Справа № 131/498/25
Провадження № 1-кп/131/29/2025
03.04.2025 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025025090000047 від 09.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Городок, Гайсинського (Іллінецького) району, Вінницької області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, освіта професійно-технічна, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У серпні 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, реалізовуючи умисел, спрямований на пособництво для замовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про порядок оформлення офіційного документа, а саме посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами з категоріями «А1», «А2», «В1», «D1», знаходячись за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , в серпні 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, в мережі «Інтернет» через пошукову систему «Google» знайшов оголошення щодо продажу посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами з категоріями «А1», «А2», «В1», «D1».
Після чого ОСОБА_3 перейшов на сторінку за посиланням, де, використовуючи власний мобільний телефон, зв'язався з невстановленим у ході досудового розслідування автором оголошення про «продаж посвідчення тракториста-машиніста» та домовився з ним про виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста за грошову винагороду в розмірі 13 000,00 гривень.
Крім того, ОСОБА_3 на вимогу невстановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) через додаток «Viber» надав свої повні анкетні дані, зокрема прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, зразок власного підпису та власну фотокартку, а також сплатив на невстановлений у ході досудового розслідування банківський рахунок грошові кошти в сумі 13 000,00 гривень за виготовлення вищезазначеного підробленого посвідчення.
У подальшому, у вересні 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , виконавши вищевказані дії, через послуги поштового зв'язку «Укрпошта» отримав поштовий лист, у середині якого знаходився підроблений офіційний документ, який видається установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, а саме посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами з категоріями «А1», «А2», «В1», «D1», видане 27.03.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області на його ім'я, серії та номером НОМЕР_1 , яке не відповідає зразкам, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, маючи умисел, спрямований на використання завідомо підробленого посвідчення тракториста-машиніста для пред'явлення уповноваженим особам на підтвердження права керувати тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами з категоріями «А1», «А2», «В1», «D1», яке останньому не видавалося, 09.03.2025 близько 16:50, керуючи колісним трактором «МТЗ 82», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі, що по вулиці Шкільній у селі Городок, Гайсинського району, Вінницької області, для складання адміністративного протоколу за порушення правил дорожнього руху, був зупинений інспекторами сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Під час перевірки необхідних документів водій ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на використання завідомо підробленого офіційного документа, а саме посвідчення тракториста-машиніста з категоріями «А1», «А2», «В1», «D1», видане 27.03.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області на його ім'я, серії та номером НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що він його не отримував у встановленому законом порядку, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, пред'явив інспектору сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 вказане підроблене посвідчення тракториста-машиніста, яке не відповідає зразкам, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом і угодою про визнання винуватості, укладеною 26 березня 2025 року під час досудового розслідування.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначення останньому покарання у виді штрафу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. По суті обвинувачення пояснив, що згоден з викладеними в обвинуваченні фактами.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити вище вказану угоду та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу, вказав, що угода укладена за його участю.
Прокурор ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 та ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особу обвинуваченого, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.
Заслухавши думку прокурора, позицію обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про визнання винуватості можуть проводитися самостійно прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, оскільки санкція ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України передбачає основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє зміст ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , що передбачені ст. 67 КК України, відсутні.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , що передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
На думку суду, узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обране з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості вимогам закону судом встановлено, що угода про визнання винуватості від 26 березня 2025 року укладена добровільно, за участю захисника обвинуваченого та відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права і свободи та інтереси сторін або інших осіб.
Відповідно із ч. 1, ч. 2 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 475 КПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 26 березня 2025 року укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 підлягає затвердженню та призначенню обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні на залучення експерта, які складають 3816,72 грн, стягнути з обвинуваченого.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст. 61, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 370, ст. 373, ст. 474, ст. 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
Затвердити угоду, укладену 26 березня 2025 року між прокурором Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025090000047 від 09 березня 2025 року.
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Остаточне покарання ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: посвідчення тракториста-машиніста серією та номером НОМЕР_1 , з категоріями: А1, А2, В1, D1, виданого на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 72 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. ст. 394, 473 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку суду.
Суддя: