої помилки та зробив відповідні висновки, шкода потерпілим відшкодована. Просила суд угоду про визнання винуватості затвердити.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 суду пояснив, що угода між прокурором та неповнолітнім обвинуваченим була укладена в його присутності, тому він також просить суд затвердити укладену угоду.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, свідомим, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань. При цьому сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, наслідки затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, судом враховано п. 42 Заключних зауважень Комітету ООН з прав дитини щодо об'єднаних п'ятого та шостого періодичних звітів України від 13.09.2022, на Україну покладено обов'язок привести свою систему правосуддя щодо дітей у повну відповідність з Конвенцією ООН про права дитини та іншими актуальними стандартами, у тому числі Керівними принципами Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей. Зобов'язано сприяти застосуванню до дітей, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, несудових заходів і, де це можливо, призначенню покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, таких як пробація або громадські роботи.
За змістом ст. 37 Конвенції ООН про права дитини, тюремне ув'язнення дитини використовується лише як крайній захід. Згідно зі ст. 17.1 Мінімальних стандартних правил ООН, які стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), заходи впливу повинні бути завжди співмірними не тільки з обставинами і тяжкістю правопорушення, а й зі становищем і потребами неповнолітнього, а також із потребами суспільства.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченої повне порозуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили неповнолітню обвинувачену погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутої щодо неї підозри, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.
Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень, добровільне усунення заподіяної шкоди та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування не встановлено.
По даному кримінальному провадженню цивільні позови не заявлялися.
Запобіжний захід до обвинуваченого на досудовому слідстві не застосовувався.
З урахуванням особи винного, ступеня сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо нього, характеру і тяжкості підозри, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, відсутність тяжких наслідків, а також те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти»» характеризується посередньо, у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, обставини, які пом'якшують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, добровільно усунув заподіяну шкоду, вчинив кримінальні правопорушення у неповнолітньому віці та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, суд прийшов до висновку, що обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором та неповнолітнім обвинуваченим, за участю законного представника та захисника, про визнання винуватості та призначення узгодженого між ними покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Тому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також його критичне ставлення до скоєного, суд вважає, що наявні підстави для застосування ст. 69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 185 ч. 4 КК України та призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання - у виді громадських робіт.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 100 Кримінального кодексу України. громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
Узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 120 годин громадських робіт є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що відповідає загальним засадам призначення покарання, та буде необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.
Арешти майна, накладені відповідно до ухвал слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області № 132/3748/24 від 29.11.2024 року та № 132/3749/24 від 29.11.2024 року, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підлягають скасуванню, оскільки в подальшому у застосуванні цих заходів відпала потреба.
За частиною 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно статті 1179 ЦК України, неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Водночас майнова відповідальність неповнолітніх має свої специфічні риси, обумовлені суб'єктом такої відповідальності - особа, яка не досягла 18 років. Така специфіка передбачена у частині 2 статті 1179 ЦК України, відповідно до якої, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. За своїм характером відповідальність батьків та піклувальників неповнолітнього є додатковою, або субсидіарною. Її суть полягає в тому, що вищевказані особи відповідають перед потерпілим у тій частині, в якій не можуть відповідати самі неповнолітні через відсутність у них майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Разом з цим, частиною 3 статті 1179 ЦК України передбачено, що обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07.07.1995 року № 11, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування призначалися та проводилися експертні дослідження, вартість яких становить 2 271 грн. 84 коп.
Виходячи із зазначених вимог закону, встановлених судом обставин, судові витрати у розмірі 2 271 грн. 84 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_3 , а у разі відсутності у нього майна, достатнього для відшкодування судових витрат, судові витрати необхідно стягнути в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 грудня 2024 року, укладену між прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_17 , якій, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024022330000140 від 23 жовтня 2024 року, та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності законного представника ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 100 КК України у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять ) годин.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КК України, тривалість виконання даного виду покарання для неповнолітнього не може перевищувати двох годин на день, у вільний від навчання чи основної роботи час.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 2 271 грн. 84 коп., а за наявності підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, а саме у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_3 майна, достатнього для відшкодування ним шкоди, в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з його законного представника (матері) ОСОБА_5 .
Арешти майна, накладені відповідно до ухвал слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області № 132/3748/24 від 29.11.2024 року та № 132/3749/24 від 29.11.2024 року - скасувати.
Речовий доказ по кримінальному провадженні № 42024022330000140 від 23 жовтня 2024 року, а саме: телефон торгової марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note 11» 6/128 Star Blue» моделі «2201117ТY», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_12 - повернути за належністю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_3 ;
телефон торгової марки «Аррlе» моделі «іРhоnе 14 128Gb Midnight (MPUF3HN/A)», який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області - повернути за належністю ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительці АДРЕСА_4 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.