Справа № 131/1736/24
Провадження № 2-з/131/3/2025
03 квітня 2025 р.м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховський М.В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
встановив:
До Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 09 квітня 2025 року. 02 квітня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту до моменту набрання рішенням суду законної сили на жилий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0516 та земельну ділянку площею 0,0990 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0517, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а також на грошові кошти, що перебувають на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» відкритих на ОСОБА_2 , а саме на рахунки: НОМЕР_1 з залишком коштів 166322,47 грн, НОМЕР_2 з залишком коштів 2955,18 ЄВРО, НОМЕР_3 з залишком коштів 349000,24 грн, НОМЕР_4 з залишком коштів 505326,28 грн.
Обґрунтовуючи зазначену заяву заявник вказує на те, що в даній позовній заяві позивачем ставиться вимога про поділ майна подружжя, а тому невжиття заходів забезпечення може в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі.
Дослідивши матеріали вказаної заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що зазначену заяви слід задовольнити із наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Положеннями частин 2 та 3 статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості потрібні для забезпечення позову; забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У відповідності частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, враховуючи, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених статтею 151 ЦПК України. Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов'язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів. Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Відповідність забезпечувальних заходів заявленим позовним вимогам полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він просить суд.
Обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишається у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 р. у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 р. у справі № 643/15394/19. Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини 7 статті 153 ЦПК України, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказане майно.
Підстав для вирішення питання зустрічного забезпечення, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 263 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту до моменту набрання рішенням суду законної сили на жилий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0516 та земельну ділянку площею 0,0990 га, кадастровий номер 0521210100:05:002:0517, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а також на грошові кошти, що перебувають на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» відкритих на ОСОБА_2 , а саме на рахунки: НОМЕР_1 з залишком коштів 166322,47 грн, НОМЕР_2 з залишком коштів 2955,18 ЄВРО, НОМЕР_3 з залишком коштів 349000,24 грн, НОМЕР_4 з залишком коштів 505326,28 грн.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до частини 10 статті 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Зустрічне забезпечення не застосовується.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали через Іллінецький районний суд Вінницької області.
Суддя: